У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2010 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у складі:
головуючого – судді Леска В.В.
суддів – Чужі Ю.Г., Панька В.Ф.
при секретарі – Янкович К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідачки ОСОБА_1 на рішення Свалявського районного суду від 27 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користування земельною ділянкою,-
В С Т А Н О В И Л А:
27 серпня 2010 року ОСОБА_2 в інтересах якого діє ОСОБА_3, звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.
Позовні вимоги обгрунтував тим, що являється власником будинку АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці площею 0,0636 га. Відповідачка, яка проживає по сусідству в АДРЕСА_2, самовільно, з порушення Державних будівельних норм звела огорожу між вказаними дворогосподарствами на відстані 50 см від будинку побудованого до 1992 року та на відстані 1 м від будівель, збудованих після 1992 року.
Посилаючись на вказані обставини позивач просив зобов’язати відповідачку усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення огорожі, прокопати засипану канаву і стягнути понесені судові витрати.
Рішенням Свалявського районного суду від 27 вересня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Зобов’язано ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_2 шляхом знесення огорожі та прокопати засипану канаву.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 оплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн. та судовий збір на користь держави в сумі 8 грн. 50 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушується питання про скасування рішення суду як незаконного та необгрунтованого і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Межі доводів апеляційної скарги – суд зазначає, що відповідачка захопила 1 метр земельної ділянки відповідача, однак не наводить доказів на підтвердження такого висновку. В справі відсутні документи про виділ земельних ділянок.
В запереченні ОСОБА_2 просить відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення суду без змін, оскільки передбачених законом підстав для скасування рішення не наведено.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_4, ОСОБА_3, покази свідка ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються главою 17 Земельного кодексу України, згідно ст. 107 якого основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.
У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач та відповідачка є власниками житлового АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, які приступили до виготовлення технічної документації на земельні ділянки, якими вони користуються.
З довідки відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Свалявської районної державної адміністрації № 1414 від 17 вересня 2008 року, адресованої сторонам по справі, вбачається, що з усної згоди власників суміжних ділянок було зроблено обміри для встановлення спільної межі між їхніми дврогосподарствами.
З наданого суду плану земельної ділянки ОСОБА_2 вбачається, що площа такої становить 0,0636 га, а рішенням XVII сесії XXV скликання Стройненської сільської ради надано ОСОБА_2. безоплатно у власність земельну ділянку, що перебувала в його користуванні площею 0,07 га. Згідно вказано плану межа земельної ділянки проходить на певній відстані, розмір не зазначено, від стіни будинку позивача.
Показами свідка ОСОБА_5, землевпорядника Стройненської сільської ради стверджено, що колись між вказаними дворогосподарствами була межа на якій був дерев’яний паркан, який скориставшись відсутністю ОСОБА_2 демонтувала ОСОБА_1 Паркан проходив до кута будинку позивача і дальше межа була по стіні будинку. Дворогосподарства фактично розділяла канава, по якій відводились стічні води. Позивачка засипала канаву і встановила металевий паркан, який упирається в бокову стіну будинку на відстані 60 см від кута будинку.
Зазначені обставини підтверджені актом Стройненської сільської ради від 17 серпня 2010 року та оглянутими в апеляційному суді фотокартками.
З огляду на викладене відповідає матеріалам справи висновок суду про те, що відповідачка повинна усунути перешкоди позивачеві в користуванні земельною ділянкою шлояхом знесення огорожі та засипання канави.
Доводи апеляційної скарги відповідачки зазначених висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що рішення ухвалено з порушенням норма матеріального чи процесуального права.
Тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід відхилити як безпідставну, а рішення суду – залишити без змін
Керуючись ст. ст. 307, 308, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Свалявського районного суду від 27 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Судді: