Справа № 33-481/2010 р. Головуючий у І інстанції – Кучерявець О.М.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 грудня 2010 р. м. Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді – Оседача М.М.
особи, що притягується до
адміністративної відповідальності – ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Носівського районного суду Чернігівської області від 18 лютого 2010 року, -
в с т а н о в и в:
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та застосовано до нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2 550 грн.
Постанова суду мотивована тим, що 16 грудня 2009 року, о 13 годині, в м. Зеленодольську, по вул. Садовій, Апостолівського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом „Дельта”, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, чим порушив п. 2.9 „а” Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження даної постанови, оскільки вважає, що пропустив його з поважних на те причин та скасувати зазначену постанову через незаконність, необґрунтованість із закриттям провадження по справі, у зв’язку з відсутністю в його діях складу даного адмінправопорушення. Зазначає, що про день і час розгляду справи він не повідомлявся належним чином, судове засідання було проведено без його участі і таким чином він не мав можливості дати пояснення суду по суті справи. Вказує, що на час складання адмінпротоколу знаходився у Херсонській області, а інша особа скористалась його анкетними даними, окрім цього звертає увагу на те, що не міг керувати будь-яким видом транспортного засобу, оскільки є інвалідом ІІ групи з дитинства у зв’язку із вадами зору.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1, який підтримав свою апеляційну скаргу і просив її задовольнити з вказаних підстав, перевіривши матеріали справи в повному обсязі та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що її слід задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи і вирішення її у точній відповідності з законом.
Зазначені вимоги закону судом виконані не були, внаслідок чого поза увагою суду залишилися обставини, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи.
Допитаний в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1, пояснив, що до даного правопорушення немає ніякого відношення, оскільки з липня 2009 року по вересень 2010 року працював в с. Князівка, Новопольського району Херсонської області у людей, які забрали його до себе та шляхом обману змусили його примусово працювати тривалий час. При цьому вказував, що не міг керувати будь-яким видом транспортного засобу, оскільки є інвалідом ІІ групи з дитинства у зв’язку із вадами зору.
Та обставина, що на час складання адмінпротоколу ОСОБА_1 знаходився у Херсонській області на заробітках, об’єктивно узгоджується із довідкою виданою Носівським районним відділом УМВС України в Чернігівській області, зміст якої свідчить про те, що останній, в період часу з 12.07.2009 року по 20.09.2010 року, перебував у розшуку (а.с. 20).
Оскільки ОСОБА_1 на час складання протоколу про адміністративне правопорушення знаходився у Херсонській області, а тому відповідно останній і не міг в зазначену дату та час здійснити дане правопорушення.
З долученої до справи довідки серії МСЕ-ЧНВ № 069799 (а.с. 17), ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи з дитинства у зв’язку із вадами зору і це дає суду підстави вважати, що він за станом здоров’я позбавлений можливості мати відповідні документи на право керування транспортними засобами, а також і керувати ними.
Крім того, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення анкетні дані ОСОБА_1 не відповідають паспортним даним останнього.
Суд першої інстанції не повідомив ОСОБА_1 про день і час розгляду справи, належним чином не перевірив особу, відносно якої складено протокол про адмінправопорушення, не встановив чи дійсно дана особа винна у вчиненні правопорушення, а тому винесена по справі постанова суду є незаконною і підлягає скасуванню, а провадження у справі – закриттю, відповідно до ст. 247 ч. 1 п. 1 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу даного адмінправопорушення.
Апелянт у своїй апеляційній скарзі поставив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки вважає, що пропустив його з поважних причин. Суд вважає такі доводи скаржника обґрунтованими, враховуючи вище зазначені обставини.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд -
п о с т а н о в и в:
Поновити строк ОСОБА_1 на оскарження постанови Носівського районного суду Чернігівської області від 18 лютого 2010 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Носівського районного суду Чернігівської області від 18 лютого 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 130 ч. 1 КУпАП – скасувати, а провадження в справі закрити, за відсутністю в його діях складу даного адмінправопорушення.
Постанова є остаточною і подальшому оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Чернігівської області М.М. Оседач