№2-14333\2010
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 листопада 2010 року місто Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області
у складі: головуючого судді Клімова В.В.
при секретарі Лізенко Х.А.
з участю позивачки ОСОБА_1, представника відповідача Голуб О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Станкострой» про стягнення заробітної плати, середньоденного заробітку та стягнення моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ПП «Станкострой» і просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в період з 15.02.2010 року по 30.04.2010 року в сумі 2477,00 грн., компенсацію за невикористану відпустку в сумі 270,00 грн., середньоденний заробіток за період з 01травня 2010 року по день винесення рішення, а також моральну шкоду в сумі 500 грн.
В судовому засіданні позивачка пояснила, що приказом №4 від 01.02.2010 року вона була прийнята на роботу в ПП «Станкострой» по переводу двірником. За період з 15.02.2010 року по 30.04.2010 року відповідач не виплачував їй заробітну плату, а саме за лютий 2010 року – 560 грн., за березень 2010 року – 1117 грн., за квітень 2010 року – 800 грн., а всього 2477 грн. До того ж їй не виплачувалась компенсація за невикористану відпустку у розмірі 6 днів, що складає 270 грн. приказом № 68 від 30.04.2010 року вона була звільнена з підприємства за п.5ст.36 КЗпП України у зв’язку з переводом в ТОВ «Крампроект». Але і при звільнені відповідач не сплатив їй вищевказану заборгованість. До теперішнього часу відповідач не виплатив їй заборгованість в сумі 2747 грн. Її середньоденний заробіток складає 45грн. Невиплата відповідачем заробітної плати в установленому законом строк спричинила позивачці моральну шкоду, яка виразилася в тому, що в період невиплати відповідачем заробітної плати вона була позбавлена можливості придбати необхідні ручі та продукти харчування, також сплачувати комунальні платежі. Моральну шкоду вона оцінює у розмірі 500,00 грн. Просить суд стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в період з 15.02.2010 року по 30.04.2010 року в сумі 2477,00 грн., компенсацію за невикористану відпустку в сумі 270,00 грн., середньоденний заробіток за період з 01травня 2010 року по день винесення рішення, а також моральну шкоду в сумі 500 грн.
Представник відповідача позов визнав частково та суду пояснив, що вимоги про стягнення заробітної плати у розмірі 2293,75 грн. вони визнають, вимоги щодо компенсації за невикористану відпустку визнають в сумі 180,54 грн. Вимоги щодо стягнення моральної шкоди не визнають, оскільки вони не підтверджені відповідними доказами. Вимоги щодо середнього заробітку визнають частково та просять застосувати при задоволенні цих вимог принцип права про розумність та пропорційність, та просять задовольнити розмір середнього заробітку в сумі 500,00 грн. В іншій частині позову відмовити.
Вислухавши думку позивачки, представника відповідача, проаналізувавши зібрані в справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Згідно трудової книги № НОМЕР_1 ОСОБА_1 01.02.2010 року була прийнята до ПП «Станкострой» на посаду двірника та 30.04.2010 року була звільнена з посади по переводу до ТОВ «Крампроект».
Згідно довідки ПП «Станкострой» заборгованість по заробітній платі відповідача перед позивачем за період з лютого 2010 року по квітень 2010 рік складає 2293,75 грн., компенсація за невикористану відпустку складає 180,54 грн.
Згідно ст. 116 КЗПП України, при звільненні працівника виплата всіх сум провадиться в день звільнення, але не пізніше наступного дня вимоги про розрахунок.
Відповідно до ст.237-1 КЗПП України, відшкодування морального збитку працівникові провадиться у випадку, якщо порушення його законних прав привели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і потребують додаткових зусиль для організації свого життя.
Згідно ст.117 КЗПП України, у випадку затримки розрахунку при звільненні з вини власника, з підприємства на користь працівника стягується середній заробіток за термін затримки розрахунку при звільненні.
Відповідно до ст. 233 КЗПП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався про повинен був дізнатися про порушення свого права...
Тому суд вважає, що позов в частині стягнення моральної шкоди та середнього заробітку за термін розрахунку при звільненні не підлягає задоволенню.
Суд вважає, що відповідач порушив норми трудового законодавства, законні права позивача, не оплативши його працю та приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8,10,60,213,215 ЦПК України, ст.ст. 117, 237-1 КЗПП України, суд,-
ВИРІШИВ :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Станкострой» про стягнення заробітної плати, середньоденного заробітку та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства «Станкострой» на користь ОСОБА_1 суму заборгованості по заробітній платі у розмірі 2293,75 грн., компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 180,54 грн.
Стягнути з Приватного підприємства «Станкострой» судовий збір на користь держави у сумі 51,00 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 120,00 грн.
В інший частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через суд м. Краматорська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Якщо апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених ст. 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Рішення ухвалене й надруковано у нарадчий кімнаті у єдиному екземплярі.
Суддя: