Справа № 2а-1521/2010
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2010 р. Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Мельниченко С.П., при секретарі Білодід Ю.П., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Дніпропетровській області, інспектора ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровська та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшого лейтенанта міліції Твердохліб Сергія Сергійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, як адміністративного суду, знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Дніпропетровській області, інспектора ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровська та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшого лейтенанта міліції Твердохліб Сергія Сергійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що 14.10.2010 р. ІДПС БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровська старшим лейтенантом міліції Твердохліб С.С. відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АЕ1 №247917 за перевищення швидкості руху в населеному пункті. Позивач з цим не погодився, про що вказав інспектору, однак останнім на підставі зазначеного протоколу була винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення серії АЕ1 №062686, якою визнав позивача винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 260 грн.
Позивач вважає дану постанову необґрунтованою, такою що не відповідає нормам КУпАП, винесеною з порушенням ст.ст.245, 251, 280 КУпАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.
Так, позивач вважає, що відповідачем при розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
Крім того, позивач вказує на те, що показання приладу Сокіл, яким зафіксовано порушення не можуть бути застосовані, так як прилад Сокіл не має функцій фото та відео фіксації, а отже він не відповідає вимогам ст.14-1 КУпАП.
Також позивач посилається на норми КАС України в частині доказів його невинності у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Позивач в судове засідання не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, звернувшись до суду з з’явою з проханням розглянути справу за його відсутність, в якій також, зазначив, що адміністративний матеріал у відношенні гр. ОСОБА_1 за порушення ПДР України складено ним правомірно та обґрунтовано, з позовом позивача не згоден. Просить суд винести рішення згідно діючого законодавства.
В зв’язку з неявкою сторін в судове засідання, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Судом по справі встановлено, що 14.10.2010 р. відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення, згідно якого позивач 14.10.2010 року о 14-50, керуючи автомобілем Міцубіши д/н НОМЕР_1 по вул. Набережна заводська в м. Дніпропетровську, рухався зі швидкістю 98 км/годину, чим перевищив встановлену швидкість на 38 км/годину, за що передбачена відповідальність по ч.1 ст.122 КУпАП.
Як вбачається з протоколу, позивач не погодився з даним протоколом, вказавши, що правил дорожнього руху він не порушував.
На підставі вказаного протоколу відповідачем було винесено постанову серії АЕ1 №062686, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 260 грн.
Суд вважає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідачем були допущені порушення процесуальних норм, що потягло за собою винесення помилкової та необґрунтованої постанови.
Так, відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З матеріалів справи вбачається, що фактично єдиним доказом винності позивача у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП є протокол в той час, як в даному випадку - невизнання позивачем своєї провини – відповідач мав забезпечити збір інших доказів, які б підтверджували факт вчинення правопорушення чи спростовували його, однак цього зроблено не було.
Згідно ст.252 КУпАП посадова особа, при розгляді справи, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 283 КУпАП закріплені вимоги до постанови про адміністративне правопорушення, так, в постанові, крім іншого, повинні бути зазначені докази на підставі яких базується висновок про скоєння особою адміністративного правопорушення та вказати мотиви відхилення інших доказів, однак оскаржувана постанова не містить посилань на докази та мотивів відхилення інших доказів, а в ній зазначена лише констатація факту, що ставить під сумнів факт вчинення правопорушення позивачем.
Згідно ст.62 Конституції України о бвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, суд приходить до висновку, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП являється безпідставним.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що постанова в справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.
Посилання позивача на норми КАС в обґрунтування своєї невинності у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, суд не приймає до уваги, оскільки оцінка доказів і прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності здійснюється за нормами КУпАП.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.4-9, 13, 14, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, ст. ст. 247, 292, 293 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Дніпропетровській області, інспектора ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровська та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшого лейтенанта міліції Твердохліб Сергія Сергійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову інспектора ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровська старшого лейтенанта міліції Твердохліб Сергія Сергійовича серії АЕ1 №062686 від 14.10.2010 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя С.П. Мельниченко