УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

______________________________________________________________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "14" грудня 2010 р.                                                     Справа № 11/1141-НМ

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Маріщенко Л.О.

при секретарі Шевчук-Сингаївська І.Г.

за участю представників сторін

від позивача Вороной В.С. ( директор)

від відповідача Головко О.В. ( доручення від 21.01.10р.)

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Коростишівський кар'єр" (м. Коростишів)  

до Управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області  (м.Коростишів)

про зобов'язання виконати певні дії

Позивачем пред'явлено позов, в якому просить визнати незаконним призначення відповідачем пільгових пенсій  відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" наступним особам: ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9., ОСОБА_10, ОСОБА_11., ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14

09.07.07р. позивач надав суду заяву про доповнення позовних вимог, в якій просить:

1. Визнати такими, що протирічять ЗУ "Про пенсійне   забезпечення", ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" , Конституції України :

- абзаци 2-й і 3-й п. 6.2 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України";

- застосування відповідачем абзацу останнього п. 6.2 вказаної Інструкції, який у питанні щодо джерел фінансування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за пільговий стаж після 01.01.92р., передбачає можливість взаємного  зарахування періодів роботи, передбачених ст. ст. 13, 14 та 55 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", до об'єднання періодів роботи, передбачених ст. 13 та ст.100  цього ж Закону, з метою призначення  пільгових пенсій за об'єднаний в такий спосіб пільговий стаж відповідно до п. "б" ст. 13;

- висновок із директивного листа Пенсійного фонду України від 21.05.03р. "Щодо відшкодування підприємствами фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених  відповідно до ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення":

" отже, враховуючи викладене, особі, яка до  і після 01.01.92р. працювала на роботах, передбачених списком № 2, і на підприємстві проведена атестація  робочих місць, пенсія призначається відповідно до ст. 13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення";

- дії відповідача по об'єднанню періодів роботи в шкідливих і важких умовах до і після 01.01.92р.;

- дії відповідача при призначені пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст. 13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" особам, чий пільговий стаж після 01.01.92р. не відповідав  вимогам ч. 2 п. "б" ст. 13 Закону, а також при стягненні з Позивача коштів на відшкодування витрат на виплату й доставку цих пенсій;

- дії відповідача спрямовані на ухилення від визнання неправомірності дій з перекладання на позивача обов'язків по фінансуванню пенсійних витрат та від допуску позивача до його  архівних документів.

2. Визнати такими, на які не поширюються вимоги підпункту  15.3.1 Закону України  "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими  фондами" та ст. 257 ЦК України щодо 3-х річного терміну позовної давності, правовідносини позивача й відповідача в частині відповідальності відповідача за незаконне призначення пільгових пенсій відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та за безпідставне стягнення з Позивача коштів на відшкодування витрат на виплату та доставку таких пільгових пенсій.

3. Визнати дії відповідача у взаємовідносинах  із позивачем такими, що не відповідають основоположним засадам діяльності органу державної влади.

4. Підтвердити основні критерії , якими, відповідно до норм чинного пенсійного законодавства, повинен був керуватися відповідач , приймаючи  рішення про призначення пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст. 13 та п. "а" або п. "б" ст. 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам, які отримали у позивача стаж роботи в шкідливих і важких умовах.

5. Визнати наявність в діях відповідача системного і довготривалого в часі обману при призначені ним пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"" особам, які отримали у  позивача  в період до 01.01.92р. стаж роботи в шкідливих  і важких умовах  на посадах і за професіями, що відповідали  вимогам "Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах", затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.56р. № 1173.

09.07.07р. представник відповідача надав відзив на позов, в якому зазначив, при проведені службового розслідування стосовно посадових осіб правління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі від 12.06.07р., було встановлено, що призначення пільгових пенсій працівникам ВАТ "Коростишівський  кар'єр" здійснювалось на підставі довідок, які  уточнюють особливий характер роботи, виданих цим підприємством.

Порушень при призначенні пільгових пенсій не встановлено.

Застосований 3-х річний термін повернення надміру сплачених  коштів відповідає вимогам підпункту 15.3.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та ст. 257 ЦК України.

Також, відповідач зазначив, що у зв'язку із закінченням терміну зберігання документів по обліку розрахунків з відшкодування пільгових пенсій ( 3 роки), зробити детальний аналіз правильності виставлення для відшкодування видатків, починаючи з 2003 року і за більш ранній період не має можливості.

Ухвалою  суду від 29.01.08р. провадження у справі було зупинено.

Ухвалою суду від 21.12.09р. провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 02.02.10р. провадження у справі зупинено.

16.07.10р. від позивача до суду надійшла заява про доповнення предмету позову та позовних вимог, в якій позивач  просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність Управління ПФУ в Коростишівському районі при визначенні ОСОБА_15. і ОСОБА_16 періодів роботи, за які вони повинні були надати  довідки, підтверджуючі роботу на посадах, які дають підстави для призначення пенсії за віком  на пільгових умовах.

2. Визнати протиправною бездіяльність  Управління  ПФУ в Коростишівському районі при  залучені ним до документів, необхідних для призначення пенсій за віком на пільгових умовах, наданої безпідставно ОСОБА_16 ВАТ "Коростишівський кар'єр" довідки, що підтверджує пільговий стаж в період до 19.06.99р. посиланням на Список № 2 від 26.01.03р.

3. Визнати протиправними  рішення Управління ПФУ в Коростишівському районі про призначення ОСОБА_15. і ОСОБА_16 пенсії за віком на пільгових умовах з підстав, визначених п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

4. Зобов'язати Управління ПФУ в Коростишівському районі   переглянути і змінити підстави призначення ОСОБА_15 і ОСОБА_16 пенсії за віком на пільгових умовах.

Ухвалою суду від 10.11.10р. провадження у справі поновлено.

10.12.2010 р.  від позивача  до суду надійшли письмові уточнення позовних вимог , в яких просить суд:

1. Визнати незаконними дії відповідача по застосуванню ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в якості підстави для призначення пенсій за віком на пільгових умовах особам, які до 01.01.92р. набули повний ( або не менше половини) стаж, який надає право  на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

2. Визнати незаконними дії відповідача по покладанню на позивача обов'язку відшкодування  витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які до 01.01.92р. набули у позивача пільговий стаж.

3. Стягнути з відповідача на користь позивача коштів, незаконно утриманих з позивача на відшкодування витрат на виплату  та доставку  пільгових пенсій особам, які до 01.01.92р. набули у позивача пільговий стаж.

4. Стягнути з відповідача на користь позивача пені з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, нарахованої на незаконно утриману з позивача суму коштів на відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

5. Стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду.

6. Встановити законність ( незаконність) призначення відповідачем пільгових пенсій особам, перерахованих у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 КАС України, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві, а тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових  позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.

А тому, суд вважає, що збільшення позивачем позовних вимог шляхом заявлення додаткових вимог зазначених в наданих ним заявах про доповнення позовних вимог суперечить вимогам чинного законодавства.

Таким чином, суд розглядає справу за первісною вимогою позивача, зазначеною в позовній заяві, а саме, визнання незаконним  призначення відповідачем пільгових пенсій  відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" наступним особам: ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9., ОСОБА_10, ОСОБА_11., ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14

Представник позивача позов підтримав.

Відповідач позов не визнає.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

З позовної заяви вбачається, що позивач не погоджується з тим, що відповідач направляє йому "Розрахунки про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень ЗУ "Про загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до п. "б" - "з" ст. 13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", щодо осіб, законність призначення яким  пільгових пенсій відповідно до п. "б" ст. 13 вищезгаданого Закону підприємством оспорюється і , відповідно, оспорюється правомірність стягнення відшкодувань по цих Розрахунках.

Також, в позовній заяві, на підставу своїх вимог, позивач посилається на те, що відповідач незаконно призначав пенсії за віком на пільгових умовах і незаконно стягував із позивача відшкодування на виплату та доставку цих пенсій.

Пенсії ж відповідач призначав із застосуванням п. "б" ст. 13 Закону № 1788/ХІІ, замість необхідного застосування  у більшості випадків п. "а" ст. 100 вказаного Закону, і лише інколи - призначення пенсій відповідно до п. "б" ст. 13 Закону особам, які отримували у позивача довідки про наявність стажу, необхідного  для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якби позивач дав офіційну згоду на відшкодування таких пенсій.

Також, позивач зазначає, що неодноразово звертався до відповідача з проханням обґрунтувати законність призначення пільгових пенсій відповідно до п. "б" ст. 13 Закону особам, які мали стаж, достатній для застосування  частково п. "б" ст. 13 і частково п. "а" ст. 100 Закону № 1788/ХІІ, або які мали стаж, достатній для застосування лише п."а"  ст. 100 цього Закону.

Однак, обґрунтованої відповіді від відповідача позивач не отримав.

В п. 6.2 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", якою керується відповідач, зазначено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для  призначення пенсій на пільгових умовах.

Якщо пенсія на пільгових умовах призначена із взаємним зарахуванням періодів роботи, передбачених ст. ст. 13,14 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", які дали право  на цю  пільгову пенсію, то відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій  здійснюється тими підприємствами, на яких цей стаж було вироблено у розмірах, передбачених ч. 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Позивач переконаний, що наведені вище  положення цієї Інструкції  протирічять як Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", так і Закону України "Про пенсійне забезпечення".

У березні 2005р. працівниками відповідача  була проведена  планова документальна перевірка з питань дотримання  законодавства щодо правильності  обчислення, повноти нарахування  та своєчасності сплати страхових внесків, штрафних санкцій і пені за період з 01.01.04р. по 01.03.05р.. За даними перевірки був складений  акт № 06-10/72 від 31.03.05р. та Рішення № 33/00292445/783 від 08.04.05р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені на суму 15114,74 грн. в т.ч. 12357,60 грн. штраф, 2754,14 грн. пені, за несвоєчасну сплату страхових внесків.

У лютому - березні  2006р. було виявлено  "помилкове" стягнення відповідачем з позивача відрахувань на виплату  й доставку  пільгових пенсій. Визнана  відповідачем  сума " помилкового" стягнення  становила 66228,99 грн., в т. ч.  по роках: за 2003р. - 10024,31 грн.; за 2004р. - 23462,60 грн.; і за січень - лютий 2005р. - 4395,61 грн.

Згідно вищевказаного акту № 06-10/72 середньомісячний  розмір невчасно  сплачених позивачем страхових внесків  у проінспектований період становив 24348,70 грн. Ця сума значно  менша наявних у відповідача незаконно стягнутих коштів позивача. Тому позивач зазначає, що якби не незаконне вилучення відповідачем обігових коштів позивача, то у позивача була б можливість вчасно сплачувати страхові внески. Позивач вважає, що це дає йому підстави стверджувати, що  нараховані й стягнуті відповідачем штрафні санкції та пеня являється матеріальною шкодою, яка нанесена відповідачем позивачу.

Також, позивач не згодний з нарахуванням відповідачем пільгових пенсій відповідно до  п. "б" ст. 13 Закону України № 1788/ХІІ особам, у яких  частина пільгового стажу приходиться на період по 01.01.92р., а друга частина - після 01.01.92р.

Враховуючи викладене, позивач просить визнати незаконним призначення відповідачем  пільгових пенсій відповідно до п. "б"  ст. 13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" наступним особам: ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9., ОСОБА_10, ОСОБА_11., ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14

Оцінивши матеріали справи, суд прийшов до висновку що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Посилання позивача на те, що "Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", якою керується відповідач  не відповідає чинному законодавству спростовується наступним.

ВАТ "Коростишівський кар'єр" зареєстроване Коростишівською районною державною адміністрацією Житомирської області 12.07.93р., що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи  Серії АОО № 585078.

Як платник страхових внесків ВАТ "Коростишівський кар'єр" зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області з 16.08.96р., а отже є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснював відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які отримали у позивача пільговий стаж  згідно зі Списком № 2 на підставі отриманих від територіального підрозділу  відповідача  розрахунків про фактичні витрати на виплату  та доставку пенсій, призначених  відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"  в частині пенсій, призначених відповідно до п. "б" - "з" ст. 13 Закону України  "Про пенсійне забезпечення".

Згідно з Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Кабінетом Міністрів України від 24.10.07р. № 1261, пенсійний фонд  України є  центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 12 Положення про Пенсійний фонд  України, затвердженого указом Президента України від 01.03.01р. № 121/2001 правлінню Пенсійного фонду України надані повноваження у межах своєї компетенції приймати постанови, затверджувати положення, інструкції та інші нормативно-правові акти.

Таким чином, затверджуючи Інструкцію № 21-1  Пенсійний фонд України не вийшов за межі своїх повноважень.

Згідно з п. 12 свого Положення та відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.03р. № 21-1 затверджена Інструкція про порядок обчислення  і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції  України 16.01.04р. за № 64/8663.

Пунктом 1.1 Інструкції визначено, що Інструкція розроблена відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03р. № 1058-IV та Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97р. № 400/97-ВР.

Пункт 6.2 Інструкції розроблений відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058 та Закону України № 400 і не  визначає порядок призначення пенсії за віком на пільгових умовах , як ст. ст. 13, 56 Закону № 1788, а регулює виключно питання пов'язані з відшкодуванням  підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених  на пільгових умовах.

Пункт 6.2 Інструкції визначає, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому  підприємстві враховується у повному розмірі, аз попередніх місць роботи він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Якщо пенсія на пільгових умовах призначена із взаємним зарахуванням періодів роботи, передбачених ст. ст. 13, 14, 55 Закону № 1788, які давали  право на цю пільгову пенсію, то відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій здійснюється тими підприємствами, на яких цей стаж було вироблено у розмірах, передбачених ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058.

З у рахуванням наведеного суд  зазначає. що сфери питань, що регулює п.п. 6.2 Інструкції та ст. ст. 13, 56 Закону України № 1788 розмежовані і не суперечать одна одній.

Відповідно до Закону України  "Про збір  на обов'язкове державне пенсійне страхування" відшкодуванню Пенсійному фонду України  підлягають фактичні витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до  підпунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", тоді як  пенсії  призначені відповідно до ст. 100 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" відшкодуванню не підлягають.

Особі, яка до і після 01.01.92р. працювала на роботах, передбачених списком № 2, і на підприємстві проведена атестація робочих місць, пенсія призначається відповідно до  ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні позову як заявленому безпідставно.

Керуючись ст.ст.94, 158--163, 167, 254, п.6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова господарського суду Житомирської області набирає законної сили в строки, встановлені ст.254 КАСУ.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції в порядку та строки, встановлені ст.186 КАСУ.

Суддя                                                                       Маріщенко Л.О.  

                                                        Дата підписання   21.12.10 р.   

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу;

3 - відповідачу;