Справа № 2а-1420/2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 грудня 2010 р. Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Мельниченко С.П., при секретарі Білодід Ю.П. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Новомосковська та Новомосковського району ГУМВС України в Дніпропетровській області Драч Андрія Валерійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,  -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, як адміністративного суду, знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Новомосковська та Новомосковського району ГУМВС України в Дніпропетровській області Драч Андрія Валерійовича в якому позивач просить суд скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АЕ1 № 081928 від 07.10.2010 р. та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що постановою ІДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Новомосковська та Новомосковського району ГУМВС України в Дніпропетровській області Драч від 07.10.2010 р. АЕ1 № 081928, позивача було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 500 гривень. Позивач вважає дану постанову необґрунтованою, такою що не відповідає нормам КУпАП, винесеною з порушенням ст.ст. 245, 251, 280 КУпАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.

В судове засідання позивач не з’явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд до відома не поставив.

Розгляд справи проведено за відсутності сторін згідно вимог ч. 4 ст. 128 КАС України.

В зв’язку з неявкою сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом по справі встановлено, що 07.10.2010 року о 11-20 годині відповідачем у справі було складено протокол про адміністративне правопорушення, згідно якого, в цей день водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ 21011 д/н НОМЕР_1 на перехресті вул. Сучкова та вул. Зіни Білої в м. Новомосковську, повертаючи ліворуч, не надав дороги пішоходам, які переходили проїзну частину на яку він повертав, чим порушив вимоги п. 16.2. ПДР України за що передбачена відповідальність по ч. 2 ст. 122 КУпАП .

Як вбачається з протоколу позивач не погодився з ним та заперечував проти факту вчинення правопорушення ним.

Згідно постанови АЕ1 № 081928 від 07.10.2010 року, винесеної відповідачем, позивача визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 500 грн.

Суд вважає, що вказана постанова не відповідає вимогам законодавства в зв'язку з наступним.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення позивачем не визнано свою провину у тому, що він не пропустив пішоходів.

Статтею  245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Під всебічним, повним та об’єктивним з’ясуванням всіх обставин справи необхідно розуміти максимально повне дослідження події, яка відбулась, шляхом відібрання пояснень у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, залучення свідків та вчинення інших необхідних процесуальних дій.

Відповідно до ст. 251 КУпАП  доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків.

З  матеріалів справи вбачається, що фактично єдиним доказом винності позивача у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 2  ст. 122 КУпАП є протокол в той час, як в даному випадку - невизнання позивачем своєї провини - відповідач мав забезпечити збір інших доказів, які б підтверджували факт вчинення правопорушення чи спростовували його, однак цього зроблено не було.

Судом витребувались у відповідача матеріали справи про адміністративне правопорушення з метою з'ясування змісту пояснень свідків, залучених до участі у розгляді справи, однак вони суду надані не були.

Згідно ст. 62 Конституції України о бвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, суд приходить до висновку, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП являється не обґрунтованим, а тому постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.

Що стосується позовних вимог про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, то вони задоволенню не підлягають з огляду на те, що суд не наділений повноваженнями вирішувати справу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, а отже й  не наділений повноваженнями закривати провадження у цій справі.

Посилання позивача на те, що відповідач неправильно застосував пункт ПДР, що потягло за собою неправильну кваліфікацію адміністративного  правопорушення, суд не приймає до уваги з огляду на наступне.

    Пунктом 16.2. Правил дорожнього рух, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р. з наступними змінами та доповненнями передбачено, що на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.

    Пунктом 18.1 ПДР передбачено, що водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

    При цьому, п. 16.2. розташовано в розділі 16 Правил «Проїзд перехресть», а п. 18.1. розташовано в розділі 18 Правил « Проїзд пішохідних переходів і зупинок транспортних засобів».

    Оскільки позивач 07.10.2010 р. о 11-15 годин фактично не наближався до пішохідного переходу, а повертав ліворуч на перехресті, що не оспорюється самим позивачем, то суд вважає, що правильним в даному випадку є застосування п. 16.2 Правил, що й було зроблено відповідачем.

    Оскільки відповідачем було правильно надано оцінку діям позивача, то суд вважає, що відповідачем не було й допущено помилки при кваліфікації дій позивача, так як ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за порушення водіями правил проїзду пішохідних переходів, а ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за порушення правил проїзду перехресть.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 4-9, 13, 14, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, ст. ст. 247, 292, 293 КУпАП, Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р.,  -

ПОСТАНОВИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Новомосковська та Новомосковського району ГУМВС України в Дніпропетровській області Драч Андрія Валерійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі про адмінністратвине правопорушення.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення сері АЕ1 № 081928 від 07.10.2010 року, винесену Інспектором ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Новомосковська та Новомосковського району ГУМВС України в Дніпропетровській області Драч Андрієм Валерійовичем про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі  500 гривень.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 по ч. 2 ст. 122 КУпАП направити на новий розгляд до  ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Новомосковська та Новомосковського району ГУМВС України в Дніпропетровській області

В іншій частині позовних вимог позивача відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя                                 С.П. Мельниченко