Справа № 2-0-32
2010 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2010 р. Міловський районний суд Луганської області
У складі суду: головуючого судді Шовкуна В.О.,
при секретарі: Потапченко О.А.,
з участю заявника ОСОБА_1,
представника зацікавленої особи ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Мілове цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та факту трудового каліцтва, -
ВСТАНОВИВ:
Заявник ОСОБА_1 (далі - Заявник) звернувся до суду з заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що з 01 березня 1979 року він працював у Міловській райсільгосптехніці Міловського району Луганської області слюсарем по ремонту шляхово-будівельних машин.
28 березня 1983 року приблизно о 16 годині 00 хвилин при виготовленні дерев’яних вкладишів транспортера СК-13-Б в стругальному станку стався удар ножиків фрези та пальці його руки доторкнулися до фрези, у зв’язку з чим у нього була травмована ліва рука.
За фактом нещасного випадку, який стався із Заявником у Міловській райсільгосптехніці Міловського району Луганської області, було складено Акт форми Н-1 №2, складений 30 березня 1983 року та затверджений 30 березня 1983 року. Однак, даний акт було складено з порушеннями вимог «Положення про розслідування та облік нещасних випадків на підприємствах, установах, організаціях» затверджений 13 серпня 1982 року постановою Президії ВЦСПС, а саме: Акт нещасного випадку форми Н-1 №2 від 30 березня 1983 року складений по формі Положення 1966 року, яка вже втратила чинність, а діяла форма Положення від 1982 року.
Внаслідок отриманої травми Заявник отримав 30% втрати працездатності безстроково.
Заявник ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на вищевикладене.
Представник зацікавленої особи ОСОБА_2 у судовому засіданні подану Заявником заяву визнав, вищевказаний факт підтвердив.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення заявника, представника зацікавленої особи, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення заявлених вимог.
У трудовій книжці Заявника внесено запис, що на той момент, коли стався нещасний випадок, він працював у Міловській райсільгосптехніці Міловського району Луганської області. (а.с. 5).
В матеріалах справи знаходиться акт №2 про нещасний випадок на виробництві від 30 березня 1983 року, який складено відносно гр. ОСОБА_1. (а.с. 6-7).
Згідно паспорту Заявника, датою його народження є 13 грудня 1928 року. (а.с. 8).
В акті за формою Н-1 №2 від 30 березня 1983 року вказано вік Заявника - 54 роки. (а.с. 6).
Згідно виписки з акту огляду МСЕК Заявнику ОСОБА_3 встановлено ступінь втрати професійної працездатності у відсотках: 30% безстроково у зв’язку з трудовим каліцтвом Заявника.
Факт належності акту №2 про нещасний випадок на виробництві від 30 березня 1983 року Заявнику у судовому засіданні підтвердив представник зацікавленої особи ОСОБА_2, а тому суд не має сумнівів щодо належності правовстановлюючого документу про нещасний випадок на виробництві - Акту форми Н-1 №2, складеного 30 березня 1983 року у відношенні Заявника ОСОБА_1 та вважає за необхідне в даній частині заяви задовольнити.
Стосовно встановлення факту трудового каліцтва, пов’язаного з виробництвом, який трапився з Заявником при виконанні трудових обов’язків, суд приходить до наступного. Відповідно до ст. 256 ЦПК України та роз’яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у п. 1 постанови «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Законом України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII (ст. 22), Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112, визначено порядок встановлення факту нещасного випадку на виробництві. Отже, законом визначено порядок встановлення факту нещасного випадку на виробництві. За таких підстав суд приходить до висновку, що вимога щодо встановлення факту трудового каліцтва, пов’язаного з виробництвом, не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 234, 256-259, 213, 215 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та факту трудового каліцтва задовольнити частково.
Встановити факт належності правовстановлюючого документу акту про нещасний випадок на виробництві, форми Н-1 № 2, складеного 30 березня 1983 року гр. ОСОБА_1.
В іншій частині заяви відмовити у задоволенні.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Луганської області через Міловський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: