Справа №2-а-2642/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

03.11.2010 року                                                                                                                  м. Вінниця

Суддя Ленінського  районного суду м. Вінниця Голота Л.О. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі  м. Вінниці про визнання дій протиправними, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату надбавки до пенсії як «дитині війни», -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці про визнання дій протиправними, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату надбавки до пенсії як «дитині війни».

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач є дитиною війни, у зв’язку з чим, на підставі ст. 6 цього Закону починаючи з 01.01.2006 р. їй повинна виплачуватися державна соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак органами пенсійного фонду така допомога не виплачувалася в повній мірі. Про належні виплати, позивача повідомлено не було, а її права були обмежені шляхом прийняття неконституційних законів.

Позивач зверталась до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниця з проханням провести перерахунок пенсії з урахуванням вимог ст.1, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниця відмовило в перерахунку пенсії, посилаючись на Постанову КМУ №530 від 28.05.2008 року ”Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, як єдиного нормативно правового акту, який регулює розміри доплати до пенсії як «дитині війни».

Вважає, що відмова відповідача у здійснені їй перерахунку пенсії з урахуванням вище вказаних статей є неправомірною.

У позові ставиться питання про визнання діяння управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці щодо нарахування і виплати несплаченої державної соціальної допомоги як дитині війни неправомірними; стягнути з управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії за період з січня 2006 по жовтень 2010 року включно в сумі 6590,30 грн.; зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці нараховувати мені щомісячну соціальну державну допомогу, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», надалі при нарахуванні пенсії.  

Відповідач надав до суду письмові запереченя згідно яких, позивачу підвищення до пенсії, нараховуються в розмірі 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 ?ро деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", як єдиного нормативно - правового акту, який регулює дане питання.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 народилась 1936 року, і згідно пенсійного посвідчення отримує пенсію по віку та користується пільгами, передбаченими Законом України  «Про соціальний захист дітей війни».  

Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначаються Законом України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності 01 січня 2006 року.  

Статтею 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни»  передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується  замість  пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, що не суперечить загальним засадам пенсійного забезпечення громадян України, оскільки відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» непрацездатні громадяни, крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.  

Дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2007 р., пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 р.» № 489-У від 19.12.2006 р. Статтею 111 даного Закону було встановлено, що у 2007 р. підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 зазначеного Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війн, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Однак рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнані неконституційними положення  п. 12 ст. 7 та ст. 111  Закону  України  «Про  Державний  бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Також в 2008 році, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року, який діяв з 01.01.2008 р., внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалося, що дітям  війни  до  пенсії, або  щомісячного  довічного  грошового  утримання,  державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Дана норма  фактично передбачала виплату підвищення до пенсії лише в розмірі 10% прожиткового мінімуму, що призвело до звуження змісту та обсягу прав і свобод позивача та їх обмеження.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10–рп/2008 положення пункту 28 розділу 11 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України  «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до положень ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.    

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач  отримував підвищення до пенсії, як дитина війни, в розмірі 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і незважаючи на прийняття Конституційним Судом України зазначених вище рішень 09.07.2007 р. та 22.05.2008 р., нарахування та виплата надбавки до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” (в редакції від 18.11.2004 року) не здійснювались.

З вищевикладеного слідує, з 01.01.2008 р. позивач отримував доплату до пенсії в розмірі 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність згідно діючого Законодавства, однак позивач має право на отримання підвищення пенсії, не на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, і відповідно не нарахування та невиплата даного розміру надбавки до пенсії позивачу є неправомірною.

Пунктом 8  Постанови  Кабінету  Міністрів  України  № 530  від  28  травня  2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» передбачено, що дітям війни (крім тих,  на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань»)  до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірах, встановлених вказаною постановою. Розмір підвищення до пенсії з 01.01.2009 року чи з 01.01.2010 р. цією постановою не визначений і змін стосовно цього питання у 2009 та 2010 років у вказану постанову не вносилося.    

Нормами Законів України Про Державний бюджет України на 2009 р. та на 2010 р.  не передбачено обмежень щодо застосування положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Посилання відповідача на неврегульованість питання обчислення розміру пенсії дітям війни чинним законодавством, судом до уваги не приймається, оскільки ст. 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни ” визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. З огляду на викладене, дане питання цілком врегульоване чинним законодавством України.  

Згідно ч.2, ч.3 ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Лише в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Крім того, щодо розміру мінімальної пенсії то частиною 1 абз.1 та ч.3 ст. 28 Закону України ?ро загальнообов’язкове пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Приймаючи до уваги ту обставину, що будь-якими іншими законами України розмір мінімальної пенсії за віком на час прийняття рішення не визначений, суд, застосовуючи принцип аналогії закону, вважає, що при нарахування розміру надбавки, що належить виплатити позивачу, слід враховувати розмір мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ч.1 абз.1 ст.28 цього Закону. Така ж правова позиція були викладена Верховним Судом України в постанові від 30.09.2008р. у справі №21-87во08 про перерахунок пенсії: ?оложення частини 3 статті 28 Закону № 1058-IV, на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1 цієї статті."

Враховуючи положення ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене та те, що щомісячна грошова допомога у виді надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком позивачу, який має статус дитини війни та користується пільгами встановленими Законом України «Про соціальний захист дітей війни», в повній мірі не виплачувалась, суд зважаючи на суть позовних вимог визнати незаконною та зобов’язати відповідача провести перерахунок надбавки до пенсії позивача, як дитині війни, в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України ?ро загальнообов’язкове пенсійне страхування", починаючи з 18.04.2010 р. по час вирішення спору в суді, тобто по 03.11.2010 р. та зобов’язати відповідача виплатити позивачу різницю між перерахованою та отриманою раніше сумою надбавки до пенсії.

Також, на переконання суду, позовна вимога про зобов’язання відповідача виконувати начислення та виплату зазначеної соціальної допомоги і в подальшому, не підлягає задоволенню, оскільки відсутні факт порушення пенсійних прав позивача в майбутньому, а відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України, в порядку адміністративного судочинства захисту підлягають тільки порушені, невизнання або оспорюванні права. Крім того, судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання та не може обмежувати волю законодавчого органу чи волю відповідача в майбутньому, якщо буде змінно норму, що в даний час надає позивачу певне пенсійне право. Тобто дана вимога не ґрунтується на Законі, та крім іншого суперечать загальним засадам виконання рішень судів визначеному положеннями Закону України «Про виконавче провадження».

     На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 64 Конституції України, ст.ст. 1,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни", ст. 28 Закону України ?ро загальнообов’язкове пенсійне страхування", ст.ст.11,71,86,159,163,183-2 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Вінниці щодо відмови у нарахуванні і виплаті ОСОБА_1 надбавки до пенсії, як дитині війни, в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком встановленої ст. 28 Закону України ?ро загальнообов’язкове пенсійне страхування", за період з 18.04.2010 р. по 03.11.2010 р..

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Вінниці провести перерахунок та виплату надбавки до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни, в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України ?ро загальнообов’язкове пенсійне страхування", починаючи з 18.04.2010 р. по 03.11.2010 р.

              В задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.

Постанову суду допустити до негайного виконання.    

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: /підпис/

Копія вірна.

Суддя:

Секретар: