РІШЕННЯ

                       іменем України

2010 р. жовтня місяця 26 дня, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

                                             Головуючого:                 Філатової Є.В.

                                                            Суддів:                    Горбань В.В.

                                                                                      Чистякової Т.І.                                

                                             При секретарі:                Бініашвілі Б.Ш.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сімферополі цивільну  справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Комунального підприємства „Житловик-1”, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відшкодування майнової та моральної шкоди, за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 18 червня 2010 року,    

                                                       ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, КП „Житловик-1”, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивувала тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. Власниками квартири АДРЕСА_2 яка розташована вище є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 28.10.2008 року коли її не було вдома з квартири відповідачів сталося залиття її квартири. Внаслідок залиття були пошкоджені 3 житлові кімнати та коридор. Прийшли в негідність та потребують ремонту стіни, стелі, підлога. Було пошкоджено меблі та багато іншого рухомого майна, яке знаходилося у квартирі під час залиття, а саме: 2 телевізора, килими, постільна білизна, подушки, матраци, книги, одяг, взуття та інші речи. Зазначені обставини підтверджуються актом, складеним працівниками КП „Житловик-1”. Залиття сталося з системи теплопостачання квартири АДРЕСА_2 оскільки з 25.10.2008 року здійснювалось заповнення центральної системи теплопостачання, про що на усіх під’їздах будинку були вивішені попереджувальні оголошення з інформацією про необхідність у випадку неполадок в системі опалення повідомляти КП „Житловик-1”. Заяв від власників квартири АДРЕСА_2 про несправність системи теплопостачання до КП „Житловик-1” не надходило. Причиною залиття стало несанкціоноване втручання власників квартири АДРЕСА_2 у систему теплопостачання, оскільки при промиванні конвектора власними силами було погано закручено пробку і при заповненні системи будинку її вирвало. Зазначене підтвердили самі відповідачі, яки зазначили, що у 2003 році самостійно замінили чавунний радіатор на алюмінієвий конвектор. Зазначеними діями відповідачів позивачка також зазнала значної моральної шкоди, яка виразилась в душевних стражданнях, які вона з сином зазнали у наслідок знищення і пошкодження їх майна, втрати звичного образу життя, вони змушенні були звертатися за медичною допомогою. У добровільному порядку відшкодувати заподіяну шкоду відповідачі відмовляються.

За таких обставин, уточнивши позовні вимоги позивачка просила стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на свою користь та на користь ОСОБА_3 заподіяну майнову шкоду у розмірі 84830,63 грн. та моральну шкоду у розмірі 150 000 грн.

Представник відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 -  ОСОБА_6 та адвокат ОСОБА_8 позов визнали частково та пояснили, що допускають непряму провину відповідачів у залитті квартири позивачки. Однак КП „Житловик-1” на їх думку допустило халатність та не повідомило мешканців під’їзду про проведення перевірки системи опалення, що потягло за собою залиття квартир. Також вважають необґрунтовано завищеним розмір майнової та моральної шкоди. Складений КП „Житловик-1” з порушенням Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій від 17 травня 2005 року №76 акт від 03 листопада 2008 року викликає сумніви щодо переліку пошкодженого майна, право власності на яке позивачкою не доведено. Вважають, відповідачі з КП „Житловик-1”№ повинні нести солідарну матеріальну шкоду у розмірі 13673,50 грн.

Представник відповідача КП „Житловик-1” позов не визнала та пояснила, що перед початком запуску опалення будинок АДРЕСА_1 був підготовлений до опалюваного сезону, про що було складено акт від 20 серпня 2008 року. 28.10.2008 року працівниками підприємства було встановлено, що із квартири АДРЕСА_2 затоплюється квартира АДРЕСА_1 і причиною тому стало самостійне втручання мешканців квартири АДРЕСА_2 у систему опалення. Відповідачі при цьому пояснювали, що при промивці власними силами конвектору (батареї) була погано закручена пробка, в наслідок чого при заповненні системи під тиском води вона була видавлена. Під час комісійного обстеження сантехнічного обладнання у квартирі АДРЕСА_2 інших пошкоджень чи неполадок виявлено не було. Окрім цього зазначає, що КП „Житловик-1” прийняло заходи (хоча це не передбачено діючим законодавством як обов’язкове) для повідомлення жильців про заповнення теплоносіїв системи опалення, майстром технічної ділянки завчасно на усіх під’їздах будинку були вивішені повідомлення про те, що з 25 жовтня 2008 року буде проводитися заповнення  будинків теплоносіями, і що про неполадки у системі опалення необхідно повідомити КП „Житловик-1”. Ніяких заявок чи повідомлень від мешканців квартири АДРЕСА_2 щодо несправності сантехнічних приладів чи приладів опалення не надходило.  

Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 18 червня 2010 року позов ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 задоволено частково. З ОСОБА_4 стягнуто на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 11 603 грн. 94 коп., грошове відшкодування моральної шкоди у розмірі 666,67 грн., судові витрати – 1434,17 грн. З ОСОБА_5 стягнуто на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3  матеріальну шкоду у розмірі 23207,89 грн., грошове відшкодування моральної шкоди – 1333,33 грн., судові витрати – 2868,33 грн. З ОСОБА_5 стягнуто на користь держави судовий збір – 266,46 грн. та витрати на ІТЗ – 20 грн. З ОСОБА_4 стягнуто на користь держави витрати на ІТЗ – 10 грн.

В апеляційному порядку рішення суду оскаржили обидві сторони.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду змінити. При цьому посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування судом обставин що мають значення для справи. Зокрема апелянт посилається на те, що розмір збитків, які підлягають відшкодуванню, визначається у відповідності з реальною вартістю втраченого майна на момент розгляду справи та виконання робіт. Тобто судом не була з’ясована дійсна вартість пошкодженого майна під час розгляду справи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 просять рішення суду змінити. При цьому посилаються на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування судом обставин що мають значення для справи. Апелянти зазначають, що залиття квартири можливо було запобігти при умовах належного повідомлення мешканців будинку КП „Житловик-1” про здійснення пробного пуску опалювальної системи, заповнення її теплоносієм під тиском. Зазначених дій КП „Житловик-1” здійснено не було. Таким чином КП „Житловик-1” повинно нести солідарну відповідальність з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Крім того, у відповідності з п.7.9. „Правил технічної експлуатації теплових приладів і сітей” Міністерства палива та енергетики України №71 від 14.02.2007 року при підготовці до опалюваного сезону та перед його початком проводиться перевірка готовності систем шляхом пробного пуску, про якій споживачі повідомляються за три дні.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню за таких обставин.

Відповідно до ч.3 ст.10 ,  ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних та  юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів або заперечень.

Судом встановлено факт залиття квартири позивачів, яке сталося з системи теплопостачання квартири відповідачів, яка розташована поверхом вище. Внаслідок залиття були пошкоджені 3 житлові кімнати та коридор в квартирі: відклеїлися шпалери, намокла та деформувалася підлога, пошкоджена електропроводка, намокли речі. Було пошкоджено меблі та багато іншого рухомого майна, яке знаходилося у квартирі позивачів під час залиття. Зазначені обставини підтверджені актом від 3 листопада 2008 року, складеним комісією КП «Житловик-1», яким було зафіксовано, що причиною залиття стало несанкціоноване втручання відповідачів у систему опалення, а саме при промиванні конвектора власними силами було погано закручено пробку і при заповненні системи будинку її зірвало, інших неполадок сантехнічного обладнання встановлено не було. Зазначене підтвердили і самі відповідачі, яки пояснили, що у 2003 році самостійно замінили чавунний радіатор на алюмінієвий конвектор. Отже на підставі цього, суд правильно дійшов висновку, що залиття сталося через необачність відповідачів. З цим погоджується колегія.

Відповідно до ч.2 ст.319 ЦК України, власник, при здійсненні своїх прав та виконані обов’язків, зобов’язаний додержуватися моральних засад суспільства. Він не може використовувати своє право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

 Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виникли правовідносини, яки регулюються ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, спричинена неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її заподіяла. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі

Розмір матеріальної шкоди встановлений висновком ПП «Юг-експерт» від 23 лютого 2009 року №277, яким було проведено будівельно-технічне обстеження у квартирі позивачів, в сумі 27 347 грн. та висновком судової товарознавчої експертизи від 7 травня 2009 року № 531, проведеної Кримським науково-дослідницьким інститутом судових експертиз, яким було встановлено вартість пошкодженого майна внаслідок залиття в сумі 6 953 грн. 83 коп.

Відповідачами не спростовані висновки експертизи, тому колегія не може погодитися з доводом  апелянтів ОСОБА_5 про те, що розмір матеріальної шкоди безпідставно завищено. Одночасно колегія не може погодитися  із  доводами  апеляційної скарги ОСОБА_2, яка вважає, що експерт не врахував витрат на ремонт пошкоджених речей та побутової техніки. Цей довід  був предметом перевірки, суд  першої інстанції  правильно відхилив його, зазначивши, що  витрати на ремонт охоплюються  загальною сумою шкоди, визначеної експертом.  

За роз’ясненням Верховного Суду України у п.5 Постанови Пленуму від 31.03.1995р. (в ред. від 25.05.2001р.) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної немайнової шкоди» вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди суд повинен виходити із засад розумності виваженості та справедливості.

  Розмір моральної шкоди також визначений судом правильно, відповідає обсягу моральних страждань і є реальним з урахуванням матеріального становища відповідачів, які є інвалідами літнього віку. Визначена судом сума 2000 грн. є реальною,  адекватною та  достатньою компенсацією понесених моральних страждань. Тому довід апелянта ОСОБА_2 відносно неповної оцінки судом характеру та об’єму заподіяних їй та її сину ОСОБА_3 душевних та психічних страждань, колегія не приймає до уваги.

Колегія вважає, що судом першої інстанції також правильно визначено, що саме ОСОБА_5 є належними відповідачами, оскільки залиття сталося внаслідок їх недбалості та недостатнього контролю за технічним станом внутриквартирного опалювального обладнання.

Колегія не  знаходить правових підстав  для стягнення частки шкоди з КП «Житловик-1». Суд першої  інстанції правильно звільнив його від  відповідальності, оскільки вина підприємства відсутня. За Правилами технічної експлуатації тепломереж, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України №71 від 14.02.2007р. профілактичні  заходи перед відкриттям опалювального сезону покладено на  теплопостачальні організації, до яких відповідач  не належить. КП «Житловик-1» несе відповідальність лише за стан внутрибудинкових мереж, за  технічний стан внутриквартирного обладнання відповідає власник квартири. Згідно з актом від 20 серпня 2008 року, складеного майстром Євпаторійської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» зазначений вище житловий будинок був готовий до опалювального сезону, яких-небудь заяв щодо неполадок у системі опалення від відповідачів до КП «Житловик-1» не надходило, що підтверджується актом від 3 листопада 2008 року, затвердженим директором КП «Житловик-1». За таких обставин доводи  апеляційної скарги відповідачів щодо розподілу відповідальності між всіма відповідачами є необґрунтованими.

Разом з тим, правильно  встановивши розмір  матеріальної  і моральної  шкоди, та встановивши винних осіб,  суд помилково  стягнув її з  відповідачів ОСОБА_5 у частковому порядку   з урахуванням їх частки у праві спільної часткової власності.  

Колегія не може з цим погодитися. Оскільки, як вбачається з матеріалів справи та не оскаржене сторонами, квартира АДРЕСА_2 з якої сталося залиття, належить відповідачам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності, отже вони користуються та розпоряджаються своєю власністю разом, тому відповідно до роз’яснень постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.92р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», особи яки спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов’язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Виходячи з зазначених норм, колегія приходить до висновку що матеріальна та моральна шкода, а також понесенні позивачами судові витрати підлягають стягнення на їх користь з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно.

 Враховуючи наведене і керуючись ст. ст. 303, 304, 314, 316, Цивільного процесуального Кодексу України, колегія суддів,                                                  

                                                         ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_5, ОСОБА_6 відхилити, рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 18 червня 2010 року в частині матеріальної і моральної шкоди скасувати.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 солідарно на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду 34 310, 83 грн., моральну шкоду 2 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 солідарно на користь ОСОБА_2 судові витрати: за експертизу 1514 грн., на правову допомогу 1200 грн.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 солідарно на користь держави судовий збір 343,10 грн. та витрати на ІТЗ 120 грн.

У решті вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: