П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

16.10.2007 р.                                                                                                     № 4/59 

                                                       Суддя Вовк П.В.

                                                       Секретар судового засідання Камінська Т.О.

Представники:

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 16.10.07 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 18.10.07.                          

                                                   ОПИСОВА ЧАСТИНА

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про стягнення з Відповідача 800,74 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.10.07 відкрито провадження у адміністративній справі. Попереднє засідання суду призначено на  16.09.07.   

16.10.07 представник Позивача у попередньому судовому засіданні позов підтримав та просить суд позов задовольнити.

      Позовні вимоги мотивовані тим, що  відповідно до облікової картки платника податків за Відповідачем рахується борг по сплаті єдиного податку у сумі 800,74 грн.

У попередньому судовому засіданні Відповідач надав суду письмову заяву про визнання позову, докази на підтвердження сплати заявленої до стягнення суми та просить закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.                       

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.                                                     

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

ОСОБА_1 (далі Відповідач) є суб'єктом підприємницької діяльності і здійснює підприємницьку діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 08.02.2005 р. НОМЕР_1, яке видане Дніпровською районною державною адміністрацією м. Києва. Згідно даного свідоцтва Відповідач проживає АДРЕСА_1.

18.12.1996 року Відповідача було внесено до Державного реєстру фізичних осіб, про що зазначається в довідці про присвоєння ідентифікаційного номера (НОМЕР_2).

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва 22.02.2005 року взяла на облік Відповідача, як платника податків, про що зазначається в довідці про взяття на облік платників від 24.02.05 № 1057/С/19.

Згідно Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності

суб'єктів малого підприємства" від 03.07.1998 року № 727/98,  Відповідач звернувся із заявою до Позивача про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Порядок видачі свідоцтва про сплату єдиного податку затверджений наказом ДПА України від 29.10.99р. № 599 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.11.99 за № 752/4045, відповідно до якого Відповідачем 15.03.05 року було отримано свідоцтво про сплату єдиного податку з терміном дії протягом 2005 року, ставка податку за визначений платником вид діяльності встановлена рішенням сесії Дніпровської районної у місті Києві ради та становила 200 грн. на місяць.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що відповідач самостійно обрав спосіб оподаткування за єдиним податком, погодився на його сплату у встановленій райрадою сумі та за для цього отримав на 2005 рік свідоцтво про сплату єдиного податку.

Порядок відмови від спрощеної системи оподаткування встановлено Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", відповідно до якого, якщо протягом календарного року прийнято рішення про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, фізична особа - платник єдиного податку повинна подати не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду заяву про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування та повернути Свідоцтво разом з усіма довідками до органу державної податкової служби, який їх видав.

З матеріалів справи не вбачається, що Відповідач у встановленому законодавством порядку відмовлявся від застосування спрощеної системи оподаткування.

Таким чином, суму єдиного податку слід вважати узгодженою і платник податку зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання в строки, не пізніше 20 числа місяця наступного за тим, в якому здійснювалась попередня сплата єдиного податку, як то передбачено Указом Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” та Порядком видачі свідоцтва про сплату єдиного податку.

Відповідно до облікової картки платника податків, Відповідач за період з 08.02.05 по 31.12.05 повинен був сплатити суму єдиного податку 2000,00 грн. (200 грн. х 10 місяців = 2000,00 грн.), але Відповідач сплатив лише 1200,00 грн. у 2005р. Таким чином загальна сума несплаченого податку становить 800,74 грн. (2000,00 нарахованого податку - 1200,00 грн. = 800,00 грн. + 0,74 грн. пені) загальна сума податкового боргу складає 800,74 грн.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначення процедури оскарження дій органів стягнення встановлюється Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі Закон), який є спеціальним законом з питань оподаткування.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 зазначеного Закону податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

  Відповідно до пп. 6.2.1. п.6.2 ст. 6 зазначеного Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Виконуючи визначену норму Закону, в зв'язку з добровільною несплатою самостійно узгодженого податкового зобов'язання Відповідачу були надіслані податкові вимоги про погашення податкової заборгованості № 1/1071 від 24.06.05 та № 2/2469 від 22.12.05, які Відповідач не сплатив та в адміністративному порядку не оскаржив.

Відповідальність за несвоєчасність сплати податкових зобов'язань платники податків несуть у відповідності з законодавством України. Примусове стягнення податкового боргу -передбачена законодавством України процедура погашення податкового боргу платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Як вказано у п. 1.7 ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 зазначеного Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Враховуючи вищенаведене суд, прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм визнання позову Відповідачем не суперечить вимогам законодавства та приймається судом.

Вимоги щодо закриття провадження у справі суд залишив без задоволення, оскільки відповідно до части 3 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Частина 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 160, 172  КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.    Позов задовольнити.

2.   Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, яка мешкає за адресою АДРЕСА_1 до Державного бюджету, УДК у  Дніпровському районі м. Києва, ідентифікаційний код 20677906, банк одержувач ГУ УДК у м. Києві, МФО 820019, КБК 16050200, р/р 34214379700005 податковий борг по сплаті єдиного податку у сумі 800,74 грн.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий - суддя                                                             Вовк П.В.