Справа №1п-38/10

П  О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

21 грудня 2010 року                                                                              м. Київ

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючої – судді   Тарасюк К.Е.,

при секретарі               Літвіновій О.І.,

за участю прокурора   Мєнчица С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

    ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чернівці, українця, громадянина України, освіта повна вища, військовозобов`язаного, одруженого, працюючого в ТОВ «Фордон Інвестмент і менеджмент» менеджером, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, за постановою слідчого Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_2 від 26.10.10р. про вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, -

в с т а н о в и в :

Згідно постанови слідчого Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_2 від 26.10.10р. встановлено, що 13.07.2010 року приблизно о 13.30 год. ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем «Тойота RAV 4» д.з. НОМЕР_1, рухаючись по тротуару заднім ходом по бул.Д.Народів, 21 в м. Києві, в напрямку вул.П.Лумумби, зі швидкістю приблизно 3-5 км/год (зі слів ОСОБА_3), порушив правила безпеки дорожнього руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки і скоїв наїзд задньою частиною вказаного автомобіля «Тойота RAV 4» на пішохода ОСОБА_4, яка рухалась по тротуару в напрямку вул. П.Лумумби, внаслідок чого остання отримала тілесні ушкодження.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №1493/Е від 15.09.2010 року ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді: закритого перелому лівого ліктьового відростка зі зміщенням; садна в ділянці лівого ліктьового суглобу.

Дані наслідки сталися в результаті порушення водієм ОСОБА_3 пункту 10.9 Правил дорожнього руху України, згідно якого : «Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб», пункту 11.13 Правил дорожнього руху України, згідно якого: "Забороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, крім випадків, коли вони застосовуються для виконання робіт або обслуговування торговельних та інших підприємств, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів або доріжок, за відсутності інших під"їздів і за умови виконання вимог пунктів 26.1-26.3 цих Правил", пункту 2.3 Правил дорожнього руху України, згідно якого: «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі».

Такі дії ОСОБА_1 органами досудового слідства кваліфіковано за ст. 286 ч.1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

 Підсудний ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому злочині  визнав повністю, щиро розкаявся і пояснив, що 13.07.2010 року, приблизно о 13.30 год., він керував технічно справним автомобілем «Тойота РАВ 4» н.з. НОМЕР_1. Рухався по тротуару заднім ходом по бул. Д.Народів,21 в м. Києві, з метою виїзду на проїзну частину вул.П.Лумумби. В салоні автомобіля перебував один. Видимість була добра. Розпочинаючи рух, він переконався у відсутності безпеки, позаду нічого йому не заважало рухатись, і він зі швидкістю приблизно 3-5 км/год почав рух. Проїхавши приблизно 20 м,  він почув тертя об обшивку заднього запасного колеса та голос жінки, і відразу зупинився. Коли він вийшов, то помітив позаду автомобіля сиділа жінка похилого віку і сказала, що він її збив, показавши йому подряпини на лівому лікті. Він запропонував жінці відвезти її до травмпункту, але вона відмовилась, сказавши, що лікарня розташована неподалік, і вона сама сходить, попросивши відвезти її додому, що він і зробив. Пізніше йому стало відомо, що жінка отримала перелом руки. Він зв'язався з її сином, і відшкодував потерпілій всі матеріальні і моральні збитки. Він усвідомлює, що порушив Правила дорожнього руху, ДТП трапилась з його вини, і це призвело до вказаних наслідків.

Представник потерпілої ОСОБА_7 підтримав письмові заяви ОСОБА_4 від 24.07.10р. та від 19.08.10р., в яких остання підтвердила, що матеріальні і моральні збитки внаслідок ДТП їй відшкодовано повністю, у зв`язку з чим просила закрити кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за примиренням (а.с.37, 39). Крім того, представник підтримав своє письмове клопотання від 06.12.10р. аналогічне за змістом.

Підсудний ОСОБА_1, якому було роз`яснено право заперечувати проти закриття кримінальної справи з нереабілітуючих підстав, просив задовольнити його письмову заяву від 20.09.10р., в якій просив закрити кримінальну справу щодо нього у з`язку з примиренням з потерпілою та відшкодуванням у повному обсязі завданих збитків, на підставі ст.46 КК та ст.8 КПК України.  (а.с.52)

Прокурор постанову слідчого підтримав, проти задоволення клопотання потерпілої, її представника та заяви ОСОБА_1 не заперечував.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання потерпілої та її представника, а також заява ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від відповідальності, якщо вона примирилась з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Згідно п.2 ч.1 ст.7-1 КПК України провадження в кримінальній справі може бути закрито судом у зв`язку з примиренням обвинуваченого, підсудного з потерпілим

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, те, що він до кримінальної відповідальності притягується вперше, одружений, позитивно характеризується за місцем роботи, на обліку у лікаря нарколога і психіатра не перебуває, приймаючи до уваги його щире каяття у вказаному злочині, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, а провадження по справі закрити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7-1, 8, 282 КПК України, ст.ст.46, 286 ч.1 КК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Письмові клопотання потерпілої по справі ОСОБА_4 від 24.07.10р. та від 19.08.10р., її представника ОСОБА_7 від 06.12.10р., а також заяву підсудного ОСОБА_1 від 20.09.10р. задовольнити.

ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, на підставі ст.46 КК України, звільнити.

Кримінальну справу по обвинуваченню   ОСОБА_1 вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, провадженням закрити у зв`язку з примиренням підсудного з потерпілим.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1– підписку про невиїзд з постійного місця проживання – до вступу постанови в законну силу залишити без зміни.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення.

 Суддя                                                                                       К.Е. Тарасюк