Справа  № 2а –  8294                                                                                                                      

2010 рік  

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  16 грудня 2010  року         Ялтинський  міський  суд АР Крим  

  в складі:       головуючого – Руденко В.В.  

      при  секретарі –  Заякіні Д.В.  

розглянувши  у відкритому  судовому  засіданні  в залі  суду  в  м.  Ялті  адміністративну справу  

за позовною заявою ОСОБА_1 до командира взводу роти дорожньо-патрульної служби м. Таврійська Файбисовича Олександра Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення  

  встановив:  

позивач  просить суд     скасувати постанову відповідача серії ВТ № 213110 від 12 листопада 2010 року про  накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) у виді штрафу в розмірі 255 гривень за те, що він, керував автомобілем «Міцубісі» державний номерний знак НОМЕР_2 здійснив зупинку на перехресті.  

Вимоги мотивовані тим, що 12 листопада 2010 року постановою відповідача на нього було накладене адміністративне стягнення у виді 255 гривень за те, що нібито він керуючи автомобілем Міцубісі, державний номерний знак НОМЕР_2 по автодорозі Херсон – Генічеськ здійснив зупинку на перехресті. З постановою відповідача він не згоден тому, що проїжджаючи по перехрестю на котрому був затор та було багато інспекторів ДАІ, він припустив, що попереду дорожньо-транспортна пригода і почав рух на мінімальній швидкості. на перехресті він не зупиняв свій транспортний засіб.  

Відповідач  у судове засідання  не  з’явився, про день та  час  розгляду справи повідомлений  належним  чином.  Про причини свого неприбуття  у судове засідання суд не повідомив.  На пропозицію суду,  відповідно до  ухвали  суду  від 06 грудня 2010 року „Про відкриття  провадження  по справі”,  заперечення  на позовну  заяву та оригінал адміністративної справи  суду не  надав. Тим самим  відповідач не  побажав  висловити  свої  заперечення  проти позову та  надати докази  в їх підтвердження.  

Відповідно  до частині  4 статті  128  Кодексу  адміністративного  судочинства  України   у разі  неприбуття  відповідача  - суб’єкта владних повноважень, належним  чином  повідомленого  про дату, час  і місце  судового розгляду, без поважних причин  або без повідомлення  ним  про причини неприбуття  справу  може  бути  вирішено  на підставі  наявних  у ній доказів.        

Дослідивши докази суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.  

Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні  правопорушення, провадження по справам про адміністративне правопорушення  повинно здійснюватись на основі суворого додержання законності. Застосування заходів адміністративного впливу  має провадитися у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративне правопорушення забезпечується серед інших способів, правом оскарження відповідної постанови.  

Згідно  ст. 11  КАС України  розгляд і  вирішення справи  в адміністративних судах  здійснюються  на  засадах змагальності  сторін та свобод в наданні  ними  суду своїх  доказів  і у  доведенні  перед судом  їх переконливості.  

Судом встановлено, що постановою відповідача серії ВТ № 213110 від 12 листопада 2010 року  на ОСОБА_1, накладено  адміністративне  стягнення у виді штрафу в розмірі 255  гривень  за те, що  він 12 листопада 2010 року постановою відповідача на нього було накладене адміністративне стягнення у виді 255 гривень за те, що нібито він керуючи автомобілем Міцубісі, державний номерний знак НОМЕР_2 по автодорозі Херсон – Генічеськ здійснив зупинку на перехресті, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.  

Згідно  ч. 1  ст.  71  КАС України  кожна сторона  повинна  довести  ті обставини , на  яких  ґрунтуються  її вимоги  та  заперечення.  

Відповідно до ухвали суду від 06 грудня 2010 року  „Про відкриття провадження  по справі”  відповідачу в строк до 15 грудня 2010  року запропоновано  надати  суду свої заперечення  та докази в  їх підтвердження відносно заявлених позовних  вимог.  Керівника  відділу  Державної  автомобільної  інспекції  суд зобов’язав надати оригінал адміністративної  справи  про притягнення      позивача    до адміністративної відповідальності.  Однак    вказана адміністративна справа  суду  для  дослідження  у  судовому засіданні  надана  не  була.  Відповідно,  відповідач  не  побажав  надати суду  докази в підтвердження  того, що  позивач на законних підставах  був притягнутий до адміністративної відповідальності.  

Суду  не надано  будь – яких доказів порушення Правил дорожнього руху України -  зупинки транспортного засобу, яким керував позивач на перехресті.  

Відповідно  до запису  в протоколі  до  нього додається  постанова  серії ВТ № 213110. Однак  цього документу  не  могло  існувати на  момент  складання  протоколу, оскільки  постанова  серії  ВТ № 213110 є постановою  про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення. Якщо  цей документ  існував, то він  не  може  бути  визнаний законним, оскільки   був  складений  до   розгляду  справи  про  адміністративне  правопорушення  відносно позивача.  

Постанова про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення має бути обґрунтована достатніми і незаперечними  доказами, в ній повинно бути наведено пояснення і ставлення до вчиненого правопорушення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, докази вини правопорушника (пояснення свідків, висновки експерта, речові докази, схеми події та інше) мотивовані висновки посадової особи про кваліфікацію вчиненого, вид та розмір покарання, вирішення питання про вилучені речі і документи.  

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення посадова особа не опитала свідків, які могли вказати або спростувати факт порушення Правил дорожнього руху позивачем.  

За таких обставин постанова серії ВТ № 213110 від 12 листопада 2010 року  про  накладення  адміністративного стягнення  на ОСОБА_1, за  порушення  передбачене   ч. 1  ст. 122  КУпАП    не може бути визнана законною та обґрунтованою і підлягає скасуванню.  

На підставі  викладеного  та  керуючись ст. ст. 6, 9, 17, 160-163 Кодексу  адміністративного  судочинства  України;  ст. ст. 2, 7, 11, 71  Кодексу України про адміністративні правопорушення,  

постановив:  

  Позовну  заяву    ОСОБА_1 задовольнити.  

Постанову серії ВТ № 213110 від 12 листопада 2010 року про накладення адміністративного стягнення  на   ОСОБА_1 за  ст.  122 ч. 1  КУпАП   – скасувати.  

Постанова  суду є остаточна і оскарженню не підлягає.  

  Суддя: