Справа № 22ц-6644/2010 Головуючий у 1-й інстанції – ФІЛАТОВА Л.Б.
Категорія – цивільна Доповідач – ЛАКІЗА Г.П.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді ШЕВЧЕНКА В.М.,
суддів: БОБРОВОЇ І.О., СКРИПКИ А.А.,
при секретарі МАРЧЕНКО О.О.,
за участю: представника ЗАТ „Чернігівоблбуд” та ДП”Соціально- побутового управління „ЗАТ” Чернігівоблбуд” ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 04 листопада 2010 року у справі за позовом закритого акціонерного товариства „Чернігівоблбуд” до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення,
В С Т А Н О В И В:
В серпні 2010 року ЗАТ „Чернігівоблбуд” звернулось до суду з позовом до ОСОБА_6 і ОСОБА_7, в якому просив усунути перешкоди в користуванні належним йому на праві власності майном – житловим приміщенням - кімнатою АДРЕСА_1, шляхом виселення відповідачів із зазначеної кімнати без надання іншого житлового приміщення.
Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що ДП „Соціально-побутове управління” ЗАТ „Чернігівоблбуд” є орендарем гуртожитку по АДРЕСА_1, власником якого є ЗАТ „Чернігівоблбуд”. Посилається, що 03.01.2001 року між Чернігівським проектним ремонтно-будівельним ЗАТ „Чернігівоблбуд” та ОСОБА_6 було укладено договір про здачу в найм житлової площі – кімнати АДРЕСА_1 гуртожитку по АДРЕСА_1 строком на 12 місяців з установленою оплатою за проживання 105 грн. за місяць. Вказують, що 02.01.2003 року з ОСОБА_6 було укладено новий договір аналогічного змісту на невизначений термін. Зазначають, що у відповідності до Закону України „Про житлово-комунальні послуги” та Указу Президента України № 1875-!У від 24.06.2004 року, ОСОБА_6 було направлено лист №160 від 08.10.2008 року, №18 від 29.01.2009 року з пропозицією підписати договір оренди та повернути один екземпляр. Відповідачка новий договір оренди не підписала і займаного житла не звільнила, а договір оренди від 02.01.2003 року за Законом втратив чинність, однак в силу п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2004 року, він продовжувався. Посилаються, що у відповідності до ч.2 ст.763 ЦК України та п.5.2 умов договору відповідачці було направлено лист №135 від 29.04.2010 року про відмову від договору та звільнення приміщення до 01.08.2010 року. В добровільному порядку відповідачі кімнату не звільняють, чим перешкоджають власникові у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.
Рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 04 листопада 2010 року позовні вимоги задоволені. Усунуті ЗАТ „Чернігівоблбуд” перешкоди в користуванні житловим приміщенням – кімнатою АДРЕСА_1 гуртожитку АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_6 і ОСОБА_7 з кімнати АДРЕСА_1 гуртожитку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.
Так, апелянт зазначає, вона користується спірною кімнатою за договором по здачі в найма від 02.01.2003 року та який укладено на невизначений термін. Ніяких перешкод нею не чиняться, права позивача як власника гуртожитку не порушені, оскільки житлова кімната використовується відповідно до цільового призначення та статутних умов використання цього будинку. Договір найму житлової площі від 2 січня 2003 року укладений на невизначений термін, у відповідності із положеннями ст.821 ЦК України якщо у договорі не встановлений термін, він вважається укладеним на п”ять років, тобто на день пред»явлення позову строк дії договору не збіг.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення у справі, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги ЗАТ „Чернігівоблбуд про усунення перешкод в користуванні майном, шляхом виселення відповідача з кімнати, суд першої інстанції виходив з того, що строк дії договору оренди закінчився, новий договір укладено не було, відповідачі займають спірну кімнату без будь-яких правових підстав, а тому підлягають виселенню з житлового приміщення.
Такий висновок суду не відповідає матеріалам справи, і суд вирішив справу з порушенням чинного законодавства.
Судом по справі встановлено, що будинок АДРЕСА_1 – гуртожиток належить на праві власності ЗАТ „Чернігівоблбуд”.
Протоколом засідання Ради ЗАТ „Чернігівоблбуд” від 16.11.2000 року було дозволено ДП „Соціально-побутовому управлінню” ЗАТ „Чернігівоблбуд” самостійно здавати в оренду і надавати в тимчасове користування власне майно і майно товариства, яким вони користуються на правах оренди.
03.01.2001 року між Чернігівським проектним ремонтно-будівельним ЗАТ „Чернігівоблбуд” і ОСОБА_6 було укладено договір здачі в найм житлової площі у гуртожитку по АДРЕСА_1.
02.01.2003 року між ДП „Соціально-побутове управління” ЗАТ „Чернігівоблбуд” і ОСОБА_6 було укладено договір по здачі в найм житлової площі у гуртожитку по АДРЕСА_1 ОСОБА_6 разом з повнолітнім сином ОСОБА_7 проживають у вказаній кімнаті, що учасниками розгляду не оспорюється.
Відповідно до п.9 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України, який набрав чинності з 01.01.2004 року – до договорів, що були укладені до 01.01.2004 року і продовжують діяти після набрання чинності ЦК України, застосовуються правила цього кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.
В той же час, ч.2 п.4 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України, який набрав чинності з 01.01.2004 року вказує, що до цивільних відносин, які виникли до набрання ним чинності, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов”язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Виходячи з фактичних обставин справи, апеляційний суд вважає що до цих правовідносин слід застосовувати норми глави 59 ЦК які регулюють підстави, умови, порядок укладення та припинення договору найма житла, що є об”єктом права приватної власності. На договір найму житла поширюються норми, що регулюють договір найму(оренди) в частині, які не закріплені в главі 59 ЦК.
Відповідно до п.5.1 договору по здачі в найм житлової площі у гуртожитку по вул.. Толстого 138- а, від 2 січня 2003 року (а.с.10), договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє протягом невизначеного періоду.
Із змісту ст.821 ЦК видно, що якщо у договорі строк не встановлено, договір вважається укладеним на п”ять років.
У зв”язку з наведеним, що після закінчення дії договору (2 січня 2008 року), ОСОБА_6 продовжувала здійснювати оплату за надану їй в користування жилу площу в кімнаті гуртожитку, а позивач( наймодавець) приймав від неї таку оплату виставляючи при цьому відповідні рахунки, то у відповідності із положеннями ст.822 ч.2 ЦК, сторони підтвердили пролонгацію зазначеного договору найму житлової площі та його чинність.
Тобто, на час пред”явлення позову строк дії договору найму житла не збіг, тому висновок суду, що строк дії договору закінчився, суперечить матеріалам справи і зокрема самому договору по здачі в найм житлової площі.
Виходячи з наведеного, висновок суду першої інстанції про те що відповідачі проживають у кімнаті АДРЕСА_1 гуртожитку належного позивачу, без будь-яких правових підстав, і тому останні заважають ЗАТ” Чернігівоблбуд” нормальному здійсненню права власності є незаконним, оскільки дії відповідачів є правомірними.
Враховуючи вищенаведене, що при вирішенні справи суд неправильно кваліфікував взаємовідносини сторін, рішення суду як ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права підлягає скасуванню.
Виходячи із змісту позовних вимог заявлених ЗАТ „Чернігівоблбуд”, суд вважає безпідставними посилання представника позивача як на підставу задоволення позову п.5.2 зазначеного договору, оскільки він суперечить ст. 825 ЦК якою визначений вичерпний перелік підстав розірвання договору найма житла, що ґрунтуються на загальних умовах виконання зобов”язання у встановлений строк і розширеному тлумаченню вони не підлягають.
На думку апеляційного суду є безпідставними посилання позивача на ту обставину, що у зв”язку із прийняттям 24. 06. 2004 року Закону „Про житлово- комунальні послуги” втратив чинність Договір від 2 січня 2003 року, оскільки предметом зазначеного договору є найм (оренда) житла що регулює умови укладення договору по наданню в тимчасове користування жилої площі в гуртожитку, і за яким правами та обов”язками наділені обидві сторони договору, а не договір про надання житлово- комунальних послуг.
Відповідно до встановлених обставин, апеляційний суд вважає що в задоволення позову ЗАТ”Чернігівоблбуд” до відповідачів, про усунення перешкод в користуванні кімнатою гуртожиткуАДРЕСА_1 шляхом їх виселення з такої, необхідно відмовити.
Оскільки апеляційний суд ухвалює нове рішення на користь ОСОБА_6 то відповідно до правил ст.88 ЦК підлягають стягненню на її користь із ЗАТ”Чернігівоблбуд” понесені нею витрати 37 грн. на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 4 грн.25 коп. судового збору.
Керуючись ст.ст. 810, 821, 822, 825 ЦК України, ст.ст. 88, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 04 листопада 2010 року скасувати.
В задоволенні позову закритого акціонерного товариства „Чернігівоблбуд” до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення відмовити.
Стягнути з закритого акціонерного товариства „Чернігівоблбуд” на користь ОСОБА_6 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн. та судовий збір в розмірі 4 грн. 25 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Судді: