КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01601, м.Київ-33, вул. Жилянська, 58-б тел.284-37-31
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.08.10 Справа № 19/027-10
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ткаченка Б.О. (доповідач по справі),
суддів:
Лобань О.І.
Федорчук Р. В
секретар судового засідання Матвієвська Г.В.
представники сторін:
від позивача: Міхновська Н.Г. –директор
від першого відповідача: Талько В.В. –дов. №02-23/67 від 19.08.2010р., представник
від другого відповідача: не з’явились
від третьої особи: не з’явились
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Цефей»на рішення господарського суду Київської області від 03.06.2010р.
у справі №19/027-10 (суддя Карпечкін Т.П.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цефей»
до 1. Новосілківської сільської ради
2. Виконавчого комітету Новосілківської сільської ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_1
про визнання недійсними рішень та державних актів
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Цефей»звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області та виконавчого комітету Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області про визнання недійсними рішень та державних актів.
Ухвалою господарського суду Київської області від 15.03.2010р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_1.
Рішенням господарського суду Київської області від 03.06.2010р. по справі №19/027-10 в позові відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення.
На думку позивача, рішення місцевого господарського суду прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні відносини.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.06.2010р. скарга позивача прийнята до розгляду та порушене апеляційне провадження по справі.
Представник позивача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги.
Представник першого відповідача заперечував проти вимог апеляційної скарги.
Представник другого відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх учасників провадження, судова колегія апеляційного суду виходить із наступного.
Рішенням виконавчого комітету Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області «Про технічну документацію щодо відведення земельної ділянки по зміні цільового призначення»№30 від 28.05.2004р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по зміні цільового призначення ОСОБА_1. по АДРЕСА_1 та надано ОСОБА_1. в приватну власність земельну ділянку площею 0,50 га (т. 1 а.с. 35).
10.06.2004р. ОСОБА_1. видано державний акт серії КВ №011003 на право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га по АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 30).
10.06.2004р. ОСОБА_1. видано державний акт серії КВ №011002 на право власності на земельну ділянку площею 0,2464 га по АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 31).
Рішенням Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області від 24.09.2004р. затверджено, зокрема, рішення виконавчого комітету Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області №30 від 28.05.2004р. (т. 1 а.с. 37).
Як зазначає позивач, його земельна ділянка площею 0,02 га, на якій розташована лінія електропередач та установлено дві опори, співпадає з земельною ділянкою Шипіленка А.Г.
Дослідивши представлені докази, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Київської області від 03.06.2010р. має бути скасоване з наступних підстав.
Відповідно до п.п. 9 п. «б»ч. 1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження по організації і здійсненні землеустрою, погодженні проектів землеустрою.
Матеріалами справи підтверджується, що рішенням виконавчого комітету Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області «Про технічну документацію щодо відведення земельної ділянки по зміні цільового призначення»№30 від 28.05.2004р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по зміні цільового призначення ОСОБА_1. по АДРЕСА_1 та надано ОСОБА_1. в приватну власність земельну ділянку площею 0,50 га (т. 1 а.с. 35).
10.06.2004р. ОСОБА_1. видано державний акт серії КВ №011003 на право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га по АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 30).
10.06.2004р. ОСОБА_1. видано державний акт серії КВ №011002 на право власності на земельну ділянку площею 0,2464 га по АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 31).
Як зазначено в відповідних державних актах. вони видані на підставі рішення виконавчого комітету Новосілківської сільської ради №30 від 28.05.2004р.
В п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання регулювання земельних відносин.
Рішенням Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області від 24.09.2004р. затверджено, зокрема, рішення виконавчого комітету Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області №30 від 28.05.2004р. (т. 1 а.с. 37).
Таким чином, оскаржувані рішення та видані на їх підставі державні акти прийняті компетентними органами та з додержанням вимог чинного законодавства.
Посилання позивача на те, що при надані ОСОБА_1. відповідної земельної ділянки не була проведена зміна цільового призначення є безпідставним та спростовується п. 1 рішення виконавчого комітету Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області №30 від 28.05.2004р. Крім того, в подальшому рішенням Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області від 24.09.2004р. затверджено відповідне рішення виконавчого комітету.
З урахуванням вищенаведеного, апеляційний господарський суд зазначає, що якщо рішення в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийняте відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття рішення та виготовлення проекту землеустрою не можуть бути підставою для визнання його недійсним.
Посилання позивача на неправомірність надання першим відповідачем ОСОБА_1. земельної ділянки площею 0,50 га для будівництва і обслуговування житлового будинку є безпідставним, оскільки в п. 2 рішення виконавчого комітету Новосілківської сільської ради №30 від 28.05.2004р. чітко визначено, що для будівництва і обслуговування житлового будинку надається 0,25 га та ще 0,25 га надається для ведення селянського господарства.
З матеріалів справи також вбачається, що рішенням виконавчого комітету Новосілківської сільської ради №34 від 09.07.1991р. надано ТОВ «Цефей»земельну ділянку площею 0,65 га у довгострокове користування на 10 років (т. 1 а.с. 49).
Рішенням виконавчого комітету Новосілківської сільської ради №61 від 16.12.1997р. передано ТОВ «Цефей»в постійне користування земельну ділянку площею 0,6816 га (в матеріалах справи).
09.04.1998р. ТОВ «Цефей»видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,6816 га (т. 1 а.с. 39-42).
Як зазначає позивач, з 2001 року він неодноразово звертався до першого відповідача з проханням надати в оренду земельну ділянку під лінію електропередач.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.07.2010р. було зобов’язано позивача надати докази звернення до першого відповідача з проханням надати в оренду земельну ділянку під лінію електропередач.
Ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час апеляційного провадження позивачем доказів такого звернення надано не було. Не надано позивачем і доказів передання йому з 2001 року в оренду земельної ділянки площею 0,05 га під лінію електропередач та опор повітряних ліній електропередач, що спростовує його доводи про порушення його прав на відповідну земельну ділянку.
Також позивач не надав доказів сплати земельного податку за земельну ділянку площею 0,05 га.
В п. 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»№02-5/35 від 26.01.2000р. зазначено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації позивача у справі.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій України»є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб. Отже, вирішуючи переданий на розгляд суду спір по суті, суд повинен з’ясувати наявність чи відсутність факту порушення або оскарження прав особи, яка звернулася до суду з позовом, а також наявність спору між сторонами –конкретними суб’єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов’язків у конкретних правових відносинах, і, відповідно ухвалити рішення про захист порушеного права або відмову позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Враховуючи вищевикладене та оскільки оскаржувані рішення та відповідні державні акти прийняті компетентними органами та з додержанням вимог чинного законодавства, а позивачем належним чином не доведено порушення його прав на земельну ділянку площею 0,05 га під лінію електропередач, колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку про безпідставність позовних вимог.
Разом з тим, апеляційний господарський суд приходить до висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як вбачається з рішення суду першої інстанції, підставою для відмови позивачу у задоволенні його позовних вимог стало пропущення останнім строку позовної давності.
Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
В ч. ч. 4, 5 ст. 267 Цивільного кодексу України зазначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Як вбачається з матеріалів справи, з квітня 2005 року по червень 2009 року тривав процес оскарження ТОВ «Цефей»рішення виконавчого комітету Новосілківської сільської ради №30 від 28.05.2004р. та виданих на підставі нього державних актів від 10.06.2004р. Даний факт підтверджується ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 11.10.2005р., постановою Вишгородського районного суду Київської області від 07.12.2005р., постановою Верховного Суду України від 15.04.2008р. та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2009р. по справі №22-а-26441/08 (в матеріалах справи).
З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про поважність причин пропуску позовної давності щодо позовних вимог про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Новосілківської сільської ради №30 від 28.05.2004р. та виданих на підставі нього державних актів від 10.06.2004р.
Відповідному факту судом першої інстанції не надана оцінка, хоча позивачем під час розгляду справи в суді першої інстанції надавалась копія ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2009р. по справі №22-а-26441/08 (т. 1 а.с. 76).
Ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час апеляційного провадження позивачем доказів оскарження рішення Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області від 24.09.2004р. в частині затвердження рішення виконавчого комітету Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області №30 від 28.05.2004р. не надано.
Разом з тим, в п. 4 ч. 1 ст. 268 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.
За наведених обставин, апеляційний господарський суд приходить до висновку про безпідставність застосування місцевим господарським судом до спірних правовідносин ст. ст. 257, 267 Цивільного кодексу України, що у відповідності до ст. 104 ГПК України є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.
Колегія апеляційного господарського суду зазначає про відмову в задоволенні вимог першого відповідача про припинення провадження по справі з огляду на наступне.
Земельні спори поділяються на публічні і приватні. Відповідно, і спори в таких відносинах можуть бути як публічно-правовими (адміністративними), так і приватноправовими (цивільними, господарськими).
Новосілківська сільська рада та виконавчий комітет Новосілківської сільської ради в даній справі виступають як суб’єкти господарських правовідносин і мають такий самий правовий статус, що й інші учасники цих відносин. Реалізуючи право розпорядження земельними ділянками, які перебувають у її власності, вони мають рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вступають у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Тобто, при здійсненні повноважень власника землі відповідачі є рівноправними суб’єктами земельних відносин, дії яких спрямовані на реалізацію права розпоряджатись землею. В даному випадку відсутня підпорядкованість одного учасника земельних правовідносин (позивача) іншим (відповідачам), що має місце під час здійснення органом місцевого самоврядування владних управлінських функцій.
Правовідносини, які склалися між сторонами, стосуються права користування. При цьому, відповідачі не здійснюють владних управлінських функцій і не виступають суб’єктами владних повноважень.
Таким чином, позовні вимоги про визнання недійсними рішення виконавчого комітету Новосілківської сільської ради №30 від 28.05.2004р., рішення Новосілківської сільської ради від 24.09.2004р. в частині затвердження рішення виконавчого комітету Новосілківської сільської ради №30 від 28.05.2004р. та відповідних державних актів підлягають розгляду в порядку господарського судочинства (Апеляційним господарським судом враховано висновки Верховного Суду України в постанові від 27.04.2010р. та висновки Вищого господарського суду України в листі №05-05/357 від 23.06.2010р.).
Оскільки в даному випадку рішення відповідачів є законними, а відповідний спір виник не з їх вини, колегія апеляційного господарського суду не вбачає підстав для стягнення з останніх судових витрат за розгляд апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення господарського суду Київської області від 03.06.2010р. по справі №19/027-10 прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому має бути скасоване.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 ГПК України апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Цефей»на рішення господарського суду Київської області від 03.06.2010р. у справі №19/027-10 задовольнити.
2. Рішення господарського суду Київської області від 03.06.2010р. у справі №19/027-10 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
4. Справу №19/027-10 повернути до господарського суду Київської області.
5. Постанова набирає чинності з дня її прийняття.
Головуючий суддя: Ткаченко Б.О.
Судді:
Лобань О.І.
Федорчук Р. В
Дата відправки 26.08.10