ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"08" листопада 2007 р. |
Справа № 16/176-07-4662 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі:
Головуючого судді Андрєєвої Е.І.
Суддів Мацюри П.Ф.
Ліпчанської Н.В.
При секретарі Юзьковій І.В.,
за участю представників сторін:
від Татарбунарського сільського споживчого товариства -Дущак Д.С.
від СПД ОСОБА_1 -ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу СПД ОСОБА_1
на рішення господарського суду Одеської області від 22.08.2007р.
по справі № 16/176-07-4662
за позовом Татарбунарського сільського споживчого товариства
до СПД ОСОБА_1
про визнання договору оренди недійсним та виселення,
за позовом СПД ОСОБА_1
до Татарбунарського сільського споживчого товариства
про визнання договору оренди дійсним.
Розпорядженням Голови Одеського апеляційного господарського суду № 144 від 30.10.2007р. у даній справі проведено заміну судді Тофана В.М на суддю Мацюру П.Ф.
Суд встановив:
01.06.2007р. Татарбунарське сільське споживче товариство (надалі - Товариство) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до СПД ОСОБА_1 (надалі -СПД ОСОБА_1) про визнання договору оренди недійсним та виселення. В обґрунтування вимог позивач послався на те, що договір оренди від 01.03.2005р. є нікчемним, оскільки він не посвідчений нотаріально.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.06.2007р. по даній позовній заяві порушено провадження у справі № 16/176-07-4662.
25.06.2007р. СПД ОСОБА_1 звернулась з позовом до Татарбунарського сільського споживчого товариства про визнання договору оренди дійсним.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.06.2007р. по даному позову порушено провадження у справі № 16/201-07-5567.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.07.2007р. справу № 16/201-07-5567 об'єднано зі справою № 16/176-07-4662 для розгляду по суті в межах останньої.
Рішенням господарського суду Одеської області від 22.08.2007р. позов Татарбунарського сільського споживчого товариства задоволено. Визнано недійсним договір оренди № 37 від 01.03.2005р., укладений між Татарбунарським сільським споживчим товариством та СПД ОСОБА_1та припинено його дію на майбутнє. Виселено СПД ОСОБА_1 з приміщень кафе „Катрін” та крамниці-закусочної, що знаходяться за адресою: Одеська області, м. Татарбунари, вул. В.Тура, 19. Стягнуто з СПД ОСОБА_1 на користь Татарбунарського сільського споживчого товариства 85 грн. витрат по оплаті держмита та 118 грн. витрат по оплаті ІТЗ судового процесу.
У задоволенні позову СПД ОСОБА_1 до Татарбунарського сільського споживчого товариства відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, СПД ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати та постановити нове, яким у позові Татарбунарському сільському споживчому товариству відмовити, а її позов задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування скарги посилається на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, а також на порушення і неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно матеріалам справи, та як встановлено місцевим господарським судом, 01.03.2005р. між Татарбунарським сільським споживчим товариством та СПД ОСОБА_1 був укладений договір оренди № 37, відповідно до умов якого Товариство передало, а СПД ОСОБА_1 прийняла в оренду кафе „Катрін” та крамницю-закусочну, що знаходяться за адресою: Одеська області, м. Татарбунари, вул. В.Тура, 19 та є власністю орендодавця, а також передана у користування земельна ділянка, на якій знаходяться зазначені приміщення, площею 120 кв.м., для обслуговування зазначеного майна.
Пославшись на те, що договір оренди від 01.03.2005р. є нікчемним, оскільки він не посвідчений нотаріально, а також відсутня його державна реєстрація, Товариство звернулось з відповідним позовом до суду.
СПД ОСОБА_1, вважаючи що договір укладений у відповідності з чинним законодавством, а також до даного часу виконується нею у повному обсязі, також звернулась з позовом до суду з вимогами визнати даний договір дійсним.
Вирішуючи позов по суті, господарський суд виходив з вимог ст. 761, 793, 794 ЦК України, згідно яких право передання майна у найом має власник речі або особа, якій належать майнові права а сам договір найму будівлі або іншої капітальної споруди строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Матеріалами справи підтверджено, що Товариство на момент укладання договору оренди не було власником орендованого майна, так як відповідно до свідоцтва про право власності, воно набуло це право тільки 07.08.2007р., тобто майже два роки потому, як був укладений спірний договір.
Тобто, на момент укладення даного договору у Товариства були відсутні правоустановчі документи на предмет оренди, а тому, як правильно зробив висновок суд, у Товариства не було права на передачу даного майна в оренду.
До того ж даний договір оренди не був нотаріально посвідчений та не мав державної реєстрації, оскільки, як зазначалось вище, у Орендодавця (Товариства) не було права власності на об'єкт оренди.
Крім того, суд правомірно звернув увагу й на наявність порушень у самому змісті договору, а саме на те, що сторонами не була визначена площа нерухомого майна, яка відповідно до ст.10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” є істотною умовою договору оренди.
Частина 2 ст. 220 ЦК України передбачає, що іноді нотаріальне посвідчення договору може бути компенсоване рішенням суду. Це можливо за дотримання таких вимог: сторони домовились щодо всіх істотних умов договору; така домовленість підтверджується письмовими доказами; відбулося повне або часткове виконання договору; одна зі сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення.
Однак, навіть такі виключення у даному випадку не можна застосувати до даного договору, щоб визнати його дійсним, як того просить СПД ОСОБА_1
Так, з листування сторін вбачається, що сторони не домовились щодо всіх істотних умов договору, а саме, не дійшли згоди щодо розміру орендної плати, що є істотною умовою договору оренди. Свідченням тому є не підписана сторонами додаткова угода до договору, датована 02.03.2007р. Крім того, не є можливим визначити й те, хто саме з сторін ухилився від його нотаріального посвідчення.
На підставі вищезазначеного, місцевим судом на підставі наданих доказів правомірно даний договір визнано недійсним.
Однак суд, приймаючи до уваги те, що зміст орендних правовідносин унеможливлює визнання недійсним договору оренди з моменту його укладення, визнав його недійсним та припинив його дію на майбутнє.
Оскаржуючи рішення суду, апелянт послався на порушення судом ч.2 ст. 220 ЦК України, оскільки, на його думку, договір укладений на законних підставах, з дотриманням усіх необхідних вимог та умов.
До того ж апелянт вважає, що відсутність права власності у Товариства на предмет оренди не свідчить про заборону укладання такого договору, так як на момент укладення договору Товариство мало рішення місцевої ради про визнання права власності на нерухоме майно.
Даним обставинам дана належна оцінка місцевим господарським судом, з чим повністю погоджується судова колегія апеляційного суду.
При таких обставинах, коли суд першої інстанції при прийнятті рішення повно, всебічно і об'єктивно встановив всі фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним по справі доказам у їх сукупності, правильно застосував норми чинного законодавства, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст.101, 103 -105 ГПК України, судова колегія,
постановила :
Рішення господарського суду Одеської області від 22.08.2007р. у справі № 16/176-07-4662 залишити без змін, а апеляційну скаргу СПД ОСОБА_1 -без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця.
Головуючий Е.І. Андрєєва
Судді: П.Ф. Мацюра
Н.В. Ліпчанська