Справа №  2-575/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М            У К Р А Ї Н И

 14 грудня 2010 року.                                                Острозький районний суд Рівненської області

в складі : головуючого судді                                     Гуца Ф.Л.

         при секретарі                                              Самолюку А.В.

                 представника позивача адвоката              ОСОБА_1

                 представника відповідачів                         ОСОБА_2

розглянувши   у   відкритому    судовому засіданні у місті Острозі справу за позовом  ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням,

                                                                    в с т а н о в и в :

в Острозький районний суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням звернувся ОСОБА_3 Зазначає, що йому на праві приватної власності належить житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в  АДРЕСА_1. Крім нього в будинку зареєстровані відповідачі які не проживають в ньому з 2002 року. Їх реєстрація в будинку тягне за собою сплату  за  них комунальних послуг та позбавляє  права як пенсіонера оформити відповідну субсидію по їх сплаті. Договір найму з ними не укладався. З 9.08.2006 року він не перебуває в шлюбі з ОСОБА_4 З 12.09.2006 року перебуває в шлюбі з ОСОБА_6 ОСОБА_5  створив свою сім’ю і проживає в іншому місці.

У судовому засіданні  позивач підтримав свої позовні вимоги  і  просив суд визнати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 такими,  що втратили право на користування житловим приміщенням будинку, що розташований в АДРЕСА_1. ОСОБА_4 покинула сім’ю в 2002 році, залишивши записку. В 2006 році він розірвав шлюб з ОСОБА_4 З 2002 року не проживає в будинку і ОСОБА_5 Він  неодноразово просив їх знятись з реєстрації, однак вони відмовились пояснивши йому, що ?це його проблеми.? Будинок  був йому подарований матір’ю і належить йому на праві власності .  В будинку відповідачка залишила  тільки свої особисті речі - предмети одягу. ОСОБА_4 приїжджаючи з Італії проживає в іншому будинку по цій же вулиці в цьому ж селі. В тому будинку вона разом з ОСОБА_5 зробили великі ремонтні роботи.

 Представник відповідачів  позовні вимоги не визнав та пояснив, що його довірителі, якими є бувша дружина позивача ОСОБА_4 та син ОСОБА_5 не проживають з будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 з поважних причин, оскільки ОСОБА_4 працює  за межами України в Італії, а ОСОБА_5 не проживає через неприязні стосунки з ОСОБА_3 За цей час ОСОБА_5 на лікуванні не знаходився, в місцях позбавлення волі, у відрядженнях  не перебував. Створив свою сім’ю. Доказів про чинення перешкод з боку позивача в користуванні  житловим приміщенням на час розгляду справи в суді немає.

Суд вислухавши сторони, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які пояснили, що відповідачі з 2002 року не проживають в житловому будинку, що належить  на праві  приватної власності  ОСОБА_3, проживають в іншому будинку по сусідству, який придбала  ОСОБА_4, а також що вони добровільно залишили  цей житловий будинок, вивчивши матеріали справи вважає, що позов  підлягає задоволенню із слідуючих підстав.

Із  свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ № 182365, технічного паспорту вбачається, що  ОСОБА_3 належить будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в  АДРЕСА_1.

                                                          ( а.с. 15-19)

В свідоцтві про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 зазначено, що ОСОБА_3 розірвав шлюб з ОСОБА_4, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено актовий   запис за № 67  9.08.2006 року.

В свідоцтві про шлюб серії НОМЕР_2 зазначено, що ОСОБА_3 уклав шлюб ОСОБА_6, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий  запис за № 117  12.09.2006 року.

                                                           ( а.с.8-9)

Із довідки відділу державної реєстрації актів цивільного стану Острозького районного управління юстиції № 987-0214 від 7.12.2010 року видно, що 5.09.2010 року, ОСОБА_5 уклав шлюб з  ОСОБА_10

                                                              ( а.с. 87)

Згідно акту  обстеження житлового будинку г-на ОСОБА_3, що знаходиться в АДРЕСА_1 вбачається, що в зазначеному будинку ОСОБА_3 проживає один. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не проживають з будинку зі слів ОСОБА_3 з 2002 року. Житловий будинок подарований ОСОБА_3 його матір’ю ОСОБА_11 в 1981 році. В будинку зареєстровані  ОСОБА_4 та ОСОБА_5

                                                            ( а.с. 20-21)

Із довідок Хорівської сільської ради № 858,859 від 13.09.2010 року та № 457/03-9 від 5.10.2010 року, № 1712, 1727 від 30.11.2010 року, 1.12.2010 року вбачається, що в будинку, який належить ОСОБА_3 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстровані, але не проживають з 2002 року. ОСОБА_4, ОСОБА_5 не звертались з приводу усунення перешкод для їх проживання в будинку № АДРЕСА_1 зі сторони ОСОБА_3Договір найму житлового приміщення між ними  в сільській раді не реєструвався.

                                                              ( а.с.10-11,31,79-80)

В повідомлені Острозького МВ УМВС України в Рівненській області 3 63/9572 від 1.12.2010 року вказується, що  в період з 2005 року і по даний час звернень ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо протиправної поведінки жителя с. Бродівське ОСОБА_3. не надходило.

                                                                 ( а.с.81)

Із довідки відділу освіти Острозької РДА № 01-20/04-1072 від 26.11.2010 року вбачається, що ОСОБА_4 звільнилась 31.03.2003 року за власним бажанням ( ст.38 КЗпП України).

                                                                   ( а.с.78)

Відповідно до ст. 41 Конституції України, право приватної власності є непорушним.

            Відповідно до   ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок, користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

            В частині 4 ст.156 ЖК України вказується, що припинення сімейних відносин з власником будинку не позбавляє їх права користуватися займаним приміщенням.

    Правова позиція Верховного суду України з данного питання викладена у ухвалі Колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 10 червня 2009 року  (Вісник Верховного суду України № 12 (112)’ 2009 ст. 25 ), суть її наступна:

           відповідно до положень ст. 156 ЖК УРСР члени сім’ї власника житлового будинку, які проживають разом з ним у житловому будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку. Припинення сімейних відносин з власником будинку не позбавляє їх права користуватися займаним приміщенням. Таке право вони втрачають лише в разі вибуття на інше постійне місце проживання і припинення внаслідок цього сімейних стосунків з власником.

           В судовому засідання було встановлено та знайшло своє підтвердження те, що ОСОБА_4  в 2002 році, добровільно залишила житловий будинок ОСОБА_3, виїхавши за межі України. В 2006 році вона розірвала шлюб з ОСОБА_3  ОСОБА_5 в той же час також добровільно залишив житловий будинок ОСОБА_3, створив нову сім’ю.

            Ця обставина знайшла своє підтвердження в показаннях свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9

            Зазначене знайшло своє підтвердженням і в довідках Хорівської сільської ради № 858,859 від 13.09.2010 року.

    Будь-яких перешкод відповідачам ОСОБА_3 – щодо проживання в будинку не чинив, що підтверджується тим, що  вони не зверталися на його протиправну поведінку до органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ.

              Зазначене знайшло своє підтвердження в повідомленні Острозького МВ УМВС України в Рівненській області 3 63/9572 від 1.12.2010 року та довідці Хорівської  сільської ради.

             Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх  вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

            Суд вважає, що ні в матеріалах справи ні в судовому засіданні не встановлено об’єктивних поважних причин з яких  відповідачі з 2002 року і по даний час не проживають у житловому будинку, що належить на праві приватної власності  ОСОБА_3 Таких причин  зі сторони ОСОБА_4, ОСОБА_5  не було  наведено, доказів цього  не надано.

 Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України, член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними та власником житла або законом.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5  слід  визнати такими, що втратили право на користування  житловим будинком, що розташований в АДРЕСА_1 та який належить на праві приватної власності ОСОБА_3

На підставіст.405 ЦК України, ст.150,156 ЖК України, ст. ст.10, 60, 212,218 ЦПК України, суд    

                                                                     в и р і ш и в  :

                Позов задовольнити.

                Визнати ОСОБА_4, ОСОБА_5 такими, що втратили право на користування житловим будинком з надвірними будівлями, що розташований в  АДРЕСА_1.

                Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 з кожного по 4 гривні 50 копійок  судового збору та з кожного по 18 гривень 50 копійок  витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд шляхом подачі  апеляційної  скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

 Рішення набуває законної сили після закінчення цього строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було  подано. В разі подання апеляційної  скарги рішення якщо його не скасовано, набирає  законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                  Суддя Острозького райсуду                                                                                 Ф.Л. Гуц.