ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" листопада 2007 р. Справа № 49/418-07
вх. № 11074/3-49
Суддя господарського суду Кононова О.В.
при секретарі судового засідання Кононенко Т.О.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився відповідача - Бордун Ю.М., керівник, паспорт серія ММ № 853408 від 29.12.2000 року,Гоготов В.В., дов. від 14.09.2007 року
розглянувши справу за позовом ФОП ОСОБА_1, с. Слатине
до ПП "Промтранспоставка", м. Харків
про стягнення 3761,70 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суд з позовною заявою, в який прохає суд стягнути з відповідача на свою користь збитки у розмірі 3541,70 грн., завдані нестачею вантажу, які останній завдав позивачеві при виконанні перевезення за договором від 10.07.2007 року "На транспортно - експедиційне обслуговування". Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач не компенсував збитки у добровільному порядку.
07.11.2007 року до канцелярії господарського суду від відповідача надійшли доповнення до відзиву на позовну заяву, в яких прохав суд в задоволенні позову відмовити.
08.11.2007 року до канцелярії суду надійшов лист від ОСОБА_2, в якому він прохав суд дозволити запросити на розгляд справи представника вантажовідправника (власника вантажу) ТОВ ТПК "Омега - Автопоставка" для підтвердження факту нестачі вантажу.
Предстанвик відповідача вс удовому засіданні заперечував проти задоволення наданого клопотання.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, вважає за необхідне відмовити в задовленні наданого клопотання, оскільки суд вважає достатніми наявних в матеріалах справи письмових доказів для розгляду справи по суті.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та прохав суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав доповнення до відзиву на позов, які були залучені судом до матеріалів справи.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їхсукупності, встановив наступне.
10.07.2007 року між ПП "Промпоставка" та СПДФО ОСОБА_1, по факсу був укладений договір замовлення № 1007-Я-П на транспроно - експедиційне обслуговування. Відповідно вказаного замовлення, ПП "Промпоставка" зобов'язався доставити вантаж Експедитора (СПДФО ОСОБА_1) автомобільним транспортом Мерседес № АС 93-78 АН по маршруту М. Харків - м. Рівне - м. Луцьк, на умовах, визначених в замовленні.
Як свідчать матеріали справи, ПП „Промтранспоставка" відповідно до вказаного замовлення надало СПДФО ОСОБА_1 транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 1900,00 грн. Виконання перевезення підтверджується товарно-транспортними накладними №№ ХВ-0009386, ХВ-0009424.
Позивач стверджує, що при розвантаженні автомобіля у одного з вантажоодержувачів ТОВ фірма „Регата" м. Луцьк була виявлена нестача товару (2 позиції) на суму 3541,70 грн. В підтвердження, позивач надав до матеріалів справи Акт „Про виявлення розбіжностей у кількості і якості при одержанні товару", який був підписаний між представником ТОВ фірма „Регата" Мазурук О.М. та водієм ОСОБА_3
До матеріалів справи додана товарно - транспортна накладна від 10.07.2007 року № ХВ-0009424, відповідно якої здйснювалось спірне перевезення. Згідно вказаної накладної вантаж був прийнятий вантажоодержувачем ТОВ фірма „Регата", про що свідчить відмітка у графі „Вантаж одержав" (підпис представника ТОВ фірма „Регата" Козак Л.), відповідно якої ТОВ фірма "Регат" отримала вантаж без зауважень.
Згідно ст. 47 Статуту автомобільного транспорту УРСР від 1969 р. товарно-транспортні накладні є основними транспортними документами, які визначають взаємовідносини між вантажовідправниками, вантажоодержувачами та автотранспортними підприємствами і організаціями.
Статтею 158 Статуту встановлено, що обставини, що можуть служити підставою для матеріальної відповідальності автотранспортних підприємств або організацій при автомобільних перевезеннях, стверджуються записами в товарно-транспортних документах.
Щодо акту, на який посилається позивач в обгрунтування своїх позовних вимог, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Зазначений акт складений на підтвердження встановлення розбіжностей в кількості та якості при прийманні вантажу по накладній № КВ-45506. До матеріалів справи не додано доказів здійснення перевезення за накладною № КВ-45506. Проте, до матеріалів справи додана видаткова накладна № ХВ-0045506 від 10.07.2007 року, яка надавалась перевізникові разом із супрводжувальнити документами. Крім того, в цьому акті не зазначено ані дати його складання, не заповнені рядки щодо часу початку прийманні товару, закінчення приймання, не вказано яким транспортним засобом здійснювалось перевезення, тощо.
Відповідно п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року за № 363 (далі Правила), товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Крім того, відповідно п. 15.1 Правил, 5.1. у разі зіпсуття або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом за формою, що наведена в додатку 4 до Правил. Пунктом 15.6 Правил передбачено, що для засвідчення складання акта на вільному місці зворотного боку товарно-транспортної накладної записується дата складання і про що складений акт (наприклад: "Про недостачу місць", "Про порушення пломби" та ін.). Проте в товарно - транспортній накладній від 10.07.2007 року № ХВ-0009424 відсутні жодні посилання на складання акту про виявлену недостачу при прийманні вантажу.
Згідно ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві. Відповідно до ч.З ст. 310 ГК України відповідальність перевізника за збереження вантажу припиняється з моменту його видачі одержувачу в пункті призначення.
Вантаж на суму 10232,70 грн згідно товарно-транспортної накладної № ХВ-0009424 від 10.07.2007р. був виданий одержувачу, представнику ТОВ фірма „Регата" Козак Л.К.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона спирається як на підставу своїх вимог та заперечень. Отже, суд вважає не доведеними позивачем, необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами наведені позивачем в позовній заяві підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суму завданиїх збитків у розмірі 3541,70 грн..
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України;
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Повний текст рішення підписаний 19.11.2007 року.
Суддя Кононова О.В.