Справа № 33 – 476/ 2010 рік Головуючий у 1 інстанції Луговець О. А.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 грудня 2010 року місто Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області - суддя Антипець В. М. з участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1,
розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Борзнянського районного суду Чернігівської області від 25 листопада 2010 року,
В С Т А Н О В И В :
Цією постановою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, одружений, який має на утриманні одну неповнолітню дитину, працює приватним підприємцем з перевезення пасажирів, проживає в АДРЕСА_1,
притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 1 ст. 130 КУпАП з накладенням стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 2550 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 18 жовтня 2010 року о 9 годині, в селі Сиволож Борзнянського району Чернігівської області, на вулиці Центральній, був зупинений ОСОБА_1, який керував автомобілем марки „Ніссан” д. н. з. НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп’яніння і в порушення п. 2. 5 Правил дорожнього руху відмовився від проходження медичного огляду на стан сп’яніння в установленому законом порядку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, а провадження в справі закрити, вказуючи, що він керував автомобілем в тверезому стані, протокол про адміністративне правопорушення був складений в одному екземплярі, його копія вручена не була. В якості свідка записаний працівник міліції ОСОБА_2, який є зацікавленою особою.
В нього не було запаху з ротової порожнини, тремтіння рук, незв’язаної мови, оскільки автомобіль у нього не вилучили і він далі поїхав в такому небезпечному стані.
Він дійсно відмовився їхати на медичне обстеження на стан сп’яніння, так як його відмова ґрунтувалася на положеннях ч. 3 ст. 28 Конституції України. Жодна людина без її добровільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам, що суд не врахував при прийнятті рішення. Працівники ДАІ вимагали, щоб він, на своїй машині, їхав разом з ними на медичне обстеження, з чим він не погодився.
На думку апелянта, по справі не зібрано об’єктивних доказів, що під час керування автомобілем, він перебував в нетверезому стані. Якщо апеляційний суд не погодиться з його доводами, то просить замінити вид стягнення із штрафу на громадські роботи.
Заслухавши ОСОБА_1, який підтримав свою апеляційну скаргу, просив замінити вид стягнення на громадські роботи, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
В протоколі про адміністративне правопорушення, складеному щодо ОСОБА_1, є його власноручний запис про вживання напередодні поїздки горілки і небажання їхати в лікарню та про відсутність претензій до працівників ДАІ ( а. с. 2).
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп’яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Протокол про адміністративне правопорушення був складений в присутності двох свідків: ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Свідка ОСОБА_2, як зазначає ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, при складанні протоколу не було.
Письмові пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 свідчать про те, що водій ОСОБА_1 на вимогу працівника міліції категорично відмовився поїхати до медичного закладу та пройти обстеження ( а. с.3, 5) .
Вимога пройти обстеження в медичному закладі є обов’язком водія, а тому посилання на частину 3 ст. 28 Конституції України, не звільняє ОСОБА_1 від відповідальності.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 підтвердив, що відмовився від поїздки у лікарню.
З рапорту інспектора ДПС Лагуса Б. М. вбачається, що 18 жовтня 2010 року автомобіль ОСОБА_1, був доставлений за місцем проживання власника ( а. с. 5)
Виправлень чи дописок протокол про адміністративне правопорушення не містить, підписаний самим ОСОБА_1, який погодився з його змістом, а тому посилання ОСОБА_1 на порушення вимог закону і невручення йому копії протоколу, не заслуговують на увагу.
Отже, районний суд всебічно, повно і об’єктивно з’ясував обставини справи і прийняв обґрунтоване рішення про притягнення ОСОБА_1, до адміністративної відповідальності за відмову від походження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння.
При накладенні стягнення суд врахував характер правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність і обрав мінімальне стягнення, передбачене санкцією частини 1 ст. 130 КУпАП.
Підстав посилювати стягнення і призначати його у виді громадських робіт, по справі не вбачається.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 23, 33, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Борзнянського районного суду Чернігівської області від 25 листопада 2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Чернігівської області В. М. АНТИПЕЦЬ