СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
13 листопада 2007 року |
Справа № 20-11/308 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сотула В.В.,
суддів Гонтаря В.І.,
Борисової Ю.В.,
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1;
відповідача: Гатіятуллін Ерік Дамірович, дов. б/н від 09.11.2007
розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Дмитрієв В.Є.) від 10.08.2007 у справі № 20-11/308
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради
(вул. Леніна, 3,Севастополь,99011)
про спонукання до пролонгації договору оренди
ВСТАНОВИВ:
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернулась до господарського суду міста Севастополя з позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради про спонукання визнати договір оренди комунального нерухомого майна за № 215-05 вбудованих нежитлових приміщень, які розташовані за адресою : АДРЕСА_2, в підвалі п'ятиповерхового житлового будинку, загальною площею 46,1 кв.м., у тому числі нежитлового приміщення, площею 35,9 кв.м, навісу - 4кв.м., крильце, площею 6,2 кв.м., продовженим терміном на 10 років. (арк.с.2-3).
Під час розгляду справи позивачем були змінені позовні вимоги.
Згідно з заявою від 09.08.2007 сторона просила визнати за нею право оренди вищевказаних приміщень на умовах типового договору оренди, затвердженого рішенням сесії Севастопольської міської ради, з розміром річної орендної плати в сумі 12156,30 грн., щомісячної - 1013,00 грн., строком на 3 роки (арк.с. 22-23) .
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 10 серпня 2007 року у справі № 20-11/308 підприємцю ОСОБА_1відмовлено в задоволенні позову про спонукання до пролонгації договору оренди. Рішення суду мотивовано тим, що, в силу невідповідності умов договору оренди положенням статей 793,794 Цивільного кодексу України, він є нікчемним, тому не може бути визнаний продовженим.
Не погодившись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в який просить його скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявником наведені наступні доводи :
- судом при ухваленні рішення від 10.08.2007 були допущені порушення норм матеріального закону, оскільки не враховано, що з 10.01.2007 в статті 793,794 ЦК України були внесені відповідні зміни, за наслідком яких нотаріальне посвідченню підлягають договори оренди нерухомого майна у випадку їх укладення на строк, що перевищує три роки, а позивач в новому договорі № 3-04 від 01.03.2004 передбачив строк дії договору -три роки, що виключає його обов'язкове нотаріальне посвідчення;
- суд необґрунтовано не застосував до спірних відносин статтю 777 Цивільного кодексу України, чим позбавив позивача можливості реалізувати його переважного право на укладення договору оренди на спірний об'єкт на новий строк.
Оскільки рішення за вимогою, заявленою позивачем у заяві від 09.08.2007, судом першої інстанції прийнято не було, апеляційне провадження у справі зупинялось (ухвала від 18.09.2007, арк.с. 51-54) для прийняття господарським судом міста Севастополя додаткового рішення з врахуванням змінених позовних вимог.
Додатковим рішенням від 04.10.2007 господарський суд відмовив в задоволенні змінених позовних вимог згідно заяві від 09.08.2007 (арк.с. 63-65).
Дослідивши матеріали справи повторно, в порядку встановленому статтею 101 Господарського кодексу України, заслухавши пояснення сторін у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія не знаходить підстав для скасування рішення суду, виходячи з наступного.
Згідно заяві позивача від 09.08.2007 (арк.с. 22-23), сторона просила визнати за нею право оренди вищевказаних приміщень на умовах типового договору оренди, затвердженого рішенням сесії Севастопольської міської ради, з розміром річної орендної плати в сумі 12156,30 грн., щомісячної - 1013,00 грн., строком на 3 роки.
Заява мотивована частиною 1 статті 777 Цивільного кодексу України та частиною 4 статті 179 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 777 Цивільного кодексу України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.
Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.
Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що реалізація переважного права наймача на укладення договору найму на новий строк можлива при наявності двох вимог: звернення наймача, який має намір скористатися таким правом, до наймодавця до закінчення строку дії договору найма; досягнення домовленості сторін відносно нових умов договору.
Як вбачається з матеріалів справи, з заявою про намір укласти договір на новий строк, позивач в порядку, визначеному абзацом 2 частини 1 статті 777 Цивільного кодексу України, до відповідача не звертався.
Заява від 05.02.2007 (арк.с. 10) такою пропозицією вважатися не може, оскільки в цьому листі міститься клопотання про пролонгацію договору № 215-05 від 31.05.2005 строком на 10 років, а не про укладення договору оренди на новий строк.
Позивачем в заяві про зміну позовних вимог від 09.08.2007, згідно якої орендар просив визнати його переважне право на оренду, були сформульовані інші умови договору в частині щорічного розміру орендної плати, щомісячного розміру орендної плати, а також строку дії договору, чим передбачені договором оренди № 215-05 від 31.05.2005 (арк.с. 7-9), про який зазначається в листі від 05.02.2007 (арк.с.10).
Доданий до заяви про зміну позовних вимог від 09.08.2007 текст договору (арк..с 24-31) не може бути розцінений судовою колегією як проект договору, оскільки він не підписаний орендарем і не скріплений печаткою.
Також стороною не дотриманий загальний порядок укладення господарських договорів встановлений статтею 181 Господарського кодексу України.
В матеріалах справи відсутні докази надіслання відповідачу проекту договору найму на новий строк, як цього вимагають приписи пункту 2 статті 181 Господарського кодексу України. Згідно пояснень, наданих представником позивача в судовому зсіданні 13.11.2007, проект договору оренди на новий строк відповідачу не направлявся.
Також позивачем не надані докази досягнення сторонами домовленості відносно умов цього договору. Із пояснень представників сторін, наданих в суді апеляційної інстанції, необхідна домовленість сторонами досягнута не була.
Недосягнення домовленості відносно умов договору оренди, в силу абзацу 3 частини 1 статті 777 Цивільного кодексу України, тягне припинення переважного права на укладення договору на новий строк.
У зв'язку з викладеним, підстави для задоволення позовної вимоги приватного підприємця ОСОБА_1про визнання за нею переважного права оренди спірного об'єкта оренди на умовах, викладених в заяві від 09.08.2007, відсутні.
Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції від 10.08.2007 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга -без задоволення.
Керуючись статтями 101,103 (пункт 1),105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду міста Севастополя від 10.08.2007 у справі № 20-11/308 залишити без змін.
Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1залишити без задоволення.
Головуючий суддя В.В.Сотула
Судді Ю.В. Борисова
В.І. Гонтар