ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

 

31.10.2007                                                                Справа №  15/206-АП-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Немченко Л.М. при секретарі Горголь О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу             

за позовом Заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Херсонської міської ради

до Приватного підприємця  ОСОБА_1, м. Херсон 

третя особа-1: Херсонське міське управління земельних ресурсів, м. Херсон

третя особа-2: ВАТ "Херсонські комбайни"

про стягнення збитків за незаконне користування земельною ділянкою  в сумі 5092,16грн. та повернення земельної ділянки

За участю Прокурора Херсонської обласної прокуратури  Федоренко О. Б.

представників сторін:

від позивача: Бондар А. В. (доручення у матеріалах справи),

від відповідача: ОСОБА_2  довіреність № 1153 від 29.03.07, представник;

від третьої особи-1: не прибув,

від третьої особи-2: не прибув.

 

          На підставі ухвали Запорізького апеляційного господарського суду від 16.11.06 розгляд справи проводиться за приписами господарського судочинства.

          Заступник прокурора Херсонської області в особі Херсонської міської ради  (позивач) звернувся до суду з позовною заявою про відшкодування збитків з приватного підприємця Діденко Сергія Васильовича  (відповідач)  в сумі 5092 грн. 16 коп. за незаконне користування земельною ділянкою та її звільнення.

          Херсонське міське управління земельних ресурсів підтримало позовні вимоги.

            Відповідач проти позову заперечує на тій підставі, що у відповідності до договору купівлі-продажу від 28.04.05 він є власником будівлі пакувальної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1. Відповідачем у придбаному приміщені був влаштований магазин, право власності на який визнано рішенням Дніпровського райсуду  м. Херсона у справі № 2-3252/05 від 31.08.05 та 06.09.05 зареєстровано у Херсонському державному БТІ.  

             ВАТ “Херсонські комбайни” надали докази, що вони провели розрахунки з податку на землю  з бюджетом в повному обсязі.

           Відповідачем заявлені клопотання щодо витребування у Дніпровського районного суду  м. Херсона доказів розгляду справи. Оскільки розгляд справи відкладався, суд задовольнив клопотання та 16.10.07 направив такий запит. Однак, на день винесення рішення відповідь від Дніпровського районного суду не надійшла.

           Відповідач заявив клопотання щодо закриття провадження у справі, оскільки покупцем будівлі пакувальної ділянки є громадянин ОСОБА_1, а не приватний підприємець. На думку відповідача, зазначений спір має розглядатися у суді загальної юрисдикції. Суд зазначене клопотання відхиляє та зазначає, що  предметом розгляду у цій справі є  правовідносини, що витікають із земельного законодавства. Відповідно до приписів  Земельного кодексу України здійснення підприємницької діяльності з використанням  нежитлових будівель та земельної ділянки, на яких вони находяться можуть тільки фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

 

          Розглянувши матеріали справи заслухавши  представників сторін, суд

 

в с т а н о в и в:

 

          Відповідно до вимог ст.116, 123, 124 Земельного кодексу України громадяни, юридичні особи та інші суб'єкти підприємницької діяльності мають право на землю тільки з підстав, зазначених в цьому кодексі. Такими підставами є право власності,  право постійного користування  земельною ділянкою, яке виникає після одержання її власником або користувачем документу, що посвідчує це право та його держаної реєстрації. Передбачено також право на оренду земельної ділянки, яке виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації. Ст.125 ЗК України  передбачено, що приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі, одержання документа, що засвідчує право на неї та державної реєстрації забороняється. Документи про набуття права власності на землю  або право користування земельною ділянкою, в тому числі на оренду земельної ділянки видаються на підставі відповідних рішень органів самоврядування.

          На підставі ст. 26 Закону України "Місцеве самоврядування в України" до повноважень органів місцевого самоврядування покладено обов'язок щодо розпорядження землями , які віднесені до комунальної або державної форми власності.

          Відповідно до ст.12 ЗК України до повноважень органів самоврядування винесено виконання повноважень щодо  здійснення контролю за використанням і охорону земель держаної комунальної власності, дотримання земельного екологічного законодавства.

          Виконуючи зазначені функції,  Херсонським головним управлінням земельних ресурсів було встановлено факт  самовільного використання земельною ділянкою, що знаходиться за адресоюАДРЕСА_1 та на якій ведуться будівельні роботи приватним підприємцем  ОСОБА_1, оскільки приміщення пакувальної ділянки, яке було придбане відповідачем складає площу 599, 6 кв. м., а будівельні роботи ведуться на ділянки площею 624,6 м2, тобто, земельна ділянка площею 25 кв.м із земель запасу використовується відповідачем самовільно, що підтверджено актом перевірки від 01.08.05.

          Постановою про накладення адміністративного стягнення № 95 від 05.08.05 приватний підприємець ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності за порушення  чинного законодавства у вигляді штрафу.

          Відповідач не надав доказів оскарження та скасування  зазначеної постанови.

          В матеріалах справи є докази добровільної сплати штрафу.

          Зазначене свідчить, що відповідачем визнавалось факт самовільного зайняття земельної ділянки  площею 25 кв.м.

          Як витікає із матеріалів справи, Херсонською міською  Радою не приймалося рішення про відведення відповідачу на будь-яких умовах земельної ділянки площею 25 кв.м, яка розташована за адресою АДРЕСА_1.

          Факт самовільного використання відповідачем земельної ділянки зафіксований  в актах перевірки відповідача від 16.10.07 управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Херсонській області.

          Приписами від 01.08.05 № 004331 та 09.09.05 № 004303  відповідач зобов'язаний добровільно звільнити ділянку .

          Ці приписи відповідачем не виконані.

          Рішенням Херсонської міської Ради № 940 від 26.10.08 відповідачу відмовлено  в надані дозволу на розробку проекту землеустрою для складання договору на зазначену ділянку, оскільки земельна ділянка знаходиться на землях загального користування.

          Відповідач не надав докази скасування зазначеного рішення.

          Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого  особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способі захисту може бути обрано поновлення становища, яке існувало до порушення.                     Прокурор звернуся  до суду з позовом про спонукання відповідача звільнити безпідставно зайняту земельну ділянку, яка віднесена до земель запасу та належить комунальній власності.

          Із огляду на встановлені факти суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині звільнення земельної ділянки доведені та підлягають задоволенню.

          Заперечення відповідача щодо наявності у нього права власності на пере обладнаний магазин на підставі рішення Дніпровського райсуду суд  від 31.08.05 до уваги не приймає, оскільки судом встановлено, що на день розгляду справи зазначене рішення апеляційною інстанцією скасоване, а справа передана на новий розгляд до Дніпровського райсуду м. Херсона. На день розгляду справи, рішення за результатами нового розгляду Дніпровським райсудом не винесено.

          Суд також не приймає до уваги доводи відповідача в частині того, що  він звернувся до господарського суду з позовом  про зобов'язання Херсонську міську раду надати дозвіл на розробку проекту землеустрою та укласти з відповідачем договір оренди земельної ділянки. Судом встановлено, що  провадження у справі № 16/118-АП-06 , порушеної за вищезазначеним позовом, зупинено до розгляду справи Дніпровським райсудом м. Херсона про визнання права власності на магазин.

          Суд роз'яснює  відповідачеві, що після прийняття рішень у вищезазначених справах, які наберуть законну силу, рішення у цій справі може бути переглянуто за ново виявленими обставинами.  

           Позивач звернувся до суду  про відшкодування завданих збитків за самовільне користування приватним підприємцем ОСОБА_1 земельної ділянки, на які розміщений магазин, що перебудований самовільно з будівлі пакувальної дільниці. Судом встановлено, що  при проведені перебудови, відповідачем самовільно використано 25 кв.м земельної ділянки, що знаходиться на  відведеній для тротуару земельній ділянці загального користування, що підтверджено актами перевірки  від 01.08.05 та 16.10.07.

Обставини користування відповідачем земельною ділянкою площею 25 кв.м без укладання відповідного договору оренди судами визнано доведеними.

Статтею 2 Закону України  "Про плату за землю" встановлено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі-це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Тобто, з встановлених судом обставин вбачається, що орендні відносини між радою та відповідачем не виникли і підстави для отримання орендної плати чи стягнення не отриманої орендної плати у ради не повинно було виникнути за Законом.

Проте користування землею є платним.

З аналізу положень ст. 2 та ч. 2 ст. 15 Закону України “Про плату за землю” вбачається, що за відсутністю у користувача земельної ділянки документів, визначених у ст.ст. 125-126 Земельного кодексу України, тобто без укладення договору оренди земельної ділянки у встановленому законом порядку, такий користувач здійснює фактичне користування з зобов'язанням сплатити за період користування у поточному році податок на землю.

Підпунктом 8 п. 1 ст. 14 Закону України “Про систему оподаткування” (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) плату за землю (земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності) віднесено до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

А в силу ч. 1 ст. 2 цього Закону під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Управлінням земельних ресурсів листом № 01-2185 від 30.10.07 повідомлено, що грошова оцінка земельної ділянки 25 кв.м АДРЕСА_1 у 20205 році складала 6290 грн.47 коп., у 2006 році -6512 грн.62 коп.

Відповідно до ст.7 ЗУ "Про плату за землю" ставка земельного  податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від грошової оцінки, що на 2005 рік складає 62 грн.91 коп., на 2006 рік -65 грн.13 коп.

Позивачем заявлено позовні вимоги про відшкодування збитків за період з 28.04.05 по 16.03.06. Суд дійшов до висновку, що за вказаний період підлягає стягненню в рахунок відшкодування збитків 60 грн.59 коп.,  із них, за 8 місяців 2 дня 2005 рік сума 46 грн.83 коп. та за  2 місяці 16 дняв.2006 рік 13 грн.76 коп.

Відповідно до ст.22 ЗУ "Про плату за землю" кошти від сплати платежів за землю, що надходять на спеціальні рахунки місцевих бюджетів, використовуються для фінансування заходів раціонального використання, охорони земель, підвищення родючості  ґрунту, ведення  державного земельного кадастру, землеустрою. Несплата коштів за користування земельною ділянкою відповідачем завдає суттєвої шкоди інтересам позивача, як головного розпорядника коштів місцевого бюджету, перешкоджає своєчасному та повному виконанню прибуткової частини місцевого бюджету.

Відповідно до ст.  76,78 БК України, зокрема, міські ради затверджують місцеві бюджети та  забезпечують  виконання місцевих бюджетів

Із огляду на це суд дійшов висновку, що відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа має право на відшкодування збитків, якщо такі збитки завдано в результаті порушення її цивільного права.

    Керуючись ст.ст.82, 83, 84, 85  Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

 

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Приватного підприємця АДРЕСА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) привести у придатний для використання стан самовільно зайняту земельну ділянку із земель загального користування Херсонської міської Ради площею 25 кв. м. за адресою (м. Херсон, вул. Тираспольська,1, та повернути її за належністю Херсонській міській раді.

3. Стягнути з Приватного підприємця АДРЕСА_1 (АДРЕСА_2, розрахункові рахунки в установах банків суду не відомі код НОМЕР_1):

-  на користь місцевого бюджету Херсонської міської ради (м. Херсон, пр-т Ушакова,37, р/р 37117002260 в УДК Херсонської області, МФО 852010, ко 26347681) в сумі 60 грн. 59 коп.;

-   на рахунок (р/р 31119095700002 банк ГУ ДКУ в Херсонській області, МФО 852010,

ЄДРПОУ 24104230  отримувач платежу УДК м. Херсона, призначення платежу код 22090200 символ звітності банку 095) - 187 грн. державного мита;

-   на рахунок ( р/р 31212259700002 банк ГУ ДКУ в Херсонській області МФО 852010 код ЄДРПОУ 24104230  отримувач платежу УДК м.Херсона, призначення платежу код 22090200 символ звітності банку 259) -118 грн.00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

  4.В решті позовних вимог відмовити.

  5.Накази  видати після набрання рішенням законної сили.

 

 

         Суддя                                                                                      Л.М. Немченко

 

           Дата підписання рішення

           відповідно до вимог ст. 84 ГПК України                                             07.11.2007р.