Справа № 2-п-176-2010 р.
Р і ш е н н я
І м е н е м У к р а ї н и
24 листопада 2010 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу у складі:
Головуючого судді Пустовіт О.Г.
при секретарі Нестеренко Г.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі судового засідання цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № KRKRR004560024 від 19 жовтня 2005 року та зустрічний позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача, визнання дій щодо утримання коштів з рахунку неправомірними та про відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и в:
Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду с позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором № KRKRR004560024 від 19 жовтня 2005 року з ОСОБА_1, ОСОБА_2
ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом про захист прав споживача, визнання дій щодо утримання коштів з рахунку неправомірними, та про відшкодування моральної шкоди до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк».
В обґрунтування своїх позовних вимог, представник позивача вказала, що 19 жовтня 2005 року, позивач ПАТ «ПриватБанк» з відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту № KRKRR004560024 відповідно до якого відповідачу ОСОБА_1 було надано кредит у національній валюті у сумі 17370,00 гривень, зі сплатою 4 % на місяць, з терміном повернення кредиту до 17 жовтня 2008 року на умовах, визначених договором. З метою забезпечення своєчасного виконання, які виникають з кредитного договору, 19 жовтня 2005 року з ОСОБА_2 було укладено договір поруки № KRKRR004560024/1, згідно якого відповідач ОСОБА_2 поручається перед позивачем відповідати за виконання відповідачем ОСОБА_1 усіх його зобов’язань перед банком, чим порушують умови договору кредиту та вимоги діючого законодавства України. Станом на 25 вересня 2006 року заборгованість за кредитом складає 19762 гривні 30 копійок.
В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_1 вказав, що згідно п. 1.1 Договору, ПриватБанк надав на його ім'я кредитні кошти на строк до 17.10.2008 року включно, у вигляді строкового кредиту у розмірі 17370,00 гривень на купівлю товарів народного споживання, зі сплатою за користування кредитом та відсотків у розмірі 4,00% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. Пунктом 2 Договору передбачено повернення кредиту, сплата відсотків і комісії в обумовлені договором строки.
Він скористався послугами ПриватБанку, як споживач його послуг по наданню кредитів для покупки товарів, на користь і за проханням своєї знайомої ОСОБА_2 13.10.2005 р. ОСОБА_2 звернулася до нього з проханням про складання на його ім'я кредитного договору з ПриватБанком, так як вона мала потребу у коштах на придбання меблів вартістю 19 300,00 гривень.
Спочатку він відмовлявся, повідомив, що він не зміг одержати кредит в сумі 1200,00 гривень на придбання телевізору із-за порушення строків оплати попереднього кредиту. ОСОБА_2 переконала його, що вона має можливість вирішити це питання, так як в неї є знайомі, які працюють у Приватбанку. Також вона запевнила його, що своєчасно буде сплачувати кредит у банк. Доказом щодо сплати нею кредиту за договором складеним на його ім'я, була її порука.
Після складання усіх договорів (кредиту, застави, поруки) та підпису ним інших документів про те, що він нібито одержав кредит у сумі 17370, 00 гривень і придбав меблі вартістю 19300,00 гривень, ОСОБА_2 забрала усі документи до себе. Він вважав, що вона сплачує кредит, так як його ніхто не турбував. Фактично він ані кредиту, ані меблів не одержував.
У вересні 2006 року була заблокована його заробітна картка. Коли він пішов у ПриватБанк за роз'ясненням, то одержав попередження, з якого та з усних пояснень робітників банку довідався про те, що виникла заборгованість по кредиту. 19.02.2007 року він знову виявив утримання з картки усіх грошей. 20.02.2007 року він звернувся до відповідача і одержав відповідь про те, що заборгованість по кредиту становить 13283, 17 гривень у тому числі з порушенням строку - 2883, 13 гривень. Тому банк залишає за собою право на наступний час на утримання коштів з його заробітної картки до 50% наявної на неї суми на підставі пункту 2.2.4 З картки ж було утримано у лютому 2007 року - 699,76 гривень, у березні 2007 року - 1044,57 гривень.
Дійсно, пунктом 2.2.4 Договору передбачене забезпечення зобов'язання по поверненню позики банку, за яким він має право утримувати кошти з його рахунків, в тому числі і з заробітної картки при настанні строків платежів у межах сум, які піддягають сплаті. Цим пунктом Договору відповідач обумовлює свої дії, спрямовані на списання грошових коштів з його картки № 4405351750239386 у сумі, яка буде не менше помісячного платежу, тобто 925, 72 гривень.
Він не згодний з утриманням таких сум з його заробітку, так як вони не набагато більше від помісячних платежів, про що банку було відомо з його довідки про доходи, яка була надана при складанні Договору, та незважаючи на розмір яких, банк видав кредит.
Тому вважає, що дії відповідача по утриманню з його заробітної картки є неправомірними, та такими, що порушують його права на життя, на здійснення його обов’язків щодо забезпечення родини засобами існування. Своїми протиправними діями відповідач спричинив йому моральну шкоду, яку він оцінює в сумі 17000,00 гривень.
Дії відповідача, який кілька разів залишав його та його родину без жодної копійки, довели його до нервового стресу, переживань, які спричинили головний біль, безсоння, нервозність. Йому довелося звертатися за медичною допомогою, тому що він сам не зміг впоратися зі стресом. Він вимушений був 27.02.2007 року звернутися за медичною допомогою до комунального закладу «Психоневрологічний диспансер м. Кривого Рогу», де йому був встановлений діагноз: - неврастенія, та надані рекомендації щодо прийняття ліків.
В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала та просила позов задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача заборгованість за кредитом. У задоволенні зустрічного позову відмовити.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, та надав пояснення, що він дійсно отримав кредит в ПАТ «ПриватБанк» у вказаному розмірі, однак коштів він не бачив, а також меблі, на які видавався кредит залишились у поручителя ОСОБА_2 Зустрічний позов просить задовольнити в повному обсязі та визнати дії працівників ПАТ «ПриватБанк» щодо утримання коштів з його заробітної плати неправомірними, та стягнути з відповідача моральну шкоду у сумі 17000,00 гривень.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилась, про день та час слухання справи була повідомлена належним чином, причину неявки суду не повідомила. Суд вважає можливим справу розглянути у відсутність відповідача ОСОБА_2
Судом встановлено, що 19 жовтня 2005 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту № KRKRR004560024 відповідно до якого відповідачу ОСОБА_1 було надано кредит у національній валюті у сумі 17370,00 гривень, зі сплатою 4 % на місяць, з терміном повернення кредиту до 17 жовтня 2008 року на умовах, визначених договором. З метою забезпечення своєчасного виконання, які виникають з кредитного договору, 19 жовтня 2005 року з ОСОБА_2 було укладено договір поруки № KRKRR004560024/1, згідно якого відповідач ОСОБА_2 поручається перед позивачем відповідати за виконання відповідачем ОСОБА_1 усіх його зобов’язань перед банком. Станом на 25 вересня 2006 року заборгованість за кредитом складає у сумі 19762 гривні 30 копійок, з яких 16121,30 гривень заборгованість за кредитом, 3365,79 гривень заборгованість за процентами, 275,98 гривень - пеня.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
Приписами ч. 1 ст. 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ними своїх обов’язків. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним, договором банк зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на необхідність задоволення позову публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № KRKRR004560024 від 19 жовтня 2005 року.
Стосовно вимог відповідача ОСОБА_1 у зустрічному позові, суд вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, оскільки при укладенні договору, відповідачеві були роз’яснені його умови, з чим він погодився та особисто підписав. Тому суд вважає, що у задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити.
Керуючись, ст. 526, 610, 651, 653, 1054 ЦК України, ст. ст. 4,10,60 213, 215 ЦПК України, суд -
в и р і ш и в:
Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № KRKRR004560024 від 19 жовтня 2005 року – задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 19726 гривень 98 копійок заборгованість за кредитним договором.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ОСОБА_2 судовий збір у сумі 198 гривень 00 копійок та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30,00 гривень.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача, визнання дій щодо утримання коштів з рахунку неправомірними та про відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення усіма учасниками процесу в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Пустовіт О.Г.