№ 2а-2001/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 грудня 2010 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Мазурик О.Ф.,
секретаря Коруни О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії,
В С Т А Н О В И В:
2 грудня 2010 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії.
В обґрунтування позовних вимог в позові зазначила, що вона, відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року (далі – Закон) є особою, що належить до соціальної категорії громадян «Діти війни». Згідно ст. 6 цього Закону з 01 січня 2006 року Пенсійний фонд України повинен був нараховувати та виплачувати йому щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. В зв’язку з тим, що дія цієї статті декілька раз зупинялась та відновлювалась, вказане підвищення йому спочатку не виплачувалося, а потім стало виплачуватися, але у значно меншому розмірі. Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/07 від 09 липня 2007 року, № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, всі ті зміни, які відбувались стосовно ст. 6 Закону визнано такими, що не відповідають вимогам Конституції.
Оскільки, її звернення до відповідача про здійснення перерахунку та виплати недоплаченого щомісячного підвищення до пенсії, починаючи з 01 січня 2006 року, залишено без задоволення, просила суд визнати дії відповідача протиправними та зобов’язати відповідача перерахувати і сплатити їй в повному обсязі, як дитині війни, недоплачене щомісячне підвищення до пенсії виходячи із розміру 30% від мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2006 року по 31.12.2010 року з урахуванням проведених виплат та зобов’язати відповідача нараховувати та виплачувати 30% надбавку до пенсії як дитині війни у повному розмірі в подальшому.
У судовому засіданні позивач, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 6 грудня 2010 року позовні вимоги про визнання протиправним діяння (бездіяльності та відмови) Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва щодо нарахування і виплати несплаченої позивачу державної допомоги як дитині війни (30% надбавки до пенсії) за період з 01.01.2006 року по 02.06.2010 року залишено без розгляду (а.с. 9-10).
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала та просила відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. Надала письмові заперечення на адміністративний позов.
На підставі ст. 86 КАС України, оцінивши безпосередньо, всебічно, повно та об’єктивно досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються ст. ст. 2, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у справі №1-29/2007 № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян), рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп-2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Держаний бюджет України), ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 року.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1, народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і має правовий статус «дитини війни».
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-4 (далі – Закон), що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Судом встановлено, що вказане підвищення їй з дня призначення пенсії спочатку не виплачувалося, а потім стало виплачуватися, але у значно меншому розмірі ніж передбачено Законом.
Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
З матеріалів справи вбачається, що 24.11.2010 року позивач звернулася до відповідача з заявою про проведення перерахунку та виплату недоотриманих коштів.Згідно листа відповідача від 29.11.2010 року № 1314/12/Б-1341 позивачу відмовлено в здійсненні перерахунку та виплаті недоотриманих коштів (а.с.3). З адміністративним позовом до суду позивачка звернулася, 02.12.2010 року, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню з 02.06.2010 року.
З приводу позовних вимог щодо зобов’язання відповідача в подальшому нараховувати та виплачувати 30% надбавку до пенсії як дитині війни, суд зазначає, що дані вимоги не відповідають змісту законодавства, адже, судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання та не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.
За таких обставин суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
А тому з Державного бюджету України підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 2, 6-10, 17, 87, 90, 94, 99, 104, 105, 121, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії – задовольнити частково.
Визнати діяння (бездіяльність та відмову) Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва щодо відмови в нарахуванні ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної 30% надбавки до пенсії як дитині війни, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 02.06.2010 року по день прийняття судом рішення - протиправною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну 30 % надбавку до пенсії як дитині війни, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 02.06.2010 року по день прийняття судом рішення з урахуванням проведених виплат.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 (три) гривні 40 копійок у відшкодування судового збору.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського адміністративного апеляційного суду, через суд першої інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Суддя