№ 2а- 984/10
П О С Т А Н О В А
Іменем України
13 грудня 2010 р. ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД Вінницької області
розглянувши у порядку скороченого провадження в місті Тульчині справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі про зобов’язання проведення перерахунку пенсії потерпілому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області про зобов’язання провести перерахунок пенсії потерпілому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що він є потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії , інвалідом ІІІ групи в зв’язку із захворюванням викликаним впливом аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою МСЕК серія 2-18 АВ № 59627 яка була видана 28лютого 2005року та посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серія НОМЕР_1 і вкладкою до даного посвідчення НОМЕР_3, виданим Вінницькою облдержадміністрацією 24 лютого 2005 року, а також пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2, виданим Управлінням Пенсійного фонду України у Тульчинському районі 3 травня 2006 року.
29 жовтня 2010 року він дізнався, що пенсія нараховується йому не у відповідності з діючою редакцією Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і в цей же день звернувся в управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі з заявою про нарахування йому основної пенсії по інвалідності у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.
Однак в задоволенні заяви було відмовлено з тих мотивів, що пенсія виплачується відповідно до чинного законодавства. Тобто, на підставі ст. 50 Закону України № 796-ХІІ від 28.02.1991 року «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі змінами, внесеними п.п.12 і 15 ст.28 Закону України № 107-17 від 28 грудня 2007 року «Про державний бюджет України на 2008 рік», постанов Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року і № 654 від 16 липня 2008 року.
Він вважає дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії протиправними і незаконними, такими, що суперечать нормам Конституції та Законам України з наступних підстав.
Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 у справі № 1- 28/2008 р., положення п. 28 розділу ІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» закону України № 107-17 «Про державний бюджет України на 2008 рік», зокрема до ст.ст. 50 і 54 Закону України № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнані неконституційними та нечинними з моменту їх ухвалення. При цьому, Конституційний суд виходив з того, що внесення змін до Законів України, зупинка їх дії чи скасування при прийнятті Закону України «Про бюджет…», який не має вищої юридичної сили стосовно інших законів, є неприпустимим, оскільки це створює протиріччя в законодавстві і, як наслідок, призводить до обмеження прав та свобод людини і громадянина.
В зв’язку з скасуванням Конституційним судом України змін до закону України № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року, ст.ст. 50, 54 даного Закону, починаючи з 22 травня 2008 року, продовжують діяти в його попередній редакції.
Тобто, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою та віднесених до 1 категорії, повинна бути призначена в розмірі не менше 50% мінімальної пенсії за віком (ст. 50), а основна пенсія не може бути нижчою 6 мінімальних пенсій за віком (ст. 54).
Розглянувши заперечення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
В судовому засіданні підтверджено, що позивач ОСОБА_1 є потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії , інвалідом ІІІ групи в зв’язку із захворюванням викликаним впливом аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою МСЕК серія 2-18 АВ № 059627,яка була видана 28 лютого 2005року та посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серія НОМЕР_1 і вкладкою до даного посвідчення НОМЕР_3 виданим Вінницькою облдержадміністрацією 24 лютого 2005 року, а також пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2, виданим Управлінням Пенсійного фонду України у Тульчинському районі 3 травня 2006 року. Разом з тим встановлено, що позивач отримує пенсію за віком ,згідно Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування «,а тому управління Пенсійного фонду не могло призначити і виплачувати йому пенсію як особі яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно ст.10 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» особа,яка має одночасно право на різні види пенсій, призначається один із цих видів за її вибором, вданому випадку позивач з заявою про призначення йому пенсії по інвалідності до управління не звертався.
В зв’язку з наведеним позивач ОСОБА_1 має право на отримання додаткової пенсії як інвалід 3 групи відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
28 жовтня 2010 року позивач звертався з заявою до управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі про перерахунок призначеної йому пенсії відповідно до вищевказаного Закону.
Проте, управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі 29 10 .2010 року за № 506-Р-03 відмовило йому в перерахунку призначеної пенсії і надало йому розрахунок назначеної і виплаченої пенсії за період з 28 10.2007 року.
Пенсія позивачу ОСОБА_1 виплачується на підставі ст. 50, Закону України № 796 – ХІІ від 28.02.1991 року «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із змінами, внесеними п.п.12 і 15 ст. 28 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», постанов Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року і № 654 від 16 липня 2008 року.
Дії відповідача являються незаконними, поскільки Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 у справі № 1-28/2008 р. положення пункту 28 розділу ІІ «Про внесення зміни до деяких законодавчих актів України» Закону України № 107-17 «Про державний бюджет України на 2008 рік», зокрема до ст. 50 і 54 Закону України № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнані неконституційними та нечинними з моменту їх ухвалення. При цьому, Конституційний Суд виходив з того, що внесення змін до Законів України, зупинка їх дії чи скасування при прийнятті Закону України «Про бюджет…» який не має вищої юридичної сили стосовно інших законів, є неприпустимим, оскільки це створює протиріччя в законодавстві і, як наслідок, призводить до обмеження прав та свобод людини і громадянина.
В зв’язку з скасуванням Конституційним судом України змін до Закону України № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року, ст. 50 даного Закону, починаючи з 22 травня 2008 року, продовжує діяти в його попередній редакції.
Тобто, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою та віднесених до 1 категорії, повинна бути призначена в розмірі не менше 50% мінімальної пенсії за віком (ст.50 ).
Управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі, відмовляючи ОСОБА_1 в перерахунку додаткової пенсії не прийняло до уваги, що у відповідності з ч.2 ст. 19 і ч.3 ст. 22 Конституції України, норми Конституції є нормами прямої дії. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. При прийняті нових законів або внесені змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав не допускається.
Згідно зі ст. 71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», дія положень даного Закону не може призупинятися чи змінюватися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Хоча Кабінету Міністрів України частиною 5 статті 54 Закону України № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року і надано право встановлювати порядок обчислення пенсій по інвалідності постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, однак це не означає, що останній може допускати звуження змісту та обсягу прав інвалідів та порушення основних положень закону.
Згідно з абзацем 2 преамбули і п.16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення і до приведення законодавства України у відповідність з цим законом, інші закони України, та нормативно-правові акти застосовуються виключно в частині, що не суперечить цьому Закону.
Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», передбачено, що оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого Закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання неправомірними дій відповідача у не нарахуванні і не виплаті і додаткової пенсії, передбаченої ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 22 травня 2008 року по 1 грудня 2010 року є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 8, 19, 22 50 Конституції України, ст.ст. 49, 50Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування », ст.ст. 4, 159, 161-163, 183-2 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 заборгованість по недоплаченій додатковій пенсії за період з 22 травня 2008 року по 1 грудня 2010 року. Також зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до, ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, що діяла до 28 грудня 2007 року, тобто до прийняття Закону України «Про бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»і починаючи з 22 травня 2008року нараховувати й виплачувати ОСОБА_1 додаткову пенсію в розмірах, визначених Законом України №796-ХІІ від 28 лютого 1991 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Постанова суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10днів з дня отримання копії постанови, до апеляційного адміністративного суду через Тульчинський районний суд
Суддя С.О. Робак