Справа № 1-663/10

ВИРОК  

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ  

  24 грудня 2010 року                                                                               м. Київ  

Печерський районний суд м. Києва в складі:  

головуючої – судді      Тарасюк К.Е.,  

при секретарях             Протасенко М.М., Літвіновій О.І., Хоменко Р.В.,  

за участю прокурорів  Байдюка Д.А., Яценка В.І.,  

захисника - адвоката   ОСОБА_1,  

та представника потерпілого – адвоката ОСОБА_2,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню  

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, військовозобов`язаного, розлученого, маючого неповнолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого в ТОВ «Билайн» водієм-експедитором, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, судимого вироком Обухівського районного суду м.Києва від 17.02.03р. за ст.ст.140 ч.2; 215-3 ч.2; 27 ч.5, 290; 42 КК України на 7 років позбавлення волі, постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 30.06.05р. на підставі ст. 82 КК України замінена невідбута частина покарання на обмеження волі строком на 3 роки 4 місяці 3 дні, постановою Бердичівського міськрайонного суду від 16.01.06р. на підставі ст. 82 КК України замінена невідбута частина покарання на два роки виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням 20% заробітку в дохід держави, постановою Печерського районного суду м. Києва від 22.11.07р. звільнений умовно-достроково від призначеного покарання,  

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч.2 КК України,  

  в с т а н о в и в :  

  30.01.08р. ОСОБА_3, будучи знятий з обліку в Голосіївському МРВ КВІ в м. Києві за постановою Печерського районного суду м. Києва від 22.11.07р. умовно-достроково, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та, маючи не погашену і не зняту у встановленому законом порядку судимість, вчинив новий злочин за наступних обставин.  

15.06.09р. приблизно о 20 год. 50 хв. ОСОБА_3, знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_1 побачив чоловіка своєї матері ОСОБА_4, з яким у нього на ґрунті успадкування майна його матері склались конфлікті стосунки. В той час, коли ОСОБА_4 підійшов до дверей воріт, що ведуть на подвір'я вказаного будинку, де знаходився ОСОБА_5, та просунув ліву руку через отвір воріт, щоб їх відкрити, ОСОБА_5 схопив в праву руку цеглину із залишками цементу та, маючи на меті залякати потерпілого і примусити його до відмови від спадщини, а також залякати дружину потерпілого та примусити її переписати заповіт на його користь, умисно наніс нею один удар по лівій руці потерпілого ОСОБА_4, завдавши йому фізичного болю. Після цього ОСОБА_5 став нецензурно лаятись на адресу ОСОБА_4 та, тримаючи в правій руці цеглину із залишками цементу, через паркан, зверху вниз, умисно наніс нею один удар по голові потерпілого, спричинивши тілесні ушкодження, які не є небезпечними для життя та здоров'я, але такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я.  

В цей час, на крики із будинку вибігла ОСОБА_6 та кинулась до свого сина ОСОБА_5, вимагаючи припинити протиправні дії. Скориставшись цим, ОСОБА_4 забіг до двору будинку. В цей час ОСОБА_5, вихопив із рук матері телефон, яка кричала що викличе працівників міліції, та кинув його об стіну будинку, після чого із цеглиною в руці став наближатись до ОСОБА_6 В свою чергу, ОСОБА_4, намагаючись захистити дружину, підскочив до неї та прикрив ОСОБА_6 руками, у відповідь на це, продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на залякування потерпілого та його дружини, ОСОБА_5, тримаючи в правій руці цеглину, став нею зверху вниз наносити потерпілому удари в ділянку голови. ОСОБА_4, захищаючись, став прикривати голову руками, внаслідок чого ОСОБА_5 наніс йому цеглиною через руки не менше трьох ударів в ділянку голови та не менше двох ударів по передпліччях  обох рук,  спричинивши  тілесні  ушкодження,  які  не  є небезпечними для життя та здоров'я, але такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я. Спільними зусиллями із ОСОБА_6 потерпілому вдалось виштовхати із двору будинку ОСОБА_5, який місце вчинення злочину покинув.  

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1722/Е від 28.10.09р. на момент звернення ОСОБА_4 за медичною допомогою 15.06.09р. у нього виявлені наступні тілесні ушкодження: черепно-мозкова травма - забій головного мозку з формуванням геморагічного вогнища в лівій лобній ділянці, субарахноідальний крововилив, забійно-скальпована рана лобної ділянки, яка відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості (за критерієм тривалості розладу здоров'я).  

Підсудний ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, підтвердив фактичні обставини обвинувачення і пояснив, що після свого звільнення з місць позбавлення волі він повернувся додому по АДРЕСА_1, де на той момент вже проживав раніше не знайомий йому чоловік матері - ОСОБА_4, з яким в нього склались неприязнені стосунки, оскільки останній хотів його виписати, позбавити житлової площі і ображав. В подальшому, мати склала на ОСОБА_4 заповіт, в якому заповіла останньому все своє майно. 15.06.09р. у вечірній час він на автомобілі ВАЗ чорного кольору свого товариша ОСОБА_7 разом з останнім під`їхав до свого будинку. Мати з сестрою в цей час знаходились вдома, товариш залишився в машині і конфлікту не бачив. Він піднявся на другий поверх, взяв інструменти і в той час, коли виходив з подвір`я, він побачив ОСОБА_4, який підходив до воріт. В нього виник з ОСОБА_4 словесний конфлікт, в ході якого останній казав йому уходити з дому, оскільки він тут хазяїн, тощо. В той момент, коли ОСОБА_4 просунув руки в отвір воріт, щоб їх відкрити, він, в свою чергу, взяв цеглину і наніс нею удар по руці ОСОБА_4, на що той почав на нього нецензурно лаятись. Він наніс ОСОБА_4 удар цеглиною по голові зверху через паркан. З будинку вибігла його мати, ОСОБА_6, і стала просити припинити бійку. ОСОБА_4 забіг на подвір`я. В цей момент він вихопив у матері мобільний телефон, яким остання намагались викликати працівників міліції, та кинув його об асфальт. Після чого з цеглиною в руці він став наближатись до матері та ОСОБА_4, який намагався її захистити, та наніс потерпілому удари по голові та передпліччях обох рук. ОСОБА_4 разом з матір`ю виштовхали його з подвір`я. Він сів в автомобіль свого товариша і уїхав. Через деякий час він дізнався, що проти нього порушена кримінальна справа. Підсудний визнав, що від його незаконних дій 15.06.09р. у потерпілого ОСОБА_4 настали середньої тяжкості тілесні ушкодження, які вказані у висновку експертизи. Погодився із правильністю кваліфікації його дій органами досудового слідства. Пояснив, що стосунки з матір`ю в нього погіршились в той момент, коли з нею став проживати ОСОБА_4, який настроїв її проти нього. Свої дії охарактеризував негативно, зазначивши, що усвідомив свої дії, готовий примирись з родичами, попросити вибачення у потерпілого, і більше такого вчиняти не буде.  

Потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що після звільнення з місць позбавлення волі ОСОБА_5 став проживати в будинку АДРЕСА_1, де він на той момент вже проживав із дружиною ОСОБА_6 та її двома дітьми. В подальшому, він з дружиною дізнались про причетність ОСОБА_5 до незаконного продажу земельної ділянки та будинку ОСОБА_6 у с. Козин Обухівського району Київської області.  Остання звернулась з позовом до суду про визнання вказаного договору купівлі-продажу недійсним. ОСОБА_3 почав вимагати у матері забрати позов із суду, погрожувати їй. ОСОБА_6, побоюючись за своє життя, що було викликано агресивною поведінкою сина, склала заповіт, де  визнала єдиним спадкоємцем свого майна ОСОБА_4 Тоді, ОСОБА_5 систематично став влаштовувати конфлікти, під час яких морально тиснув на ОСОБА_6, щоб вона переписала заповіт та спадкоємцем вказала лише його, ОСОБА_5 Крім того, ОСОБА_3 звернувся з позовом до суду про визнання своєї матері недієздатною, але йому було відмовлено. На адресу ж ОСОБА_4 під час вказаних конфліктів ОСОБА_5 постійно нецензурно лаявся та вимагав, щоб той забирався з його будинку і відмовився від спадщини. У 2008 році двоє невідомих чоловіків напали на нього біля 12 лікарні по вул. Підвисоцького м. Києва та, нанісши йому декілька ударів, вимагали щоб через два дні в будинку, за місцем проживання, його вже не було. З даного приводу він до міліції не звертався, оскільки було зрозуміло, що нічого він довести не зможе.  В решті решт, дійшло до того, що 15.06.09р., коли ОСОБА_4 намагався зайти до двору свого будинку, просунувши руку в отвір, щоб відкрити ворота, ОСОБА_3 вдарив його цеглиною по руці, після чого почав кричати, що він більше ніколи не перейде цей двір. Між ними почалась словесна нецензурна лайка, в ході якої ОСОБА_3 вдарив його цеглиною через ворота в лобну частину голови. В нього потекла кров, і тоді з будинку вибігла ОСОБА_6 з телефоном у руці. Вона почала штовхати сина і казати, що зараз викличе міліцію, на що ОСОБА_3 вихопив з її рук телефон і кинув його. В цей момент йому вдалось забігти у двір будинку, де ОСОБА_3 продовжував свою агресію відносно матері та нього. При цьому, ОСОБА_3 висловлював в бік його та дружини погрози, які були спрямовані на їх залякування та вчинення ними певних дій, а саме: відмова від позову за продану земельну ділянку в с. Козин, скасування заповіту на ОСОБА_4 та виселення останнього.  Коли у дворі ОСОБА_3 намагався його вдарити цеглиною по голові, він прикривав її руками, від чого також отримав тілесні ушкодження по голові та руках. Потім вони з дружиною все ж таки виштовхали ОСОБА_3 з подвір`я на вулицю, де той сів в автомобіль і уїхав. В подальшому, дружина викликала міліцію та швидку. На лікуванні він знаходився близько 5 місяців, з яких перших два на стаціонарі. Підтвердив наявність між ним на ОСОБА_3 неприязнених відносин, під час яких вони могли один одного ображати нецензурними словами.  

Вказані показання потерпілого повністю узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_6, яка крім того додала, що конфлікт з її сином ОСОБА_3 розпочався після того, як він без її дозволу продав земельну ділянку в с.Козин. З даного приводу вона звернулась з  позовом до суду про визнання договору купівлі-продажу недійсним. З цього моменту ОСОБА_3 став погрожувати їй та ОСОБА_4, казав убиратись з дому. Крім того, ОСОБА_3 її постійно питав, на кого вона складе заповіт, посилаючись на те, що тільки він є хазяїном АДРЕСА_1. Вказане вимусило її скласти заповіт на чоловіка ОСОБА_4, який захищав її під час конфліктів із сином. 15.06.09р. в той час, коли ОСОБА_4 вийшов на вулицю поговорити з сусідом і повертався додому, ОСОБА_3 його побив цеглиною по голові через ворота. Під час бійки, на яку вона вибігла з дому, ОСОБА_3 їй казав уходити, інакше і їй достанеться, вирвав в неї телефон і викинув. Вона бачила, як з голови ОСОБА_4 йшла кров, розгубилась, а потім викликала з телефону останнього міліцію та швидку. Погодилась, що готова все вибачити сину, якщо він змінить свою поведінку і поверне ділянку в с.Козині.  

Свідок     ОСОБА_8 повністю підтвердив свої показання на досудовому слідстві, з яких вбачається, що він знайомий із ОСОБА_6, її дітьми та чоловіком ОСОБА_4, які мешкають в будинку АДРЕСА_1. ОСОБА_3, як особу, охарактеризував з позитивного боку. Приблизно в середині червня 2009 року він близько 21.00 год. на велосипеді їхав по вул.Матросова м. Києва. Знаходячись біля вказаного будинку, він почув що на його подвір'ї свариться ОСОБА_6. Вона кричала про те, що викличе працівників міліції. Він зупинився та побачив, як з подвір'я вказаного будинку через хвіртку (двері воріт будинку) швидким кроком вийшов старший син ОСОБА_6 - ОСОБА_3, який сів до автомобіля ВАЗ темного кольору та поїхав. Хто ще знаходився в автомобілі, він уваги не звернув. Підійшовши ближче, він побачив, що біля хвіртки разом із ОСОБА_6 стояв ОСОБА_4, у якого була розбита голова та з рани йшла кров. Він запитав у них про те, що тут сталося, на що ОСОБА_6 нічого йому не відповіла. Через декілька днів він від когось із сусідів дізнався про те, що в той день між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 стався конфлікт, в ході якого останній наніс ОСОБА_4 удари в тому числі і по голові.  

З оголошених за згодою учасників процесу показань свідка ОСОБА_10 на досудовому слідстві вбачається, що 15.06.09р. він разом із ОСОБА_11 виконував ремонтні роботи в Печерському районі м. Києва, неподалік від АДРЕСА_1, де мешкає батько ОСОБА_11-ОСОБА_4. Наприкінці дня у них виникла необхідність в деяких інструментах, потрібен був перфоратор. ОСОБА_11 сказав йому, щоб він пішов до його батька та взяв інструмент. Коли  приблизно о 20.30 год. він вже підходив до вказаного будинку, він помітив неподалік автомобіль ВАЗ, а також, як ОСОБА_4 розмовляє із якимось чоловіком. Коли вони закінчили розмову, чоловік пішов, а сам ОСОБА_4 направився до будинку, де він мешкає. Як тільки ОСОБА_4 підійшов до воріт, він побачив, що із-за воріт невідомий чоловік зверху-вниз з невеликим замахом наніс один удар по голові ОСОБА_4 якимось предметом. Вказаний предмет невідомий чоловік тримав у правій руці, обличчя його він не бачив, оскільки над воротами виглядала лише верхня частина голови. Предмет, яким був нанесений удар, був схожий на цеглину. Від отриманого удару ОСОБА_4 скрикнув від болю та почав лаятись на невідомого чоловіка, який стояв за воротами, нецензурною лайкою. Одразу після цього ОСОБА_4 кинувся у двір вказаного будинку. На протязі приблизно 20-30 секунд із подвір'я буд. АДРЕСА_1 було чути чоловічі та жіночі крики, при цьому окрім голосу ОСОБА_4 було чути голос ще одного чоловіка. Змісту їх криків він пригадати не може, однак може впевнено сказати, що вони лаялись нецензурною лайкою один на одного. Приблизно через 20-30 секунд з подвір'я вказаного будинку швидко вийшов невідомий йому чоловік,  якого ніби  виштовхнули з подвір'я,  та в руці тримав предмет, схожий на той, яким було нанесено удар ОСОБА_4 Чоловік швидким кроком направився до припаркованого на узбіччі автомобіля „Жигулі" (ВАЗ 2109 або ВАЗ 2108) та поїхав. Приблизно через хвилину з подвір'я вказаного будинку вийшов ОСОБА_4, на обличчі якого та на одязі була кров. Він, в свою чергу, до ОСОБА_13 не підходив, оскільки був шокований побаченим, та не хотів вмішуватись у справи, які його не стосуються. Він повернувся до ОСОБА_11, якому про дану подію одразу не розповів, але в подальшому останній сам йому сказав, що його батьку були спричинені тілесні ушкодження сином дружини його батька ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 89-92)  

  Вказане також узгоджується з оголошеними за згодою учасників процесу показами свідка ОСОБА_11, з яких крім того вбачається, що приблизно з 2005 року його батько ОСОБА_4 став мешкати разом із ОСОБА_6 Разом із ними живуть діти ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та старший син ОСОБА_3. Наскільки йому відомо, у батька із дітьми ОСОБА_6 практично завжди були нормальні відносини, однак після повернення старшого сина ОСОБА_6 - ОСОБА_3 із місць позбавлення волі у його батька стосунки із ОСОБА_3 не склалися. Про причини цього батько йому не розповідав. Йому особисто з ОСОБА_3  спілкуватись не доводилось(т.1 а.с.93-94).  

  Крім того, винність ОСОБА_3 повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні наступними доказами по справі:  

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події за участі потерпілого ОСОБА_4, в ході проведення якого останній детально розповів про те, як саме ОСОБА_5 йому було спричинено тілесні ушкодження (т.1 а.с. 137-146);  

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю свідка ОСОБА_6, в ході проведення якого остання детально розповіла про те, як саме ОСОБА_5 було спричинено тілесні ушкодження ОСОБА_4 (т.1 а.с. 132-136);  

- даними протоколів очних ставок за участю потерпілого ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_5, а також останнього та свідка ОСОБА_6, під час проведення яких потерпілий та свідок підтвердили обставини спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень ОСОБА_5 (т.1 а.с. 116-120, 121-124);  

- картою виїзду швидкої медичної допомоги № 1569 від 15.06.09р., відповідно до якої швидка медична допомога за адресою: АДРЕСА_1 прибула того дня о 21.20 год. У картці зазначені наступні дані. Пацієнт: „ОСОБА_4", прийняття виклику : „21.04 год.", встановлений діагноз: "ЗЧМТ. Струс головного мозку. Забійна рана лобної ділянки", тип травми: "На лбу ушибленная рана с неровными краями", час від початку хвороби (травми): „менше однієї години" (т.1 а.с. 147-148; т.2 а.с. 10-11);  

- висновком судово-медичного експерта № 1722/Е від 28.10.09р.,  відповідно до якого на момент звернення ОСОБА_4 за медичною допомогою 15.06.09р. у нього виявлені наступні тілесні ушкодження:  

черепно-мозкова травма - забій головного мозку з формуванням геморагічного вогнища в лівій лобній ділянці, субарахноідальний крововилив, забійно-скальпована рана лобної ділянки, яка відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості (за критерієм тривалості розладу здоров'я).  

Характер та локалізація виявленого ушкодження свідчать про те, що воно могло утворитися від дії тупого предмету, індивідуальні властивості якого в ушкодженні не відобразились, по давності може відповідати терміну 15.06.09р. (т.1 а.с. 153-157);  

- постановою Обухівського районного суду Київської області від 17.09.08р. (т.1 а.с. 44-46), рішенням Апеляційного суду Київської області від 10.12.08р.( т.1 а.с.47-48), які підтверджують існування цивільно-правових спорів між дружиною потерпілого ОСОБА_6  та її сином ОСОБА_3 з приводу продажу останнім житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2; копія заповіту майна ОСОБА_6 ОСОБА_4 від 09.01.08р. (т.1 а.с.54), - які є доказами в підтвердження наявності причин у ОСОБА_3 для залякування потерпілого та його родичів, схиляти до вчинення певних дій;  

- іншими доказами по справі.  

Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_3 у вчиненні злочину, що йому інкримінується, доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.122 КК України як умисне спричинення середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке не є небезпечними для життя та не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину, вчинене з метою залякування потерпілого, його родичів та примусу до певних дій.  

Обставиною, що пом’якшує покарання, слід визнати щире каяття підсудного.  

При цьому, суд розцінює заперечення представника потерпілого про те, що підсудний зізнався у злочині під тиском зібраних по справі доказів, безпідставним, оскільки ОСОБА_3 заявив в судовому засіданні про визнання ним вини до того, як відбувся допит свідків та дослідження доказів по справі, дав критичну оцінку своїй поведінці, засудив її, висловив готовність понести за вчинене передбачену законом відповідальність. Крім того, прокурор у справі під час судових дебатів також просив визнати щире каяття підсудного, як обставину, що пом`якшує його покарання.  

Обставиною, що обтяжує покарання, судом визнається рецидив злочину.  

Виходячи з наведеного та враховуючи обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину, який є злочином середньої тяжкості, те, що він вчинив злочин під час судимості, що не знята і не погашена у встановленому законом порядку, а також обставину, що обтяжує покарання підсудного, суд вважає за необхідне призначити підсудному покарання у виді позбавлення волі.  

Разом з тим, приймаючи до уваги те, що підсудний оплатив лікування потерпілого ОСОБА_4 в Київській міській клінічній лікарні №12, на обліку у лікаря психіатра і нарколога не перебуває, має неповнолітнього сина ОСОБА_15, 21.09.97р.н., відносно якого він не позбавлений батьківських прав та допомагає (зі слів) в його утриманні, працює в ТОВ "Билайн", де характеризується виключно позитивно,  задовільно характеризується за місцем проживання та позитивно - за місцем попереднього відбуття покарання в Нізгурецькій ВК№108 Житомирської області, а також приймаючи до уваги обставину, що пом`якшує покарання підсудного, суд вважає за можливе  застосувати до ОСОБА_3 ст.75 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробуванням та наклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.  

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.321, 323, 324 КПК України, суд  

  з а с у д и в :  

  ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч.2 КК України, і призначити йому покарання у виді 4 /чотирьох/ років позбавлення волі.  

Застосувати до ОСОБА_3 ст.ст. 75, 76 КК України, звільнивши його від відбування призначеного йому покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку на 3/три/ роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки: попросити публічно пробачення у потерпілого; не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з`являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.  

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обраховувати з дня проголошення вироку – з 24.12.2010 року.  

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити без зміни у вигляді підписки про невиїзд із постійного місця проживання.  

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд  м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення.  

  Суддя                                                                                            К.Е. Тарасюк