Справа № 2-1000/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2010 року    Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим              у складі:                                                                                головуючого судді   Куксова В.В.

                                                                                               при секретарі   Шмаль І.Є.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Алушта цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, відділу громадянства імміграції і реєстрації фізичних осіб Алуштинського МВ ГУ МВС України в АР Крим, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на житло, визнання недійсної довідки, визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, визнання недійсною реєстрації та зняття з реєстрації,

                        В С Т А Н О В И В:

      Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на житло, визнання недійсної довідки, визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, визнання недійсною реєстрації та зняття з реєстрації.

    Свої вимоги мотивує тим, що в 1987 році йому була надана квартира АДРЕСА_1. В 1993 році квартира була приватизована і 09.04.1993 року було видане свідоцтво про право власності на ім’я позивача та членів його родини – колишньої дружини ОСОБА_4, доньки ОСОБА_2, сина ОСОБА_5 Свідоцтво про право власності в результаті приватизації вважає частково недійсним, оскільки воно було отримано на підставі підробленої довідки про прописку форми № 16, що видана ОСОБА_2 від 11.05.2007 року, в якій вказано, що вона нібито прописана з березня 1991 року по 1995 рік, та з порушенням Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Так зазначає, що в 1990 році в зв’язку з переведенням його на військову службу в м. Печора з ним вибула вся сім’я. Всі члени його сім’ї виписались з квартири АДРЕСА_1 в смт. Партеніт, в якій залишився прописаний тільки позивач. В 1991 році колишня дружина позивача ОСОБА_4 разом з сином вибули з м. Печори до смт. Партеніт. Його донька ОСОБА_2 залишилась в м. Печора та на момент приватизації не могла бути прописаною в квартирі АДРЕСА_1 в смт. Партеніт. У зв’язку з чим просить суд визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 від 09.04.1993 року в зв’язку з незаконним включенням у склад осіб, що приватизували квартиру ОСОБА_2, визнати недійсною довідку про прописку форми № 16, що видана ОСОБА_2 від 11.05.2007 року, визнати ОСОБА_2 і ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1, визнати реєстрацію ОСОБА_2 і ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 недійсною та зобов’язати ВГІРФО Алуштинського МВ ГУ МВС України в АР Крим зняти їх з реєстрації за місцем проживання.

    Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали в повному обсягу, просять задовольнити.

    Представник відповідачів, який також представляє інтереси третіх осіб, в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просить в його задоволенні відмовити.

    Представник ВГІРФО Алуштинського МВ ГУ МВС України в АР Крим в судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи сповіщений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

    Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований частково і підлягає задоволенню частково.

    Відповідно до положень ч. 1 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» якщо загальна площа квартир (будинків), що підлягають приватизації, відповідає площі, передбаченій абзацом другим статті 3 цього Закону, зазначені квартири (будинки) передаються наймачеві та членам його сім'ї безоплатно. До членів сім'ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.    

Судом встановлено, що 09.04.1993 року проведена приватизація квартири АДРЕСА_1 в смт. Партеніт м. Алушти, свідоцтво про право власності на вказану квартиру видане на ім’я ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5.

    Однак на момент приватизації спірної квартири ОСОБА_2 в спірній квартирі не проживала, виїхала за місцем проживання свого чоловіка в Російську Федерацію Комі РСР в м. Печора, де й народила сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який постійно проживав в квартирі свого батька в м. Печорі, в 1999 р. він поступив до середньої шкоди м. Печори, з 2002 р. – обучався у середній школі м. Санкт-Петербурга. В с. Партеніт м. Алушти ОСОБА_3 прибув зі своєю матерію лише 31.10.2003 р. Зазначені обставини встановлені рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим від 10.12.2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 про поділ квартири, усунення від права на спадкування, за зустрічним позовом ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, до ОСОБА_4, ОСОБА_1, КЕЧ Ялтинського району селища Партеніт, третя особа відділ опіки і піклування Партенітської селищної ради про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на житло, визнання права власності на частку квартири, яке набрало законної сили, та в силу ч. 3 ст. 61 ЦПК України не потребують доказування.

    Таким чином включення ОСОБА_2 в число власників квартири АДРЕСА_1 в смт. Партеніт м. Алушти, порушує ч. 1 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», оскільки на момент приватизації вона в спірній квартирі не проживала.

    За таких обставин позов в частині визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на житло в частині включення в число власників ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

    Суд відмовляє в задоволенні позову в частині визнання недійсною довідки про прописку форми № 16 видану ОСОБА_2 від 11.05.2007 року, оскільки визнання недійсними довідок, як спосіб захисту цивільних прав та інтересів не передбачений ст. 16 ЦК України. Така довідка може слугувати лише як доказ щодо підтвердження певних обставин і підлягає відповідній оцінці.

    У відповідності до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.    

У відповідності до ч. 2 ст. 11 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

    У відповідності до положень ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільній справи в межах заявлених позовних вимог.

    Суд відмовляє в задоволенні позову в частині визнання ОСОБА_2 і ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1, визнання реєстрації ОСОБА_2 і ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 недійсною, оскільки позивачем не зазначено підстав та обставин за якими ОСОБА_2 і ОСОБА_3 втратили право користування житловим приміщенням. Окрім того позивачем та його представником не надано належних і допустимих доказів того, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 втратили право користування житловим приміщенням.

    Позовні вимоги в частині зобов'язання ВГІРФО Алуштинського МВ ГУ МВС України в АР Крим зняти з реєстрації за місцем проживання ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надані докази щодо відмови ВГІРФО Алуштинського МВ ГУ МВС України в АР Крим зняти з реєстрації ОСОБА_2 і ОСОБА_3, тобто дані вимоги є передчасними.

    За таких обставин, суд вважає, що позов обґрунтований частково і підлягає задоволенню частково.

    На підставі викладеного і керуючись ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.ст. 317, 319 ЦК України, ст. 71, 72 ЖК України, ст.ст. 10, 11, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

                             В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, відділу громадянства імміграції і реєстрації фізичних осіб Алуштинського МВ ГУ МВС України в АР Крим, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на житло, визнання недійсної довідки, визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, визнання недійсною реєстрації та зняття з реєстрації задовольнити частково.

Визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 в смт. Партеніт м. Алушти в частині включення в число власників ОСОБА_2.

    В задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Алуштинський міський суд шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:  підпис

Згідно з оригіналом

Суддя:                                                                        В.В. Куксов

Секретар:                                                                   І.Є. Шмаль