Справа № 2-а-449   /10        

      П О С Т А Н О В А  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

17 грудня  2010 р.   Суддя Каланчацького районного суду Херсонської області Ковальчук О.В. розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1     до Управління Пенсійного фонду України в Каланчацькому районі Херсонської області про визнання дій протиправними,  

  В с т а н о в и л а :  

  Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом і просить поновити їй пропущений процесуальний строк звернення до суд, а також визнати незаконною бездіяльність відповідача, що призвела до порушення її права на додаткове підвищення до пенсії у розмірі  30%  прожиткового мінімуму передбаченого  Законом України «Про соціальний захист дітей війни» та зобов»язати відповідача провести перерахунок її пенсії з 22.05.2008 року по час розгляду справи з урахуванням підвищення її на 30 %  прожиткового мінімуму для працездатних громадян для кожного бюджетного періоду та зобов»язати відповідача виплатити їй перераховану суму.  

Свої вимоги позивач  мотивує слідуючим, що вона має статус дитини війни та відповідно до статті 6 Закону України № 2195-V від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» їй з 1січня 2006 року повинна була виплачуватись як дитині війни соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2008-2010 роках їй така допомога не виплачувалась. Відповідно до ч. 2 ст. 19 та ч. 3 ст. 22 Конституції України орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України при прийняті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звужування змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Не виплата їй соціальної допомоги є протиправною і оскільки її права відповідачем порушено, вона  змушена звернутися до суду з вказаним позовом для захисту своїх прав та інтересів.  

Відповідачем до суду було надіслано заперечення на позов, згідно якого Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області позов не визнає, пояснив, що Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області  діяло в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами. Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансування виплат по даному Закону проводиться з Державного бюджету України, але в бюджеті на 2008-2010 рік не передбачено видатків на виконання рішень судів про стягнення такої пенсії понад розміри, встановлені законами України про Державний бюджет  України на відповідний рік. З 1 січня 2008 року позивачу виплачується надбавка до пенсії в розмірі 10%. Крім того позивачем  ОСОБА_1 пропущено строк звернення до суду.  

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню частково.  

Судом встановлені наступні факти і відповідні ним правовідносини.  

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» діти війни – це ті, яким на 2 вересня 1945 року не виповнились 18 років. Як встановлено в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 є особою, яка відноситься до категорії «Діти війни», та як вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року, отже на неї розповсюджується дія вказаного Закону України. Згідно зі ст. 3 вищевказаного закону, позивач з 1 січня 2006 року має право на щомісячну соціальну допомогу в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.  

З 1 січня 2008 року Управління Пенсійного фонду України в Каланчацькому районі Херсонської області виплачує позивачці надбавку до пенсії  - щомісячної грошової державної соціальної допомоги в розмірі 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Позивач, вважаючи наявними рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року про неконституційність зупинення дії ст. 6 вищевказаного закону про соціальні виплати, просила стягнути за 2008 р., 2009 р., 2010 р. недоплачені їй кошти.  

28.12.2007 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з 01.01.2008 року зупинені виплати, на які згідно із законами України мають право діти війни ( п.41 розділу 11 Закону). Разом з тим суд вважає можливим стягнути на користь позивача  невиплачену їй соціальну допомогу за цей рік, враховуючи наступне. Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22.05.2008 року у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції  України окремих положень ст. 65 розділу І, п.61,63,66 розділу ІІ, п.3 розділу ІІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік...» і  101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України положень ст. 67 розділу І, п.п.1-4, 6-22, 24-100 розділу ІІ вказаного Закону визнанні такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) в тому числі положення п. 41 розділу ІІ Закону України  «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів».  

З урахуванням вищенаведеного соціальні виплати дітям війни поновлені з 22.05.2008 року. відповідно до ч.3 ст. 150 Конституції України, рішення Конституційного Суду України є обов»язковими до виконання на території України і остаточними та не можуть бути оскаржені. Отже з 22.05.2008 року позивач має право на перерахунок пенсії.  

При цьому слід врахувати виплати, які були фактично здійснені відповідачем позивачу за відповідний період 2008 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» в розмірі 10%.  

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів надано право у 2009 р. встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розмірі мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Дана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із  Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.  

Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.  

Управління Пенсійного фонду в Каланчацькому районі Херсонської області повинно було здійснювати нарахування  у 2010 році в такому ж розмірі. Оскільки в 2010 році Законами України дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена не була і будь-які зміни у зазначений закон не вносились, суд вважає, що вимоги позивача про зобов»язання відповідача здійснити нарахування та виплату соціальної допомоги дітям війни за 2010 рік підлягають задоволенню з 1 січня 2010 року  по 17 грудня 2010 року ( тобто по день винесення постанови).  

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача відносно того, що  в їх діях немає порушень закону, оскільки положення статті 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», передбачає, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених  даним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, які до пенсійного фонду України з державного бюджету не надходили.  

Статтею 88 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що вразі недостовірності виділених із державного бюджету України коштів за бюджетними програмами, пов»язаними з розмежуванням джерел  виплати пенсій між державним бюджетом України та пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України. Тобто цією нормою по-іншому врегульовано питання щодо фінансування забезпечення такої гарантії, як підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком. І оскільки ця норма прийнята пізніше, то вона має пріоритет над нормою, закладеною у ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

З огляду на наведенні обставини, суд вважає необхідним захистити права та інтереси позивача шляхом зобов»язання відповідача здійснити перерахунок доплат соціальної допомоги та виплати відповідних грошових коштів у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, за період часу з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р.,  а також з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р., з 01.01.2010 р. по 17.12.2010 року, тобто на момент винесення судового рішення  з урахуванням вже виплачених 10 відсотків соціальної допомоги.  

Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи право на пенсійне забезпечення, передбачене ст. ст. 1,3 ч.2 ст. 6, ст.8, ч.2 ст.19, ст.ст. 22,23 ч.1 ст. 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов»язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як ст. 8 Конституції України, а також ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України.  

Що стосується строку звернення позивача ОСОБА_1 до суду з даним позовом, то відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, яка на момент подання даної позовної заяви була чинною, а тому для  звернення до адміністративного суду за захистом прав і свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, проте цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду. Згідно з ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсій, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.  

Згідно ст. 48 Конституції України право на соціальний захист не може бути обмежено та строк позовної давності не поширюється на соціальні виплати, оскільки пільги, компенсації і гарантії, право на які передбачено чинним законодавством, є додатком до основних джерел існування, необхідною складовою конституційного права на забезпечення життєвого рівня.  

Відповідач не виплачував підвищення до пенсії позивача ОСОБА_2, порушуючи вимоги законодавства, а отже має місце його вина в несвоєчасному одержані  ОСОБА_1 належних їй коштів, тому суд вважає, що вона не пропустила строк звернення до суду.  

Керуючись ст. ст. 46 48, ст. ст. 150, 152 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України № 6 –рп/2007 від 09.07.2007 року, рішеннями Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ст. ст. 11,12,71,86,1287,159 -163 КАС України, суд -  

  П О С Т А Н О В И Л А :  

  Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Каланчацькому районі Херсонської області про визнання дій протиправними, задовольнити частково.  

Визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду в Каланчацькому районі Херсонської області щодо виплати ОСОБА_1 щомісячного підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період  з 22.05.2008 року по 17.12.2010 рік .  

Зобов»язати Управління Пенсійного фонду в Каланчацькому районі Херсонської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1  щомісячну  недоплачену державну соціальну допомогу як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсій за віком за період часу з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 1 січня 2010 року по 17 грудня 2010 року з урахуванням виплачених 10 відсотків соціальної допомоги.  

В іншій частині позовних вимог відмовити.  

Постанова  на підставі п.1 ч.1 ст. 256 КАС України підлягає негайному  виконанню.    

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги, з дня отримання постанови, або в порядку ч.2 ст.186 КАС України.  

    Суддя                                                                 О.В.Ковальчук