ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" вересня 2007 р. Справа № 47/411-07 (н.р. 29/249-07)
вх. номер 9678/5-47
Суддя Господарського суду Харківської області Светлічний Ю.В.
При секретарі судового засідання Малахова О.В.
За участю представників сторін:
Позивача- 1-го - ОСОБА_1; 2-го позивача - ОСОБА_1
1-го відповідача - не з'явився;
2-го відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю від 15.03.2007р.
розглянувши матеріали справи за позовом:
1) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вперед", с. Сінне
2) ОСОБА_1
до 1-го відповідача -ОСОБА_3
2-го відповідача - ОСОБА_2, м. Харків
про визнання договору купівлі-продажу недійсним
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати договір купівлі-продажу майнового паю №90 від 26.05.2006 р. на суму 29232,27 грн., укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, недійсним, стягнути з відповідачів витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Перший відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав.
Другий відповідач у відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує повністю з підстав, викладених у відзиві.
Представник 2-го відповідача надав через канцелярію господарського суду 11.09.2007р. доповнення до відзиву, які були прийняті судом та залучені до матеріалів справи.
Позивач надав через канцелярію господарського суду 14.09.2007р. уточнення до позовної заяви, які відповідно до ст. 22 ГПК України були прийняті судом, як такі, що не суперечать інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.
Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Між першим та другим відповідачами 26.05.2006 р. був укладений договір купівлі-продажу №90 належного першому відповідачу майнового паю реорганізованого КСП "Вперед" номінальною вартістю 29232,27 грн. Право власності першого відповідача на майновий пай КСП «Вперед» підтверджувалось Свідоцтвом ХА №238290 про право власності на майновий пай члена КСП (майновим сертифікатом), виданим Сіннянською сільською радою 01.08.2001 року. На день укладення договору зазначене свідоцтво в першого відповідача вилучене чи погашене не було.
Позивачі вважають укладений договір таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, в обгрунтування своїх позовних вимог посилаються на наступне.
Згідно позовної заяви, перший відповідач, який є засновником СТОВ "Вперед", без виходу з товариства та без згоди інших учасників продав належний йому майновий пай другому відповідачу. Позивачі обґрунтовують свою позицію щодо неможливості укладення такої угоди положеннями ч. 1, 2 ст. 147 Цивільного кодексу України, п.4.2 Статуту СТОВ "Вперед" від 06.04.2005р., якими інші учасники товариства наділяються правом переважного придбання частки учасника, який її відступив, а також закріплюється необхідність отримання згоди решти учасників при відступленні учасником своєї частки чи її частини.
Дослідженням п.4.2 Статуту СТОВ "Вперед" від 06.04.2005 р., п. 6.1 Установчого договору про створення та діяльність СТОВ "Вперед" від 22.01.2000 р. встановлено, що обмеження щодо права вільного розпорядження першим відповідачем належним йому майном визначені для його частки в статутному фонді СТОВ "Вперед", та не торкаються іншого майна, належного учаснику на праві приватної власності. Статут СТОВ "Вперед" не передбачає переважного права будь-кого на придбання майнового паю КСП "Вперед", належного учаснику товариства. Дослідженням спірного договору №90 від 26.05.2006 р. було встановлено, що предметом договору купівлі-продажу виступав майновий пай першого відповідача в майні пайового фонду КСП "Вперед", в той час як частка у статутному фонді СТОВ «Вперед» ним не відчуджувалась. Позивачами також не надано доказів виходу першого відповідача зі складу учасників господарства та передання ним своєї часткі іншій особі. Таким чином, твердження позивача про наявність переважного права придбання майнового паю першого відповідача учасниками СТОВ "Вперед" не відповідають чинному законодавству України, наявним у справі документам та поясненням сторін.
Відповідно до п. 6.1 Статуту СТОВ "Вперед" від 06.04.2005р., учасники товариства за домовленістю між собою роблять внесок до статутного фонду майном чи грошовими коштами. Відповідно до ст. 14 Установчого договору про створення та діяльність СТОВ "Вперед" від 22.01.2000 р. (зі змінами та доповненнями), внески учасників до статутного фонду СТОВ "Вперед" складаються з інших майнових прав, в тому числі внесок ОСОБА_3 складається з інших майнових прав загальною вартістю 1417 грн. Протоколом №1 від 22.01.2000 р. установчих зборів учасників СТОВ "Вперед" склад та порядок формування статутного фонду не визначений.
Протоколом №8 від 12.03.2005 р. зборів учасників СТОВ "Вперед", яким розглядався вихід осіб зі складу учасників, визначено, що внесок учасників до статутного фонду СТОВ "Вперед" зроблений майном (п. 1 "Слухали"), або правом користування майном (п. 1 "Вирішили"), яке при виході осіб зі складу учасників повертається їм без винагороди. Згідно вимог ст. 54 Закону України "Про господарські товарства", при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.
В той же час п. 8 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств (Затв. Наказом Мінагрополітики України N 62 від 14.03.2001 р.) передбачає такий шлях використання майнових паїв їх власниками, як об'єднання свого майнового паю з паями інших співвласників, отримання майна в натурі у спільну часткову власність та передання його до статутного (пайового) фонду новостворюваної юридичної особи. Відповідно, передати до статутного фонду товариства майновий пай власник такого майнового паю не має можливості - він зобов'язаний самостійно або спільно з іншими власниками отримати майно в натурі та передавати до статутного фонду вже не майновий пай, а окремо визначене майно.
В результаті вивчення наданих позивачами копій статуту, установчого договору, протоколів загальних зборів, вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку, що установчими документами СТОВ "Вперед" та чинним законодавством України не передбачено можливості формування статутного фонду товариства майновими паями КСП.
Також, позивачі стверджують, що першим відповідачем було реалізоване право власності на майновий пай КСП «Вперед» шляхом отримання в натурі, спільно з іншими засновниками СТОВ "Вперед", майна з пайового фонду КСП "Вперед", та передання цього майна до статутного фонду СТОВ "Вперед". Порядок виділення майна в натурі визначений п. 15 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств (Затв. Наказом Мінагрополітики України N 62 від 14.03.2001 р.), яким встановлено, що при виділенні майна у натурі групі співвласників, які уклали договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, співвласники передають підприємству-правонаступнику (користувачу) один примірник цього договору і копію рішення зборів співвласників про виділення майна в натурі. Підприємство-правонаступник (користувач) одночасно з підписанням акта приймання-передавання майна робить відмітки про виділення майна в натурі у спільну часткову власність у Свідоцтвах цієї групи співвласників, що засвідчені підписом керівника підприємства та печаткою. Свідоцтва з відмітками про виділення майна в натурі у спільну часткову власність, акт приймання-передавання майна та договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності, є підставою для оформлення співвласниками прав власності на зазначене майно в установленому порядку.
Відповідно, особа вважається такою, що реалізувала своє право власності на майновий пай шляхом отримання в натурі майна з пайового фонду, у випадку виконання нею вищезазначених вимог Порядку, а також вимог чинного цивільного законодавства щодо державної реєстрацій прав власності на окреме, індивідуально визначене майно. В разі виділення майна в натурі групі співвласників, в Свідоцтвах кожного з таких співвласників робиться відповідна відмітка, засвідчена підписом та печаткою підприємства, після чого співвласники мають оформити своє право власності на набуте майно, оскільки відповідно до вимог ч. 4 ст.334 Цивільного кодексу України, в разі, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Позивачами не надано доказів виконання вимог Порядку N 62 від 14.03.2001 р., ст. 334 ЦК України, а саме, до суду не надано Свідоцтва про право власності на майновий пай першого відповідача з відміткою СТОВ "Вперед" про виділення майна в натурі, не надано документів, що підтверджували б право власності першого відповідача на виділене в натурі рухоме чи нерухоме майно з пайового фонду КСП "Вперед" (витягів з реєстру прав власності на нерухоме майно, довідок ДАІ про право власності на транспортні засоби тощо).
Таким чином, твердження позивачів про виділення першому відповідачу в натурі майна з пайового фонду КСП "Вперед", не знайшли свого підтвердження в документах, наданих до справи, та в поясненнях сторін.
Відповідно до вимог ст. 12 Закону України "Про господарські товариства", ст. 128 Цивільного кодексу УРСР, чинного на момент створення СТОВ "Вперед", ст.ст. 115, 334 Цивільного кодексу України, право власності господарства на майно, належне засновникам, мало виникнути з моменту передачі такого майна (в разі, якщо це рухоме майно), або з моменту державної реєстрації права власності на таке майно (в разі, якщо це нерухоме майно, право власності на яке потребує спеціальних дій щодо його реєстрації). Позивачами не надано до суду документів, що підтверджували б право власності першого позивача на передане до статутного фонду учасниками товариства майнові паї, майнові права, рухоме чи нерухоме майно (витягів з реєстру прав власності на нерухоме майно, довідок ДАІ про право власності на транспортні засоби, свідоцтва про право власності на майновий пай тощо).
Згідно до визначення, наданого Методикою уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих (Затв. Постановою КМУ N 177 від 28.02.2001 р.), майновий пай - частка майна члена підприємства у пайовому фонді, виражена у грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду.
Поняття «майновий пай» не передбачає переліку індивідуально визначеного майна, що входить до паю конкретної особи, це - лише можливість отримати в натурі майно відповідної вартості. Відповідно, твердження позивачів про здійснення неправомірного продажу першим відповідачем майна пайового фонду без виділення його в натурі, не відповідають юридичним можливостям та фактичним обставинам справи.
Судом встановлено, що зміст оскаржуваного договору купівлі-продажу повністю відповідають вимогам чинного законодавства України (ст. 639, параграф 1 глави 54 Цивільного кодексу України), як то: договір має всі ознаки, встановлені законодавством для договору купівлі-продажу - сторони договору та їх реквізити, предмет, ціна, умови переходу права власності; договір укладений в простій письмовій формі, що відповідає вимогам ст.639 та ст. 657 ЦК України.
Судом встанолено, що чинне законодавство України не містить норм, що заперечували б можливість укладення цивільно-правової угоди, предметом якої є майновий пай члена КСП. Так, п. 8 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств (Затверджений Наказом Міністерства аграрної політики України N 62 від 14.03.2001р.) передбачає можливість такого шляху використання майнового паю його власником, як відчудження паю будь-яким способом в установленому законом порядку.
Крім зазначеного, можливість здіснювати цивільно-правові угоди (в тому числі й купівлю-продаж) щодо майнового паю стверджується, зокрема, п. 14 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення (затверджено Постановою КМУ від 28.02.2001 р. N 177). Зазначеним пунктом передбачені підстави видачі свідоцтв про право власності на майновий пай, серед яких - угоди міни, дарування та інші цивільно-правові угоди тощо, а також абз.5 п.п. 1 п.2 Указу Президента України «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки» (ТЧ 62/2001 від 29.01.2001 р.), яким органи державної влади та місцевого самоврядування повинні забезпечити вільне здійснення права власності на паї, зокрема передачі паїв в оренду з виплатою орендної плати в розмірі не менше одного відсотка вартості паю, купівлі-продажу, дарування, міни, передачі у спадщину.
Право власності першого відповідача на майновий пай КСП "Вперед" з моменту його набуття - 01.08.2001 р. (дати видачі свідоцтва про право власності на майновий пай) - до теперішнього часу ані позивачами, ані іншими особами не оскаржувалось, реалізоване шляхом отримання особисто першим відповідачем або в групі з іншими пайщиками в натурі майна з пайового фонду КСП "Вперед" не було (позивачами не надано доказів виконання п. 15 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих КСП від 14.03.2001 р. N 62).
Таким чином, майновий пай 1-го відповідача на момент укладення оскаржуваного договору купівлі-продажу перебував у вільному цивільному обігу та міг бути предметом цивільно-правової угоди.
Крім зазначеного, позивачі стверджують, що частина майнового паю першого відповідача в сумі 27815,27 грн. передана в оренду СТОВ "Вперед" за договором оренди від 12.03.2005 р., що також, на думку позивачів, є обмеженням для укладання спірного договору купівлі-продажу майнового паю. В той же час, вивчення зазначеного договору оренди дозволяє стверджувати, що першим відповідачем, в числі інших пайщиків, позивачу передані в оренду основні засоби, перелік яких додається до цього договору. Право власності на майновий пай КСП "Вперед", що було належне першому відповідачу, в оренду ним не передавалось, що підтверджується текстом договору оренди від 12.03.2005 р. Щодо порушення першим відповідачем вимог п. 8.3 договору оренди від 12.03.2005 р. відносно того, що господарство (СТОВ "Вперед") має виключно перше право на придбання орендованих основних засобів у власність протягом дії цього договору, то позивачами не надано доказів в підтвердження того, що першим та другим відповідачами укладався договір купівлі-продажу основних засобів (індивідуально визначеного майна), а також доказів права власності першого відповідача на таке індивідуально визначене майно.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає неправомірність укладання спірного договору купівлі-продажу недоведеною позивачами. Договір купівлі-продажу №90 від 26.05.2006 р. відповідає вимогам чинного законодавства, його укладення не порушує ввимоги та положення установчих документів СТОВ "Вперед", в зв'язку з чим підстав для визнання його недійсним немає.
Відповідно до цього судові витрати по справі суд покладає на позивачів.
На підставі викладеного та керуючись ст. 334, 115 Цивільного кодексу України, ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення підписано 28.09.2007р.
Суддя Светлічний Ю.В.