Справа № 2-4155-2010 р.
Р і ш е н н я
І м е н е м У к р а ї н и
15 жовтня 2010 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу у складі
головуючого судді Пустовіт О.Г.
при секретарі Нестеренко Г.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_4, рада опіки та піклування виконавчого комітету Жовтневої у місті Ради м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання домашньої угоди дійсною та, виключення автомашини із спадщини, визнання права приватної власності на автомашину,
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою про визнання домашньої угоди дійсною та, виключення автомашини із спадщини, визнання права приватної власності на автомашину до ОСОБА_5
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що наприкінці 2004 р. вона довідалася від ОСОБА_4 про те, що він на підставі доручення, яку йому надав ОСОБА_6, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 продає автомашину. ОСОБА_4 назвав ціну - 3 000, 00 грн.
Вона переконалася в тому, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 ця автомашина марки ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1, дійсно була зареєстрована Криворізьким МРЕВ ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області на праві власності на ім'я ОСОБА_6, також вона переконалася, що ОСОБА_4 дійсно має доручення від ОСОБА_6, зареєстроване 22.06.2003 р. приватним нотаріусом Криворізького нотаріального округу, Дацко Я.О., реєстр № 6372, у тому числі на продаж автомашини.
Вони досягли з ОСОБА_4 згоди про умови укладання договору купівлі-продажу, а саме домовилися про те, що вона сплатить вартість автомашини, а він надасть їй розписку про одержання грошей. При цьому він обіцяв, що незабаром він, або особисто ОСОБА_6 укладе з нею договір купівлі-продажу автомашини у встановленому законом порядку, і вона буде мати можливість переоформити право власності на транспортний засіб на своє ім'я. Вона сплатила ОСОБА_4 З 000,00 гривень тобто повну вартість автомашини, про що ним особисто 17.11.2004 року була складена розписка.
Крім того, на підставі того ж доручення ОСОБА_4 склав довіреність від 17.11.2004 року, зареєстровану державним нотаріусом Державної Долинської нотаріальної контори Фоміних В.М., реєстр № 4189, якою надав їй право розпоряджатися автомашиною, тобто передав її у повне володіння, користування та розпорядження.
Скласти договір купівлі-продажу на той час не мали можливості за причиною відсутності грошових коштів для сплати за експертну оцінку вартості транспортного засобу та для сплати державного мита. Пізніше ОСОБА_4 неодноразово обіцяв, що він виконає зобов'язання щодо оформлення договору в передбаченому законом порядку, але в нього виникали різні причини, що перешкоджали йому зустрітися з нею та оформити договір.
На цей час вона довідалася про те, що ОСОБА_6, на котрого по цей час юридично оформлене право власності на транспортний засіб, помер ще ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
За цими причинами вона змушена звернутися до суду за захистом своїх прав, тому що можливість юридичного оформлення мого права власності на транспортний засіб у добровільному порядку вже не існує.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність та позов визнала у повному обсязі.
Судом встановлено, що наприкінці 2004 року позивач ОСОБА_2 довідалася від ОСОБА_4 про те, що він на підставі доручення, яку йому надав ОСОБА_6, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 продає автомашину, яка належала йому згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 реєстраційний номер НОМЕР_1, дійсно була зареєстрована Криворізьким МРЕВ ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області на праві власності на ім'я ОСОБА_6
Сторони досягли з ОСОБА_4 згоди про умови укладання договору купівлі-продажу, а саме домовилися про те, що позивач сплатить вартість автомашини, а він надасть їй розписку про одержання грошей. При цьому він обіцяв, що незабаром він, або особисто ОСОБА_6 укладе з нею договір купівлі-продажу автомашини у встановленому законом порядку. Позивач сплатила ОСОБА_4 З000,00 гривень тобто повну вартість автомашини, про що ним особисто 17.11.2004 року була складена розписка.
Крім того, на підставі того ж доручення ОСОБА_4 склав довіреність від 17.11.2004 року, зареєстровану державним нотаріусом Державної Долинської нотаріальної контори Фоміних В.М., реєстр № 4189, якою надав їй право розпоряджатися автомашиною, тобто передав її у повне володіння, користування та розпорядження.
Скласти договір купівлі-продажу на той час не мали можливості за причиною відсутності грошових коштів для сплати за експертну оцінку вартості транспортного засобу та для сплати державного мита.
На цей час позивач довідалася про те, що ОСОБА_6, на котрого по цей час юридично оформлене право власності на транспортний засіб, помер ще ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
У зв'язку зі смертю ОСОБА_6 відкрилася спадщина на усе його майно, у тому числі на автомашину, яка ще до його смерті фактично належала позивачеві.
Спадкоємцями померлого ОСОБА_6 є його дружина - ОСОБА_5 та донька ОСОБА_9, народження 1992 р., яка на час смерті батька не досягла повноліття.
Згідно ст. 525 ЦК України сторона по договору не вправі в однобічному порядку відмовлятися від зобов'язання.
У відповідності до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі дійшли згоди з усіх його істотних умов, у тому числі про вартість та порядок оплати.
Згідно із ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає у власність іншій стороні (покупцеві) майно (товар), а покупець приймає й оплачує товар.
Отже ОСОБА_4, діючий на підставі доручення, передав позивачеві ОСОБА_2 автомашину фактично, а вона йому сплатила її вартість, що підтверджується його розпискою. Згідно до ст. 346 ЦК України право власності ОСОБА_6 на транспортний засіб припинилося в момент здійснення домашньої угоди про його відчуження.
Встановлено, що позивач ОСОБА_2 придбала право власності на автомашину на підставі домашньої угоди від 17.11.2004 року тому транспортний засіб повинен бути виключеним із спадщини, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року після смерті ОСОБА_6
Керуючись ст. 525, 638, 640, 655,693, 346,383,392 ЦК України, ст. 4, 10,60, 213, 215 ЦПК України, суд -
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_4, рада опіки та піклування виконавчого комітету Жовтневої у місті Ради м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання домашньої угоди дійсною та, виключення автомашини із спадщини, визнання права приватної власності на автомашину - задовольнити.
Визнати домашню угоду, яка укладена 17 листопада 2004 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_4 діючим на підставі доручення від 22.06.2003 року від імені ОСОБА_6 про купівлю – продаж за 3000,00 гривень транспортного засобу – автомашини ВАЗ 2101, реєстраційний облік НОМЕР_3 1973 року випуску, власником якої був ОСОБА_6 – дійсною.
Виключити транспортний засіб – автомашину ВАЗ 2101, реєстраційний облік НОМЕР_3 1973 року випуску із спадщини, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року після смерті ОСОБА_6
Визнати за ОСОБА_2 право приватної власності на автомашину ВАЗ 2101, реєстраційний облік НОМЕР_3 1973 року випуску, вартістю 6406,38 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення усіма учасниками процесу в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Пустовіт О.Г.