Справа № 2-1617/10  

РІШЕННЯ

                  ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 « 22» грудня 2010 року               Ленінський районний суд м. Луганська,  

у складі: головуючого - судді               Кравченко Н.О.,  

при секретарі                                         Гусєвій К.І,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Луганська цивільну справу за позовом Дочірнього підприємства ЖЕК « МЖК» ТОВ « Виробничо-будівельного об’єднання МЖК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору дійсним та стягнення заборгованості, та зустрічний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Дочірнього підприємства ЖЕК « МЖК» ТОВ «Виробничо-будівельного об’єднання МЖК»  про зобов’язання  вчинити певні дії,-      

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, який 12 квітня 2010 року було уточнено, в обґрунтування якого вказав, що житловий будинок № 1 по вул. Оборона в м. Луганськ,у якому проживають відповідачі, перебуває на балансі Дочірнього підприємства ЖЕК « МЖК» ТОВ « Виробничо-будівельного об’єднання МЖК». Позивач регулярно здійснює обов’язкові послуги з утримання зазначеного будинку та прибуткової території. Відповідач, як власник квартири АДРЕСА_1,загальної площею 78,1 кв. м. та члени його родини - відповідачі  по справі не виконують своїх обов’язків по оплаті наданих позивачем послуг з утримання будинку та прибуткової території, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 01.02.2010 року становить 1916,79 грн. Заборгованість виникла та нарахована за період з 14.03.2004 року по 01.02.2010 року з урахуванням строків позовної давності. Про існування заборгованості відповідачам відомо з квитанцій КП «Центржилком», з інформаційних  стендів на будинку, з листа позивача, направленого на адресу відповідачів від 10.04.2009 року. Позивач вважає, що договір між позивачем та відповідачем був укладений оскільки  позивач надавав послуги, а відповідач  користувався та частково оплачував  отримані послуги. Крім того, на підтвердження укладання договору про надання житлово-комунальних послуг свідчить лист відповідача від 11.07.2008 року та колективне звернення від 24.02.2009 року на адресу позивача у тексті яких відповідач підтверджує факт, що договір про надання житлово-комунальних послуг між сторонами укладався. 20.06.2008 року позивач  листом повідомив відповідачів про те, що з 01.07.2008 року тарифи на житлово-комунальні послуги встановлені у розмірі 1,56 грн. за 1 кв.м. загальної площі житлового приміщення на місяць. З травня 2005 року по липень 2008 року тарифи на послуги з утримання будинку й прибуткової території були встановлені в розмірі 20 коп. за 1 кв.м. загальної площі житлового приміщення. Позивач просить визнати договір про надання житло-комунальних послуг між Дочірнім  підприємством ЖЕК « МЖК» ТОВ « Виробничо-будівельного об’єднання МЖК»  та відповідачами  укладеним. Стягнути на користь позивача з відповідачів заборгованість по оплаті за надання послуг за утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 1925,51 грн. Стягнути з відповідачів судові витрати в розмірі 51 грн..- державного мита та 30 грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення./а.с. 48-49/.

В зустрічному позові позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначили, що Дочірнє  підприємство ЖЕК « МЖК» ТОВ «Виробничо-будівельного об’єднання МЖК» не є балансоутримувачем будинку № 1 по вул. Оборонна в м. Луганськ оскільки цей будинок є власністю співвласників житлових та нежитлових приміщень тому, що станом на січень 2000 року у будинку  № 1 по вул. Оборонна в м. Луганськ було приватизовано більш ніж 90 % житлових приміщень  (квартир) і їх власники стали співвласниками  житлового будинку, тому у  ДП ЖЕК « МЖК»  ТОВ « ВБО МЖК» відсутнє право звертатись до суду . Крім того позивачі по зустрічному позову зазначили, що між сторонами не існує жодних договірних відносин.Позивачі по зустрічному позову  просять визнати факт ненадання Дочірнім підприємством ЖЕК «МЖК» ТОВ «Виробничо-будівельного об’єднання МЖК» послуг з управління та утримання будинку та прибудинкової території, за адресою м. Луганськ, вул. Оборона, 1/129; Визнати недійсною і зобов’язати Дочірнє підприємство ЖЕК « МЖК» ТОВ « Виробничо-будівельного об’єднання МЖК» списати з особового рахунку позивача нараховану суму заборгованості за утримання будинку та  прибудинкової території за період останніх 3 років у сумі 1925,51 грн. через відсутність надання послуг; Зобов’язати Дочірнє підприємство ЖЕК « МЖК» ТОВ « Виробничо-будівельного об’єднання МЖК» розробити та укласти  з позивачами, як споживачами, договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території згідно з вимогами Закону України « Про житлово-комунальні послуги», якщо воно претендують стати виконавцем цих послуг /а.с.81-84/.

Представник ДП «ЖЕК МЖК»  ТОВ «ВБО МЖК» зустрічні позовні вимоги не визнав, вказавши, що саме ДП «ЖЕК МЖК»  ТОВ «ВБО МЖК» є належним балансоутримувачем, який надає послуги із утримання будинку та прибудинкової території, комунікацій тощо /а.с.102-103/.

  У судовому засіданні  представник первісного позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, зустрічний позов не визнав. Надав суду пояснення аналогічні викладеним о позовній заяві та запереченнях.

Відповідачі за первісним позовом, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, позов не визнали, підтримали зустрічну позовну заяву, надавши суду заяву про розгляд справи за їх відсутності /а.с.115-117/, відповідач ОСОБА_5, надав суду пояснення аналогічні викладеним в запереченнях та зустрічному позові /а.с. 62-63/.

Суд дослідивши матеріали справи,  вважає,  що позов Дочірнього підприємства ЖЕК « МЖК» ТОВ « Виробничо-будівельного об’єднання МЖК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору дійсним та стягнення заборгованності підлягає частковому  задоволенню,  а задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Дочірнього підприємства ЖЕК«МЖК»ТОВ«Виробничо-будівельного об’єднання МЖК»  про зобов’язання вчинити певні дії слід відмовити за необґрунтованістю.  

Суд встановив, що  станом на 01.10.2010 року  будинок № 1 по вул. Оборонная в м. Луганськ знаходиться на балансі Дочірнього підприємства ЖЕК « МЖК» ТОВ «Виробнично- будівельного об’єднання МЖК». Вказаний факт підтверджується рішенням Виконкому  Луганської міської ради  № 375 від 05.11.1991 року та  рішенням Виконкому Луганської міської ради № 274 від 22.06.1994 року,згідно яких малому колективному підприємству « ЖЕК МЖК» передані на баланс жилой будинок на 368 квартир по вул. Оборона в м. Луганськ / а.с. 23, 65,69/.

Статутом ДП« ЖЕК МЖК» ТОВ «Виробнично-будівельне об’єднання МЖК»  встановлено, що ДП« ЖЕК МЖК «ТОВ Виробнично-будівельне об’єднання МЖК» створюється у наслідку реорганізації шляхом перетворення малого колективного підприємства « ЖЕК МЖК», яке у свою чергу було підприємством заснованим акціонерним товариством закритого типу « Виробничо-будівельне об’єднання МЖК» / а.с.14-20/.

Таким чином  з урахуванням зазначених обставин, в судовому засіданні був встановлений факт перебування жилого будинку № 1 по вул. Оборона в м. Луганськ на балансі  ДП «ЖЕК МЖК» ТОВ « ВБО МЖК».

    Відповідно до п.2 Статуту ДП « ЖЕК МЖК « ТОВ Виробнично-будівельне об’єднання МЖК» предметом діяльності підприємства в том числі є і забезпечення належнох експлуатації, технічного стану,ремонту, підвищення рівня благоустрою житлового та нежитлового фонду /а.с.14-20/.

    Дочірнє підприємство « ЖЕК МЖК» ТОВ «Виробничо- будівельне об’єднання МЖК» зареєстровано в державному реєстрі юридичних осіб з 18.12.2002 року , видом діяльностя, якого в том числі є прибирання сміття,боротьба з забрудненням та пожібні види діяльності. ( а.с. 21,22).

    Згідно довідки ДП ЖЕК « МЖК» ТОВ «ВБО МЖК» від 08.02.2010 року  в квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані та мешкають відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_3 /а. с. 11/.

Також суд встановив, що з 01.07.2008 року тарифи на житлово-комунальні послуги встановлені у розмірі 1,56 грн. за 1 кв.м. загальної площі житлового приміщення на місяць. З травня 2005 року по липень 2008 року тарифи на послуги з утримання будинку й прибуткової теріторії були встановлені в розмірі 20 коп. за 1 кв.м. загальної площі житлового приміщення /а.с.24-25/. Вказані тарифи було встановлені згідно діючого законодавства,а саме ст. 7 Закону України « Про житлово-комунальні послуги», відповідно до якої встановлення цін/ тарифів на житлово-комунальні послуги віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг.

Про розміри вказаних тарифів відповідачі було повідомлені належним чином, шляхом направлення на їх адресу листа з повідомленням / а.с.29-30,35/.

Факт існуванням між відповідачами за первісним позовом та позивачем  правовідносин  по наданню та отриманню послуг підтверджується листом відповідача ОСОБА_1 направленого на адресу позивача, в якому він зазначив, що відповідач ОСОБА_1 вважає своїм правом сплачувати комунальні послуги за старими тарифами / а.с.37/.

Також відповідно  виписки з особового рахунку відповідача ОСОБА_1  за період з 02.03.2004 року по 31.01.10 року відповідачами періодично  сплачувались послуги, надані позивачем / а.с.9-10/.

Згідно статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, а підпунктом 1пункту 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач зобов’язаний  укласти договір на надання  житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Відповідно до ст.649 ЦК України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.

Зобов’язання  відповідача по сплаті за послуги, надані позивачем, виникли ще й на підставі ст.11 ЦК України, ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» № 2482-XII від 19.06.1992 р. зі змінами та доповненнями, статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV від 24.06.2004, п.7, ч.6 п.35 «Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків» затверджені постановою КМУ № 572 від 08.10.1992 р. ( у редакції постанови КМУ № 45 від 24.01.2006) та ст.68 ЖК України, як з боку відповідача (обов’язок  вчасно вносити оплату за утримання будинку та прибудинкової території) так і з боку позивача (надання послуг відповідно до рішень органів місцевого самоврядування. Статтею 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» № 2482-XII від 19.06.1992 р. зі змінами та доповненнями, передбачено, що утримання приватизованих квартир здійснюється за рахунок коштів відповідно до правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених КМУ, незалежно від форм власності на них. Власники квартир багатоповерхових будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного встаткування, елементів зовнішнього благоустрою та зобов’язані  брати участь у загальних витратах, пов’язаних  з утриманням будинку та прибудинкової території. Відповідно до п.5 ч. 3 ст.20  Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875- IV 24.06.2004, п. 7, ч. 6 п.35  «Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків» затверджені постановою КМУ № 572 від 08.10.1992 р. ( у редакції постанови КМУ № 45 від 24.01.2006), ст. 68 ЖК України, власник квартири зобов’язаний  вчасно оплачувати послуги та утримання будинку та прибудинкової території та інші житлово-комунальні послуги.

Пункт 2 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків та споруд та прибудинкових територій і Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» від 20 травня 2009 р. № 529 говорить про те, що з власниками квартир укладається договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що передбачає надання послуг, згідно з типовим переліком, а послуги надаються відповідно до затвердженого (погодженого) рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг.

Листом Міністерство з питань житлово-комунального господарства України № 12/20-8-1276 від 31.08.2009 р. роз’яснює, що чинне законодавство України передбачає різні форми договору (у тому числі усну), а споживач зобов’язаний  сплачувати кошти за надані послуги, оскільки відповідно до ст. 11 ЦК України зобов’язання  виникають не лише з підстав, передбачених законодавством (зокрема угод), а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов’язаний  оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.  

Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені повноваження органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг. До них належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону; затвердження норм споживання та якості  житлово-комунальних послуг, контроль за їх дотриманням; визначення виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цьго Закону, забезпечення населення житлово-комунальними послугами необхідних рівня та якості, здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів у сфері житлово-комунальних послуг тощо.

Відповідач на неодноразові вимоги позивача про сплату отриманих послуг та укладення договорів ніяк не відреагував, але постійно отримував та користувався вказаними послугами позивача без яких користування квартирою у житловому будинку з інженерним обладнанням, обладнаним електроплитами та ліфтами, що відноситься до 4 групи, є неможливим. До цих послуг відносяться: прибирання прибудинкової території та утримання її у належному санітарному стані;вивезення та захоронення твердих побутових та негабаритних відходів;технічне обслуговування ліфтів;дератизація приміщень та місці загального користування;дезінфекція приміщень та місці загального користування;обслуговування систем диспетчеризації ліфтів;технічне обслуговування внутрішньо будинкових  систем з централізованого теплопостачання;технічне обслуговування внутрішньо будинкових  систем з гарячого та холодного водопостачання;технічне обслуговування внутрішньо будинкових  систем з водовідведення і зливної каналізації;обслуговування вентиляційних каналів згідно графіку;поточний ремонт конструктивних елементів, інженерних систем і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього благоустрою (заборів, дитячих майданчиків, тротуарних доріжок, автомобільної стоянки тощо), розташованих на прибудинковій території;підготовка житлового фонду до експлуатації в осінньо-зимовий період;освітлення місць загального користування;цілодобове електропостачання для ліфтів (без квартир першого поверху);технічне обслуговування електроплит; регулярне прибирання сходових кліток;прибирання підвалів, технічних поверхів та покрівель;ремонт обладнання спортивних, дитячих, господарських майданчиків;поливання дворів, клумб, газонів;вивезення снігу;експлуатація номерних знаків будинку;очищення не каналізаційних люків.

З вищевказаного виходить, що доказами укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, який надсилався відповідачу 19.05.2005, є факт надання позивачем  зазначених вище  послуг, без яких користування квартирою у багатоповерховому  житловому будинку є неможливим, а також  фактичне користування вказаними послугами відповідачем та періодична часткова сплата за послуги позивача.

За  таких обставин, суд вважає, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_1. фактично існують договірні відносини з надання житлово-комунальних послуг, а тому в  позовні вимоги в частині визнання договору про надання житлово-комунальних послуг з  відповідачем, суд визнає  укладеним.

    Що стосується  заявлених вимог про стягнення заборгованості у сумі 1925 грн. 51 коп.,суд вважає  їх  підлягаючими задоволенню  частково в межах строків позовної давності, тобто за період з січня 2007 року  по січень 2010 року.

    Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність – це строк,у межах якого особа може звертатися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. У відповідності до ст.257 ЦК загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Суд вважає, що  часткова оплата відповідачами послуг наданих позивачем, згідно виписки з особового рахунку відповідача ОСОБА_1 з 02.03.2004 року по січень 2010 року свідчить про те, що відповідачі визнавали свій обов’язок по виконанню зобов’язань перед позивачем, а не про  те, що вони мають заборгованість перед позивачем.

Таким чином суд вважає, що стосовно позовних  вимог про стягнення заборгованості  за період з 14.03.2004 року по 01.02.2010 року сумі 1925,51 грн. повинна застосовуватись загальна позовна давність тривалістю у три роки у зв’язку з чим з відповідачів підлягає стягненню заборгованість в розмірі  1924, 31 грн. з січня 2007 року по січень 2010 року.

Що стосується позовних вимог по зустрічному позову вони  не підлягають  задоволенню з наступних підстав.

Як було вже встановлено судом між  ДП « ЖЕК МЖК» ТОВ «Виробничо-будівельне об’єднання» та ОСОБА_1 ОСОБА_2 існували  фактичні правовідносини  по наданню та отриманню  послуг з утримання будинку та  прибудинкової території. Таким чином  позовні вимоги по визнанню факту ненадання ДП « ЖЕК МЖК» ТОВ «Виробничо-будівельне об’єднання» позивачам по зустрічному позову послуг є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України  стороні, на користь якої постановлено рішення, суд відносить на   другу сторону понесені нею документально підтверджені судові витрати.

Таким чином з відповідачів слід стягнути на користь позивача солідарно витрати пов’язані  зі сплатою судового збору у розмірі 51 грн. та витрат на інформаційно-технічне  забезпеченням розгляду справи в сумі 30 грн.

Суд вважає, що договір на надання житлово-комунальних послуг між сторонами є фактично укладеним, оскільки позивачем такі послуги регулярно надаються, а відповідачем споживаються, при чому він від надання послуг не відмовляється. Згідно ст.ст. 31, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» розмір плати за послуги розраховуються виходячи з затверджених цін (тарифів), які затверджують органом місцевого самоврядування.  

 Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися сторонами належним чином, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.  

 Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, незважаючи на відсутність письмово договору відповідач зобов’язаний сплачувати  за надані йому житлово-комунальні послуги, відповідно  первісний позов є обґрунтованим.  

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215  ЦПК України, ст. 68 ЖК України, ст. ст. 16, 111, 257,322, 526, 614, 649 ЦК України, ст.ст. 31, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд, -  

                                    ВИРІШИВ:

Уточнені позовні вимоги Дочірнього підприємства «ЖЕК МЖК ТОВ «Виробничо-будівельне об’єднання  МЖК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору дійсним та стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Визнати договір від 01 червня 2005 року про надання житлово-комунальних послуг між Дочірнім підприємством «ЖЕК МЖК ТОВ « Виробничо-будівельне об’єднання  МЖК»  та  ОСОБА_1 укладеним.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно  на користь Дочірнього підприємства «ЖЕК МЖК товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельне об’єднання МЖК»  заборгованість  по оплаті за надання послуг за утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 1924 (одну тисячу дев’ятсот двадцять чотири) гривні 31 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно  на користь Дочірнього підприємства «ЖЕК МЖК Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельне об’єднання  МЖК» судові витрати: судовий збір  в розмірі 51 грн.,та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30 грн.

В задоволенні зустрічною позову  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Дочірнього підприємства «ЖЕК МЖК товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельне об’єднання  МЖК»,- відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подачі у десятиденний строк після оголошення рішення апеляційної скарги.

  Суддя:                                   Н.О.Кравченко