УХВАЛА

                       іменем України

2010 р. листопада місяця «9» дня, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

                                                 Головуючого:        Любобратцевої Н.І.

                                                       Суддів:        Філатової Є.В.

           Чистякової Т.І.

                                             При секретарі:        Галіч Ю.Є.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Кредитної спілки «Кримська республіканська каса взаємодопомоги» про зміну умов кредитного договору, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 12 липня 2010 року,    

    ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулася з позовом до Кредитної спілки «Кримська республіканська каса взаємодопомоги» (надалі КС) про зміну умов кредитного договору.

Позовні вимоги мотивувала тим, що 02.02.2008р. між нею та відповідачем був укладений кредитний договір, відповідно до якого вона отримала кредит у вигляді кредитної лінії в сумі 175 000 грн. на споживчі потреби зі сплатою кредитору винагороди за відсотковою ставкою, що дорівнює 0,08% на день, з кінцевим строком повернення 2 лютого 2009 року. Однак у другій половині 2008 року настала непередбачувальна для позивачки обставина – всесвітня фінансова криза, що є істотним як для доцільності укладення кредитних договорів, так й для їх виконання, зокрема позичальниками фізичними особами, по всій території країни. В умовах фінансової кризи прибутковість її діяльності значно зменшилась й продовжує зменшуватися й надалі.

За таких обставин позивачка просила внести зміни у кредитний договір №09-01/08 від 02 лютого 2008 року укладений між нею та відповідачем, а саме: у п.1.3 договору цифри та слова «0,08% на день замінити цифрами та словами 0,06% на день». Доповнити договір п.1.15 виклавши його у редакції: «кредитор надає позичальникові розстрочку з оплати тіла кредиту та процентів строком на 48 місяців». Доповнити договір п.3.1.5 виклавши його у такій редакції: «пеня й штрафні санкції в період дії розстрочки не нараховуються».

Представник відповідача позов не визнав, з підстав його необґрунтованості. Посилався на те, що зміни в кредитний договір можуть бути внесені за згодою сторін. Кредитна спілка є неприбутковою організацією, та запропоновані позивачкою зміни потягнуть за собою банкрутство відповідача. У задоволенні позову просив відмовити.

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 12 липня 2010 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, позов задовольнити. При цьому посилається на те, що суд першої інстанції у порушення норм матеріального та процесуального права, необґрунтовано відмовив у зміні умов кредитного договору. Вважає, що суд, формально посилаючись на статтю 625 ЦК України, фактично не застосував її положень, не дослідив наявність передбачених в неї умов, які мають вирішальне значення для розгляду спору і дають підставу для внесення змін до договору. Висновок суду про те, що кредит фактично взятий на підприємницьку діяльність суперечить змісту договору, а висновок про неможливість змінити умови договору без суттєвих збитків для відповідача, що потягне невиконання ним своїх зобов’язань перед іншими членами кредитної спілки, є необґрунтованим і суперечить ст. 20 Закону України «Про кредитні спілки», якою передбачено створення резервного капіталу для забезпечення платоспроможності спілки.                      

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.

Відповідно до ч. 1 ст.303 ЦПК України  під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд  перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої  інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених  в суді першої  інстанції.

Судом встановлено, що 02.02.2008 року між сторонами був укладений кредитний договір, відповідно до п.1.1, п. 1.2  якого позивач надав відповідачці кредит у вигляді кредитної лінії для споживчих потреб у сумі 175 000,00грн. строком до 02.02.2009р. під 0,08% на день з виплатою відсотків до 2-го числа кожного місяця та сплатою тіла кредиту в день закінчення договору.

Згідно до вимог статей 525, 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, одностороння відмова від виконання зобов’язань за договором не дозволяється.

Статтею 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладанні  договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, а у відсутності згоди за рішенням суду, якщо інше не встановлено  договором або не  випливає із суті зобов’язання. При цьому зміна обставин  визнається істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог та відсутності правових підстав для його задоволення.

Колегія погоджується з таким  висновком, як таким, що відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить закону.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Посилання апелянта, на настання всесвітньої економічної кризи, яка вплинула на суттєве зниження прибутковості її діяльності, колегія не приймає до уваги, оскільки світова фінансова криза,  та значне підвищення курсу долару не є підставами для зміни договору та зменшення процентної ставки, тому що вони   є ризиками, які повинні враховувати сторони при укладанні угоди.

Особа, яка посилається  на зазначені обставини, як на підставу для змін договору, за змістом ст.652 ЦК України повинна довести, що  ці обставини суттєво вплинули на фінансовий стан боржника і саме вони є перешкодою для виконання зобов’язання.

Таких даних позивачка суду не надала. Зі справи вбачається, що ОСОБА_2  отримала кредит за споживчою метою, його сума не перевищує середніх споживчих потреб для  підприємця малого бізнесу.

З  порівняння фінансових звітів за 1-4 квартал 2009р. та аналогічні періоди 2008р., яки позивачка додала до позовної заяви, вбачається, що обсяг продаж зменшився більш ніж в три рази. Втім такі данні не достатні для  висновків про суттєве погіршення фінансового стану боржника у зв’язку з фінансовою кризою.

Розмір щоденних платежів за кредитним договором, що становить 140 грн. на день, у порівнянні з цими даними не  свідчить про неможливість виконання зобов’язання.

Крім того, відповідно до ст.652 ЦК України  суд  може змінити умови договору,  якщо для цього є реальні підстави. При цьому інтереси іншої  сторони в договорі також не можуть бути  суттєво порушені.

Згідно з ч.1 ст.1, п.2 ч. 2 ст. 23 Закону України «Про кредитні спілки», кредитна спілка – неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, об’єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні на надання фінансових послуг за рахунок об’єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кошти, що належать членам кредитної спілки, використовуються для надання кредитів членам кредитної спілки.

Отже, виходячи з зазначеного кредитна спілка для того, щоб надати кредит позивачці залучила кошти під процент у інших членів кредитної спілки і має перед ними зобов’язання щодо своєчасної сплати таких процентів та повернення самих коштів. Процента ставка, сплачена вкладниками КС за 2008-2009 рік складає 24,6% річних, що підтверджено бухгалтерською довідкою. Різниця між платою на залучені кошти та платою за надання кредиту складає 4,6%, які забезпечують беззбиткову поточну діяльність спілки.

Отже, якщо знизити проценту ставку за кредитом, як того хоче позивачка, то різниця між платою КС за залучені кошти та отримання доходу за розміщення в кредит коштів буде складати – 2,7%.

Зі справи вбачається, що КС зі свого боку додержувалася встановлених умов договору та не вимагала підвищення відсоткової кредитної ставки. Тому зниження процентної ставки за кредитним договором, а ще більше надання розстрочки призведе до негативних наслідків, а саме КС не буде мати можливості своєчасно розрахуватися по своїм зобов’язанням зі споживачами, які вклали гроші в спілку.

Більш того, строк договору кредиту сплив, позивачці було зупинено нарахування процентів за кредитом. Але зобов’язання позивачки щодо виконання умов договору не закінчились, є дійсними до моменту повного розрахунку за боргом та потребують належного виконання і зменшення процентної ставки ніяк не впливає на його виконання, оскільки їй вже майже рік не нараховуються проценти, сума боргу не зростає.

Виходячи з наведеного, колегія приходить до висновку, що ОСОБА_2 не довела    зміни обставин, що суттєво впливають на виконання зобов’язання за кредитним договором на попередніх умовах. Підстав для скасування рішення немає.

Згідно до вимог ч.2 п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. №11 „Про судове рішення” рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржуване рішення відповідає вищевказаним вимогам, а також вимогам ст.ст. 214, 215 ЦПК України. Суд встановив зміст та характер виниклих між сторонами правовідносин, застосував норми матеріального права, яки регулюють дані правовідносини.              

За таких обставин рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що згідно з ч.1 ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Керуючись 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України колегія суддів,–

   УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 12 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і  може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів зі дня проголошення.

Судді: