Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада2007 року справа №21/339-07
Колегія суддів у складі: головуючого судді В.В.Афанасьєва,
судді А.І.Бухана,
судді О.В.Шевель
при секретарі Парасочці Н.В.,
за участю представників:
позивача - Кулєшова В.О.
1-го відповідача - не явився
2-го відповідача - не явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судового засідання № 5 Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 2-го відповідача (вхідний № 2788Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 24 липня 2007 року по справі № 21/339-07
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток" м. Харків
до 1. СПД ФО ОСОБА_1, м. Харків
2. Відкритого акціонерного товариства "Ковельсільмаш", м. Ковель
про стягнення 52794,52 грн.
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 24 липня 2007 року по справі №21/339-07 (суддя Інте Т.В.) виключено СПДФО ОСОБА_1 з числа відповідачів по даній справі. Позов задоволено. Стягнуто з ВАТ "Ковельсільмаш" на користь ТОВ "Фірми "Восток" 31800,00 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 2694,72 грн., 9953,40 грн. інфляційних нарахувань, 444,48 грн. державного мита, 99,35 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Провадження в частині стягнення 10000,00 грн. основного боргу припинено.
ВАТ "Ковельсільмаш" з даним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 24 липня 2007 року повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Фірма "Восток" в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Позивач свій відзив на апеляційну скаргу не подав та перший відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надали, їх уповноважені представники в судове засідання не з'явилися, ухвали про призначення апеляційної скарги були направлені за наявними у справі адресами, але ухвали повернуті поштовим відділенням у зв'язку з не обслуговуванням адреси позивача та закінченням терміну зберігання за адресою першого відповідача.
Дослідивши матеріали справи, викладені у апеляційній скарзі доводи, заслухавши пояснення присутнього уповноваженого представника другого відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених обставин спору, за якими встановив, що
14.06.2004р., між позивачем та ВАТ "Ковельсільмаш" було укладено договір № У-В-к-01, відповідно до умов якого, довіритель (ВАТ "Ковельсільмаш") доручає, а повірений (позивач) бере на себе зобов'язання укласти від імені та за рахунок довірителя договір з аудитором на проведення методології обліку підприємства ВАТ "Ковельсільмаш" та КПП ВАТ "Ковельсільмаш". Відповідно до п.1.2 вказаного договору, доручення вважається виконаним після укладення повіреним угоди з аудитором та отриманням довірителем звіту про проведення вибіркової перевірки від аудитора через повіреного. Позивач свої зобов'язання за договором № У-В-к-01 від 14.06.2004р. виконав у повному обсязі, що підтверджується такими обставинами.
Позивач уклав з аудитором СПД ФО ОСОБА_2 договір № 18/06 підряду на надання аудиторських послуг, консультування з питань обліку від 18.06.04р., відповідно до якого аудитор надав комплекс послуг з питань податкового та бухгалтерського обліку підприємства ВАТ "Ковельсільмаш" та КПП ВАТ "Ковельсільмаш", про що було складено двосторонній акт виконаних робіт від 30.07.04р. (а.с.11), відповідно до якого вартість виконаних аудитором робіт склала 30000,00 грн., а винагорода повіреного склала 5% від суми виконаних робіт - 1800,00 грн.
Позивачем відповідачу було надано звіт повіреного від 30.07.04р. (а.с.12), відповідно до якого, вартість виконаних аудитором робіт склала 30000,00 грн. Вказаний звіт було підписано позивачем та генеральним директором ВАТ "Ковельсільмаш", а також скріплено печатками обох підприємств.
Відповідно до п. 4.1 договору № У-В-к-01 від 14.06.04р., за виконання доручення довіритель відшкодовує повіреному витрати, що були ним понесені по виконанню доручення, а також виплачує винагороду в розмірі 5% від суми укладеної з аудитором угоди. Згідно з п. 4.3. договору № У-В-к-01 від 14.06.04р., право на винагороду у повіреного виникає після отримання довірителем звіту про проведення вибіркової перевірки від аудитора. Проте, ВАТ "Ковельсільмаш" не виконало свої зобов'язань з відшкодування повіреному витрат, що були ним понесені по виконанню доручення, а також виплаті винагороди в розмірі 5% від суми укладеної з аудитором угоди. Таким чином заборгованість ВАТ "Ковельсільмаш" перед позивачем склала 31800,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Станом на момент розгляду справи, відповідач 31800,00 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б сплату заборгованості.
Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнаний судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за договором № У-В-к-01 від 14.06.04р., який було укладено між сторонами по справі.
Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, приймаючи до уваги викладені обставини, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 31800,00 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції задовольнив позов.
Проте викладені вище висновки господарського суду на думку колегії суддів не відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, через що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі судового рішення, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Як свідчать матеріали справи, господарський суд Харківської області не забезпечив додержання вимог статті 43 Господарського процесуального Кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження фактичних обставин справи та оцінки наявних у ній доказів в їх сукупності, керуючись при цьому чинним законодавством України.
Заперечуючи проти позову, відповідач у своїй апеляційній скарзі вказує, що укладений між ним та позивачем договір доручення від 14 липня 2004 року сторонами не виконувався, жодних документів про надання аудиторських послуг відповідач не отримував, акт виконаних робіт від 30 липня 2004 року був помилково підписаний та з умовою про те, що позивач, являючись акціонером відповідача, припинить свої рейдерські атаки по незаконному захвату підприємства і надасть можливість нормально працювати трудовому колективу.
З врахуванням наведеного та для забезпечення всебічного, повного та об'єктивного розгляду апеляційної скарги та матеріалів справи, через неявку представників сторін у судове засідання 1 жовтня 2007 року та необхідність витребування у сторін додаткових документально обґрунтованих пояснень стосовно предмету та обставин спору, колегія суддів ухвалою від 22 жовтня зобов'язала сторони надати відповідні документи на підтвердження правомірності своїх позицій по справі. На виконання цього доручення суду позивач не надав будь-яких документів стосовно виконання аудитором ОСОБА_2 укладеного між нею та позивачем договору підряду № 18/06 від 18 червня 2004 року про надання аудиторських послуг, консультування з питань обліку, окрім копії підписаного між ним та цим аудитором акту приймання-передачі виконаних робіт, наданих послуг від 30 липня 2004 року. При цьому у судовому засідання 12 листопада 2007 року представник позивача надав письмові пояснення про те, що у нього відсутня можливість надати витребувані колегією суддів додаткові документально обґрунтовані пояснення стосовно предмету спору, виконання незалежним аудитором ОСОБА_2 доручених їй по договору підряду робіт через смерть останньої 26 липня 2006 року., оскільки усі документи, виготовлені нею, позивачем були передані відповідачу. Надані позивачем копії платіжних доручень про перерахування незалежному аудитору ОСОБА_2 зазначених у них грошових сум також не можуть бути прийнятими у якості належних доказів виникнення права позивача на стягнення з відповідача вартості наданих послуг, оскільки вони не містять усіх, передбачених чинним законодавством відміток, та не підтверджені установою банку про те, що зазначені платежі були здійснені на користь цієї особи. Системний аналіз матеріалів справи дає підстави колегії суддів визнати, що позивач, всупереч вимогам цивільного, господарського та господарського процесуального кодексів України не забезпечив надання належних та допустимих доказів законності та правомірності своїх вимог до відповідача, через що його позовні вимоги не можуть підлягають задоволенню. Позивач без належних на те процесуально-правових підстав залучив до участі у розгляді спору між ним та відповідачем іншої особи - СПДФО ОСОБА_1, який ( за матеріалами справи являвся лише поручителем за відповідача о сплаті зазначених у договорі грошових коштів в у розмірі 10.000 гривень), що надало підставу для розгляду даної справи у господарському суді Харківської області. Доказів про те, що зазначена особа дійсно виступала поручителем відповідача по зобов'язанням останнього перед позивачем відповідач належним чином не був повідомлений. Крім того, позивачем протягом розгляду спору судами першої та другої інстанції не було вжито необхідних заходів по встановленню факту передачі незалежним аудитором ОСОБА_2 виконаних нею робіт по наданню аудиторських та консультаційних послуг, не наданого жодного доказу обґрунтованості своїх позовних вимог стосовно виникнення права на стягнення з відповідача передбаченої договором суми грошових коштів.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,
постановила:
Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 24 липня 2007 року по справі № 21/339-07 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ВОСТОК" (підприємство з іноземними інвестиціями) (пров. Університетський, 1, м. Харків, код в ЄДРПОУ 14364800, р/р 2600201300157 у ВАТ "Укрпромбанк" м. Харкова, МФО 350686) на користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельсільмаш" (вул. Варшавська, 1, м. Ковель, Волинська область, код в ЄДРПОУ 00238138, р/р 2600130110003 у Ковельскому ПІБ, МФО 303194) 222,12 грн. державного мита за подачу апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
Головуючий суддя В.В.Афанасьєв
суддя А.І.Бухан
суддя О.В.Шевель