ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" листопада 2007 р. Справа № 11/197-07
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: Кучерява Н.М. - довіреність від 04.05.2007 р.,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, с. Дяківці Літинського району Вінницької області
на рішення господарського суду Вінницької області
від "10" липня 2007 р. у справі № 11/197-07 (суддя Матвійчук В.В.)
за позовом Спільного українсько-німецького підприємства "Буковест", м. Чернівці
до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, с. Дяківці Літинського району Вінницької області
про стягнення 197200,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Вінницької області від 10.07.2007р. у справі №11/197-07 позов Спільного українсько-німецького підприємства "Буковест" до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 197200,00 грн. боргу та 17676,56 грн. пені, 2148,77 грн. витрат з державного мита та 109,96 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В позові в частині стягнення пені в розмірі 15711,44 грн. відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суду визнав встановленими.
Зокрема, скаржник посилається на те, що позивачем не надано документів, які зазначено в п.1.1. та п.3.1. договору від 31.12.2004 р., зокрема, акту приймання-передачі який є невід'ємною частиною даного договору, доказів виставлення рахунків за поставлений товар та надання податкових накладних та накладних, видачі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей та зазначає, що оскаржуване рішення не містить посилання на жоден з вказаних документів.
Крім того, стосовно твердження суду в оскаржуваному рішенні про невиконання відповідачем вимог ухвал суду (ненадання відзиву на позов, доказів розрахунків та т.ін.) відповідач зазначає, що вимоги ухвали місцевого господарського суду від 14.05.2007 р. та від 03.07.2007р. не були виконані, оскільки дані ухвали не були отримані відповідачем.
В засідання суду підприємець ОСОБА_1 не з'явилась, свого повноважного представника не направила.
06.11.2007р. від представника підприємця ОСОБА_1 на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з хворобою представника скаржника ОСОБА_2. Дане клопотання розглянуто судовою колегією та відхилено, з врахуванням того, що доказів в обґрунтування вказаного клопотання не надано, а також, що підприємець ОСОБА_1 вправі особисто приймати участь в судовому засіданні та надавати пояснення по справі або ж уповноважити іншого представника на представлення її інтересів в суді. Крім того, з урахуванням приписів ст.101 ГПК України, нез'явлення в судове засідання представника сторони, повідомленої належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду справи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті за наявними в матеріалах справи доказами.
Позивач - Спільне українсько-німецьке підприємство "Буковест" виклало свої заперечення на апеляційну скаргу письмово (вх.№02-01/7352/07 від 06.11.2007 р.), його представник в засіданні суду також проти доводів апеляційної скарги заперечив, оскаржуване рішення вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а скаргу - без задоволення.
Заслухавши пояснення присутнього учасника процесу, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши в повному обсязі законність та обґрунтованість оскаржуваного судового акту, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, зважаючи на наступне.
31.12.2004 р. між сторонами у справі - Спільним українсько-німецьким підприємством "Буковест" (продавець) та підприємцем ОСОБА_1 (покупець) укладено договір №1/01/05, за яким продавець зобов'язується продати та передати у власність покупця партіями муку пшеничну вищого сорту та муку пшеничну першого сорту (товар), кількість кожної партії товару погоджується продавцем та покупцем та вказується у видаткових накладних, в акті прийому-передачі, які є невід'ємною частиною даного договору (п.1.1. договору).
Розділом 3 сторони погодили умови розрахунків по договору, встановивши, що розрахунки за поставлений товар проводяться покупцем згідно виставленого продавцем рахунку на протязі одного банківського дня після факту приймання товару по вазі та якості на франко-складі покупця та надання продавцем покупцю видаткової та податкової накладних, акту прийому-передачі на поставлений товар.
Пунктом 6.2. договору від 31.12.2004 р. сторони встановили, що у разі несвоєчасної оплати згідно п.3.1. цього договору, покупець сплачує продавцю пеню за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ згідно Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Як свідчать матеріали справи, зокрема, накладні № 7 від 28.01.2005р., № 8 від 02.02.2005р., № 9 від 07.02.2005р., № 10 від 09.02.2005р., № 11 від 11.02.2005р., № 12 від 14.02.2005р., № 13 від 17.02.2007р., № 14 від 21.02.2005р., № 15 від 25.02.2005р. (а.с.8-16), на виконання умов вказаного договору Спільне українсько-німецьке підприємство "Буковест" передало покупцю - підприємцю ОСОБА_1 товар на загальну суму 197 200,00 грн.
Проте, свої зобов'язання по оплаті отриманої продукції СПД ОСОБА_1 не виконала, внаслідок чого у підприємця виникла заборгованість перед позивачем у сумі 197200,00 грн.
При цьому, слід зазначити, що матеріали справи не містять будь-яких доказів виставлення рахунків продавцем за договором - СУНП "Буковест", надання ним підприємцю ОСОБА_1 акту прийому-передачі на поставлений товар, як це передбачено умовами договору, що стосуються порядку та строку розрахунків за договором.
Таким чином, строк виконання відповідачем зобов'язання по оплаті отриманої продукції договором не встановлений.
Відповідно до вимог ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що 16.11.2005р. Спільним українсько-німецьким підприємством "Буковест" відповідачу було направлено претензію за вих.№15/11-05 від 15.11.2005 р. (а.с.21) з вимогою погасити заборгованість за отриманий товар до 27.11.2005р. Вказана вимога отримана відповідачем 17.11.2005р., про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення № 588554 (а.с.20).
Отже, з врахуванням вимог ст.530 Цивільного кодексу України, відповідач повинен був погасити заборгованість на протязі семи днів від 17.11.2005 р., тобто до 24.11.2005 р.
Відповідно ч.2 ст.175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно приписів ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
За умовами підпункту 3 п.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Як зазначалось вище, п.6.2. договору між сторонами встановлено відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми несплаченого товару за кожний день прострочки.
Згідно приписів ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.
Статтею 258 Цивільного кодексу України передбачений спеціальний строк позовної давності в один рік для стягнення неустойки (штрафу, пені).
Таким чином, ч.6 ст.232 ГК України, передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ст. 258 ЦК України в 1 рік.
Беручи до уваги вищевикладене, враховуючи, що кінцевим терміном проведення відповідачем оплати заборгованості є 24.11.2005 р., період нарахування пені обмежений ч.6 ст.232 ГК України становить з 25.11.2005 р. по 25.05.2006 р.
Водночас, позивач просив стягнути пеню за період з 26.06.2006р. по 26.06.2007р. у розмірі 33388,00 грн.
Рішенням місцевого господарського суду, що оскаржується, стягнуто з відповідача 17676,56 грн. пені, при цьому, період, за який вказана сума пені нарахована, в рішенні не зазначено.
Проте, враховуючи посилання суду на ч.6 ст.232 Господарського процесуального кодексу України, а також враховуючи, що відповідно до п.2 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів, зокрема, позивача лише за умови наявності клопотання про це заінтересованої сторони; враховуючи, що такого клопотання позивачем не було подано, та беручи до уваги нарахування пені позивачем за період з 26.06.2006 р. по 26.06.2007 р., слід вважати, що суд стягнув пеню в межах зазначеного періоду, за межами періоду, за який можливо було б стягнути пеню згідно вимог чинного законодавства.
Зі змісту розділу 9 договору вбачається, що доповнення, додатки і зміни до договору повинні викладатись у письмовій формі та засвідчуватись підписами і печатками обох сторін. Аналіз листів сторін від 21.03.2006 р. (а.с.37,38) не свідчить: по-перше, що сторони досягли згоди про внесення змін до договору від 31.12.2004 р. №1/01/05, оскільки у них відсутні посилання на даний договір, по-друге, відповідач зазначив термін погашення заборгованості - до 20.05.2006 р., а позивач з наведеним не погодився, вимагаючи провести розрахунок до 31.03.2006 р.
Виходячи з наведеного, слід вважати, що прострочення виконання зобов'язання для відповідача наступило згідно приписів ч.2 ст.530 ЦК України з 25.11.2005 р.
Зважаючи на зазначене, рішення господарського суду Вінницької області від 10.07.2007р. у справі №11/197-07 в частині стягнення пені підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові. Апеляційна скарга задовольняється частково.
Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, с. Дяківці Літинського району Вінницької області задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Вінницької області від 10.07.2007р. у справі №11/197-07 скасувати в частині стягнення пені.
Прийняти нове рішення в цій частині про відмову в позові.
Пункти 2,3 резолютивної частини рішення викласти в такій редакції:
"Стягнути з підприємця ОСОБА_1 (вул.Жовтнева, с.Дяківці, Літинський район, Вінницька область, код НОМЕР_1) на користь Спільного українсько-німецького підприємства "Буковест" (вул.Коломийська, 13 А, м.Чернівці, код 25077759) 197200грн. боргу, 1972грн. державного мита та 100,91грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В частині стягнення пені в позові відмовити."
3. Видачу наказу доручити господарському суду Вінницької області.
4. Справу №11/197-07 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий - суддя:
судді:
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу
3 - відповідачу
4 - в наряд