Справа № 2-557/10

                                                                             Р І Ш Е Н Н Я

               І М Е Н Е М                                                                                                   У К Р А Ї Н И

21 грудня 2010 року  Чорноморський  районний суд   Автономної Республіки Крим   у  складі: головуючого  судді                                             Дядіченко С.В.

       при   секретарі                         Солодченко І.В.

 розглянувши  у  відкритому судовому  засіданні  цивільну  справу  за позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про реальний розділ домоволодіння, земельної ділянки та грошового внеску,

                                                                         В С Т А Н О В И В  :

       ОСОБА_1 пред’явила позов до ОСОБА_2 про реальний розділ домоволодіння, земельної ділянки та грошового внеску, мотивуючи свої вимоги тим, що з 17.09.1991 року сторони знаходяться у зареєстрованому шлюбі. В період шлюбу на сумісні гроші ними був придбаний житловий АДРЕСА_1, в якому позивачка зареєстрована та постійно проживає з 1986 року. У 1992 році відповідач на себе зареєстрував право власності на будинок. 09.09.2005 року він отримав державний акт на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,1583 га. Також у період шлюбу на ім’я відповідача був відкритий грошовий внесок у розмірі 24150 гривень. У зв’язку з тим, що зазначене майно та грошовий внесок були придбані в період шлюбу, позивачка просить виділити їй у натурі Ѕ частину жилого будинку АДРЕСА_1, Ѕ частину домоволодіння виділити відповідачеві, припинив право сумісної власності на будинок, виділити їй та відповідачеві у власність по Ѕ частки земельної ділянки пропорційно часткам домоволодіння, припинив право сумісної власності на земельну ділянку та розділити грошовий внесок, визнав за нею право власності на його половину у розмірі 12075 гривень.

       У судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали у повному обсязі, позивачка надала вищевикладені пояснення, крім того зазначила, що з 1986 року вони з відповідачем проживали як подружжя без реєстрації шлюбу. Відповідач зареєстрував її у будинку як дружину. Вона користувалася пільгами по оплаті за будинок та тільки вона сплачувала всі комунальні послуги. Вона самостійно облаштувала газопостачання, опалення, світло, встановила телефон, робила ремонт у будинку, купувала меблі. В період з 2000 року по 2006 рік вона проживала у будинку одна, оскільки відповідач виїжджав. Тільки з 2009 року відповідач почав оплачувати половину витрат за комунальні послуги. Позивачка просила після проведення експертизи розділити будинок та земельну ділянку згідно з третім варіантом розділу, оскільки вона вклала багато грошів у будинок та готова віддати відповідачеві у порядку компенсації 16 тисяч гривень.

     Відповідач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, відповідач надав пояснення, що з 1986 року позивачка була дійсно зареєстрована у будинку, однак як квартирантка, а ні як дружина. Він завжди сплачував комунальні послуги. Будинок був придбаний ним ще до реєстрації шлюбу на його особисті гроші та є його особистою власністю, що підтверджується довідкою колгоспу. Рішення про виділення йому будинку було прийнято ще у 1988 році, ще до реєстрації шлюбу між сторонами. Свідоцтво про право власності у 1992 році було видане на підставі саме цього рішення. Земельна ділянка була отримана ним у власність в порядку приватизації та також є його особистою власністю. Що стосується грошового внеску, то дійсно він був відкритий в період шлюбу між сторонами. Однак зараз ніхто не може ним розпоряджатися, оскільки це внесок ще радянського періоду. Відповідач не заперечував проти визнання за позивачкою права власності на половину грошового внеску. Що стосується третього варіанту розділу, який пропонує позивачка, то відповідач вважав, що цей варіант порушає його права, оскільки йому знов необхідно буде проводити газ та водопостачання.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні надав пояснення, що він до 2007 року не бачив відповідача у будинку. Свідок допомагав позивачці проводити у будинку ремонт, вона на той час проживала одна, розраховувалася з ним за ремонт тільки ОСОБА_1. Йому відомо, що саме позивачка проводила газ та світло у будинок.

 Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні надала пояснення, що вона є знайома сторін. Їй відомо, що у 1998 році сторони проводили газопостачання, розраховувалася позивачка.

Заслухав сторони, їх представників, допитавши свідків, вивчивши матеріали цивільної справи, суд   вважає,  що  позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

      Як встановлено судом, сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 17.09.1991 року до теперішнього часу, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу та відміткою у паспорті (а.с.4,11). В період шлюбу сторонами був придбаний житловий АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житловий будинок від 16.12.1992 року (а.с.14). Той факт, що позивачка була зареєстрована та постійно проживала у будинку з 1986 року підтверджується відміткою у паспорті та довідкою виконкому (а.с.4,74). Доводи відповідача про те, що позивачка проживала у будинку як квартирант нічім не підтверджені. Суд також вважає, що доводи відповідача про те, що рішення виконкому на підставі якого було видане свідоцтво про право власності приймалося до офіційної реєстрації шлюбу, а тому будинок є особистою власністю відповідача - є неспроможними, оскільки сторони з 1986 року проживали разом, право власності набули у 1992 році, тобто знаходячись  в зареєстрованому шлюбі. Також у період шлюбу на ім’я відповідача був відкритий грошовий внесок у розмірі 24150 гривень (а.с.15).

Відповідно до ст. 22 КпШС України та ст.60 СК України - майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Згідно до ст.28 КпШС України та ст.70 СК України  – у   разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

З таких обставин суд доходить до висновку, що позовні вимоги в частині розділу будинку та грошового внеску підлягають задоволенню у повному обсязі.

         Що стосується розділу земельної ділянки, то згідно до державного акту серії ЯА № 534623 від 09.09.2005 року - зазначена земельна ділянка площею 0,1583 га по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд була отримана відповідачем в порядку приватизації (а.с.10).

         Відповідно до п.18-2 рекомендацій Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 19.03.2010 року «Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України  від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" - відповідно до положень статей 81, 116 ЗК України - окрема  земельна  ділянка,  одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю,  а  не  спільною сумісною власністю подружжя,  оскільки йдеться не про майно,  нажите подружжям у шлюбі,  а  про  одержану громадянином частку із земельного фонду. Якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда,  що  є  спільною  сумісною власністю подружжя,  то у разі поділу  будинку,  будівлі,  споруди  між   подружжям   та   виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою  переходить  це право  у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі,   споруди  у  відповідності  до  статей  120  ЗК України,  377 ЦК України.

          Таким чином, суд вважає за необхідне в цей частині позовні вимоги задовольнити частково та передати позивачеві Ѕ частку земельної ділянки в користування, а не в приватну власність.

           Вирішуючи питання про реальний розділ будинку, суд бере до уваги висновки проведенних експертиз № 2269, № 2270 від 30.09.2010 року (а.с.26-42), а також рекомендації п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.1991року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності ромадян на жилий будинок» із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України № 13 від 25.12.92 року та № 15  від 25.05.98 року, згідно до яких - в спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв’язку з цим стосовно до ст.119 ЦК ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.

         Суд, розглянув висновки проведених експертиз, вважає за доцільне обрати перший варіант розділу домоволодіння за висновком експерта № 2269 від 30.09.2010 року та визначити порядок користування земельною ділянкою між сторонами як співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 згідно до висновку експерта № 2270 від 30.09.2010 року, додатку № 1 (а.с.31,40). При цьому суд виходить із того, що при зазначеному варіанті частки будинку практично є рівними, фактично частки земельних ділянок та будинку будуть повністю відокремлені один від одного, що є в інтересах сторін. Грошова різниця в ринкової вартості часток підлягає стягненню з позивачки на користь відповідача в розмірі 1528,50 гривень.

        Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

        На підставі викладеного, та   керуючись ст.ст. 22,28 КпШС України, ст.60,63,70,71 СК України, ст.ст.10, 11,60, 209, 212, 214,215 ЦПК України, суд  

                                                                    В И Р І Ш И В :

         Позовні вимоги  задовольнити частково.  

                Розділити між сторонами грошовий внесок на ім’я ОСОБА_2 в розмірі 24150 гривень, який знаходиться у Міжводненської філії Ощадбанку України № 4560, визнав за  ОСОБА_1 право власності на суму грошового внеску в розмірі 12075 гривень.

               Розділити між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житловий АДРЕСА_1.

               Передати ОСОБА_1 у приватну власність Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1, згідно до варіанту № 1 висновку експерта № 2269 від 30.09.2010 року, яка зазначена у додатку № 1 жовтим кольором, а саме: частку жилого будинку літер «А» (приміщення № 1-5 площею 7,0 кв. м, приміщення № 1-6 площею 11,6 кв. м, частину приміщення № 1-9 площею 2,3 кв. м) загальною площею 20,9 кв. м вартістю 25954 гривень; частину прибудови літер «а» - приміщення № 3 площею 6,9 кв. м вартістю 5143 гривень; прибудову літер «а1» вартістю 8472 гривень; Ѕ літній кухні – літер «Б» вартістю 8880 гривень; гараж – літер «В» вартістю 11924 гривень; сарай – літер «Д» вартістю 3295 гривень; вбиральню – літер «У» вартістю 807 гривень. Загальна вартість будівель та приміщень складає 64475 гривень, тобто 51/100 часток, що перевищує вартість Ѕ частки на 1528,50 гривень.

               Передати ОСОБА_2 у приватну власність Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1, згідно до варіанту № 1 висновку експерта № 2269 від 30.09.2010 року, яка зазначена у додатку № 1 зеленим кольором, а саме частку жилого будинку літер «А» (приміщення № 1-7 площею 13,2 кв. м, приміщення № 1-8 площею 9,1 кв. м частину приміщення № 1-9 площею 6,1 кв. м) загальною площею 25,5 кв. м вартістю 35267 гривень; частину прибудови літер «а» - приміщення № 1-1 площею 10,8 кв. м, № 1-2 площею 3,5 кв. м вартістю 10657 гривень; навіс – літер «а2» вартістю 731 гривень; Ѕ літній кухні – літер «Б» вартістю 8880 гривень; сарай – літер «Г» вартістю 5883 гривень. Загальна вартість будівель та приміщень складає 61418 гривень, тобто 49/100 часток та менше вартості Ѕ частки на 1528,50 гривень.

               Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову різницю за розділ будинку в розмірі 1528 (одна тисяча п’ятсот двадцять вісім) гривень 50 копійок.

              Передати в користування ОСОБА_1 земельну ділянку по АДРЕСА_1, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 791,5 кв. м, яка зазначена у додатку № 1 висновку експерта № 2270 від 30.09.2010 року жовтим кольором.

              Передати ОСОБА_2 в користування земельну ділянку по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 791,5 кв. м, яка зазначена у додатку № 1 висновку експерта № 2270 від 30.09.2010 року зеленим кольором.

      Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень, витрати по ІТЗ в розмірі 60 (шістдесят) гривень та витрати за проведення експертизи в розмірі 1611 (одна тисяча шістсот одинадцять) гривень.

        В іншої частині позовних вимог відмовити.

        Рішення  може  бути  оскаржено  в  апеляційному  порядку   до  апеляційного  суду   АРК    через  Чорноморський районний  суд  АРК    шляхом  подачі  в  10-ти  денний  строк  з  дня   проголошення    рішення   апеляційної  скарги  в  порядку,  передбаченому  ст.ст.294-296  ЦПК  України.

        Суддя                                       Дядіченко С.В.