?

                                                                                                   Справа № 2-а-2174/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  09 грудня  2010  року                             м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Лебедь О.Д.,  розглянувши у скороченому провадженні в м. Сімферополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Центральної районної ради м. Сімферополя про визнання протиправною дій, зобов’язання здійснити перерахунок допомоги по догляду за дитиною, стягнення невиплаченої суми, зобов’язання в подальшому нараховувати щомісячну допомогу

                          ВСТАНОВИВ:  

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про визнання протиправною бездіяльності, зобов’язання здійснити перерахунок допомоги по догляду за дитиною, стягнення невиплаченої суми, мотивуючи свої вимоги тією обставиною, що вона є матерю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, однак всупереч діючому законодавству їй не виплачують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб за період з травня 2009  року по жовтень 2010 року, вона зверталася до відповідача Управління праці та соціального захисту  з письмовою заявою про виплату  щомісячній допомоги  по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до шести років, однак  їй було відмовлено. Вважає, що вказані дії є протиправними, просить визнати її протиправною, зобов’язати здійснити перерахунок допомоги по догляду за дитиною, стягнути невиплачену суму у розмірі 10 811 грн.82 коп.. Дані виплати гарантовані позивачу державою на підставі статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 22 березня 2001 року. Ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя від 17.11.2010 р.  позовні вимоги позивача за період з 01.05.2009 р. та по 15.05.2010 р. залишені без розгляду, справу призначено до розгляду за період з  15.05.2010 р. та по 15.11.2010 р.

    Відповідно до вимог ст. 183-2 КАСУ справа розглядається в порядку скороченого провадження одноособова, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

    Відповідач у встановлений строк надав заперечення проти позову.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності суд вважає позов обґрунтованим та підлягаючим частковому задоволенню з наступних підставах.

Позивачка є матір’ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 і має право на  підставі ст.15 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» на  виплату  щомісячній допомоги  по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до шести років.   Вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача застосувати Закону України «Про загальнообов'язкове  державне соціальне  страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та затратами, обґрунтованими народженням  та похованням» є необґрунтованими, однак відповідно до ст. 11 КАСУ суд вважає за можливе війти за межі позовних вимог  з метою повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, про захист яких вони просять.  

У бюджеті на 2007 р. припинені компенсаційні виплати, передбачені  абзацом  третім  частині другої ст.56, пунктів 7 і 14 ст.71 ЗУ «Про Державний бюджет на 2007 рік», що позбавило позивача   можливості реалізувати  законне право на отримання даної допомоги,  що є порушенням Конституції України.    

Припинення дії законів є засобом тимчасового припинення їх дії в часі (або по колу осіб) і повинне здійснюватися відповідно до вимог Конституції України. Дана юридична процедура знаходиться в органічному зв'язку з відміною законів, внесення в них змін і доповнень. Тобто у такому разі законом про Державний бюджет України припиняється на певний термін правове регулювання відносин у сфері соціального захисту, зупиняється дія механізму реалізації конституційних соціально-економічних прав громадян, що приводить до обмеження прав на соціальний захист. Систематичне припинення законами про Державний бюджет України виконання діючих законів України відносно надання пільг, компенсацій, гарантій фактично відміняє їх дію. Припинення дій положень законів, якими визначені права і свободи громадян, їх зміст і об'єм, є обмеженням прав і свобод громадян, може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України.

 У статті 64 Конституції України вичерпно визначено дані випадки, а саме передбачено, що в умовах військового або надзвичайного положення можуть встановлюватися певні обмеження прав  і свобод людини з вказівкою терміну дії даних обмежень, і визначений ряд  прав  і свобод, які не можуть бути обмежені ні за якими обставинами.    

  Рішенням Конституційного суду України від  9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України такі положення  абзацу третього частині другої статті 56, пунктів 7 і 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» , яким припинена на 2007 рік дія ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Рішенням Конституційного суду від 22.05.08  р. № 10-рп визнав положення статті 67 розділу 1, пунктів 1-4, 6-22, 24-10 розділу 2 Закони України "Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України", неконституційними, в зв'язку, з чим втратив свою дію. Таким чином, ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»в даний час є такою, що діє.

Вказане рішення суду має  преюдиціальне значення і  є обов’язковим  для виконання.  

Таким чином у суду є підстави для визнання неправомірною відмову УТСЗН Центрального району м. Сімферополя виплачувати  позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до 6 років.

У суду не має підстав для визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної ради м. Сімферополя неправомірною, оскільки відповідач діяв в рамках наданих йому  повноважень.

.Підстав для задоволення вимог позивача щодо зобов’язання відповідача щомісячно виплачувати щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не має, оскільки на майбутнє суд не може зобов’язати відповідача певні дії.  

 Також не має підстав для стягнення конкретної суми за період часу з 15.05.2010 р. та по 15.11.2010 р., оскільки суд не є органом, який нараховує та перераховує вказану соціальну допомогу, однак суд вважає за можливе зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячно допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. за період часу з 15.05.2010 р. та по 15.11.2010 р. в розмірі  прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до 6 років.

На підставі ст..22, 64, 95 Конституції України, ст..1, 3, 4,5, 13, 14, 15 Закону України « Про державну допомогу сім’ям з дітьми», ст. 58 Закону України «Про державний бюджет на 2008 р.», ст..54 Закону України «Про державний бюджетна 2009 р.», керуючись ст..ст.11, 158, 159, 160, 161, 162, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України», суд

                ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Центральної районної ради м. Сімферополя про визнання протиправними дій, зобов’язання здійснити перерахунок допомоги по догляду за дитиною, стягнення невиплаченої суми , зобов’язання в подальшому нараховувати щомісячну допомогу – задовольнити частково.

Зобов’язати Управління праці і соціального захисту населення Центральної районної ради м. Сімферополя нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. за період часу з 15.05.2010 р. та по 15.11.2010 р. в розмірі  прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до 6 років з урахуванням виплаченої суми..

У решті частини позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського адміністративного апеляційного суду через Центральний районний суд м. Сімферополя шляхом подачі в 10 – денний строк з дня отримання рішення апеляційної скарги.

Суддя: