|
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
справа № 20/611 |
|
13.11.07 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська музична видавнича
група»
До 1. Акціонерного товариства закритого типу «Українська незалежна ТВ-
Корпорація»
2. Суб'єкта підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1
Третя особа, яка не заявляє
самостійних вимог на предмет
спору на стороні позивача Асоціація «Дім Авторів Музики в Україні»
Третя особа, яка не заявляє
самостійних вимог на предмет спору
на стороні відповідача Компанія TREVANO PICTURES LIMITED
Про заборону вчинення дій, стягнення 1 125 000,00грн. компенсації за порушення
авторського права
Суддя Палій В.В.
Секретар Молочна Н.С.
Представники:
Від позивача Іськова Ю.П. -предст.(дов. від 19.08.2006р.)
Від відповідача-1 Зайома О.А.- предст. (дов. від 13.07.2007р.)
Від відповідача-2 не з”явився
Від третіх осіб 1. Іськова Ю.П.- предст. (дов. від 10.08.2007р.)
2. не з'явився
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства закритого типу «Українська незалежна ТВ- Корпорація», третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Асоціація «Дім Авторів Музики в Україні», та просить суд заборонити АТЗТ «Українська незалежна ТВ-Корпорація»використання музичних творів «Нежность моя», «Часики»у виконанні ОСОБА_2, «О том как трудно»у виконанні групи «Гости из будущего»виключні майнові авторські права на які належать позивачу, без виплати авторської винагороди Асоціації «Дім Авторів Музики в Україні»; зобов'язати відповідача сплатити компенсацію за порушення виключних майнових авторських прав позивача у розмірі 1 125 000,00грн.
Відповідач у відзиві заперечив проти позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач на законних підставах мав право здійснювати публічне сповіщення, шляхом передачі а ефір творів «Нежность моя», «Часики»у виконання ОСОБА_2, «О том как трудно»у виконанні групи «Гости из будущего»у складі аудіовізуальних творів «Караоке на майдані» та «Новые песни о главном».
У судовому засіданні 16.11.2006р. представник третьої особи надав суду письмові пояснення, у яких третя особа повідомила суд, що вона неодноразово зверталась до відповідача з пропозицією укласти договори та отримання дозволів на використання творів шляхом публічного сповіщення (передача в ефір) на території України.
Представник позивача заявив усне клопотання про витребування у відповідача 2 примірника відеозапису музичних творів (пісень), які передавались в ефір відповідача 01.10.2006р. на VHS-носії.
Клопотання задоволено частково, а саме, в частині витребування у відповідача двох примірників відеозапису музичних творів (в частині музичних творів «Нежность моя», «Часики»у виконання ОСОБА_2, «О том как трудно»у виконанні групи «Гости из будущего»), які передавались в ефір відповідачем 01.10.2006р. на VHS-носії.
У зв'язку з тим, що відповідач у відзиві посилається на те, що твір «Часики»у виконанні ОСОБА_2 сповіщувався в ефір у складі аудіовізуального твору «Караоке на майдані», права на публічне сповіщення якого, зокрема, шляхом передачі в ефір, належать відповідачу на підставі Договору №5-ТВ/2006 про надання прав на проведення телевізійної зйомки від 28.12.2005р., який укладений між відповідачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, ухвалою від 16.11.2006р. суд залучив до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичну особу-підприємця ОСОБА_1.
У зв'язку з наведеним та з метою витребування додаткових документів по справі, розгляд справи 16.11.2006р. відкладено.
У судовому засіданні 28.11.2006р. представник позивача надав суду уточнення до позовної заяви про виплату компенсації, а саме, просить суд залучити до участі у справі у якості іншого відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичну особу ОСОБА_1 та стягнути із зазначеної особи 375000,00грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав позивача. Позивач обґрунтовує зазначене тим, що Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 здійснено відтворення (телевізійну зйомку) та публічне виконання музичного твору «Нежность моя»в передачі «Караоке на Майдані»з порушенням виключних майнових авторських прав позивача.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залучити до участі у справі у якості іншого відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичну особу ОСОБА_1.
Представник позивача подав суду заперечення на відзив відповідача, у якому просить суд залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Компанію TREVANO PICTURES LIMITED та витребувати у зазначеної особи копії документів, які засвідчують існування в неї авторських майнових прав на сповіщення музичних творів з текстом чи без (пісень), а саме, «Часики»у виконанні ОСОБА_2 та «О том как трудно»у виконанні групи «Гости из будущего». Зазначене клопотання обґрунтовано тим, що у відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що ним здійснювалось публічне сповіщення телевізійної передачі «Новые песни о главном»на підставі Ліцензійної угоди від 27.03.2006року з ліцензіаром -Компанією TREVANO PICTURES LIMITED.
Судом клопотання представника позивача задоволено.
Ухвалою від 28.11.2006р. розгляд справи відкладено.
30.11.2006р. судом одержано від позивача доповнення до заперечення на відзив відповідача, у якому позивач зазначив, що у запереченні на відзив відповідача позивачем було допущено описку, а саме, позивач помилково просив витребувати у третьої особи Компанії TREVANO PICTURES LIMITED копії документів, які засвідчують існування в неї авторських майнових прав на сповіщення музичних творів з текстом чи без (пісень), а саме, «Часики»у виконанні ОСОБА_2 та «О том как трудно»у виконанні групи «Гости из будущего». Насправді, відповідач стверджував, що здійснював публічне сповіщення твору «Нежность моя»у виконанні ОСОБА_2 на підставі ліцензійної угоди з Компанією TREVANO PICTURES LIMITED.
Крім того, 30.11.2006р. судом одержано від позивача доповнення до уточнення до позовної заяви, у якому позивач зазначив, що в уточненні до позовної заяви позивачем помилково зазначено, що третя особа-2 СПД- фізична особа ОСОБА_1 не мав відповідних прав на проведення телевізійної зйомки та публічне виконання музичного твору «Нежность моя»в передачі «Караоке на майдані», насправді ж третя особа-2 - СПД- фізична особа ОСОБА_1, якого ухвалою від 28.11.2006р. залучено до участі у справі у якості відповідача-2, здійснював без відповідних прав телевізійну зйомку та публічне виконання музичного твору «Часики»в передачі «Караоке на майдані».
Оскільки описка, допущена позивачем в доповненні до заперечення на відзив, була відображена в ухвалі Господарського суду міста Києва від 28.11.2006р. №20/611, ухвалою від 04.12.2006р. №20/611 суд виправив допущену в ухвалі суду від 28.11.2006р. №20/611 описку.
24.01.2007р. судом одержано від позивача нотаріально засвідчені переклади на англійську мову ухвал суду від 28.11.2006р. та від 04.12.2006р., позовної заяви з доданими до неї документами, з метою забезпечення вручення залученій третій особі зазначених документів у відповідності до Конвенції «Про вручення за кордоном судових і позасудових документів у цивільних або комерційних справах»від 15.11.1965р.
У зв'язку з тим, що визначений Конвенцією строк для вручення за кордоном судових та позасудових документів (не менше шести місяців) сплинув до виконання позивачем вимог ухвали суду від 28.11.2006р., суд вважав за необхідне відкласти розгляд справи, з метою забезпечення повідомлення третьої особи-2 про розгляд справи у відповідності до вимог, визначених Конвенцією.
Ухвалою від 03.04.2007р. розгляд справи відкладено.
У судовому засіданні 16.10.2007р. представник відповідача-1 надав суду копію Ліцензійної Угоди №91/06/л від 25.08.2006р., укладену між ЗАТ «Первый канал. Всемирная сеть»(ліцензіар) та Компанією «TREVANO PICTURES LIMITED»(ліцензіат), відповідно до якої ліцензіат надає виключне право на виконання аудіовізуальних творів, що є Додатком №1 до угоди, шляхом передачі в ефір в складі Телеканалу «Інтер»АТЗТ «Українська незалежна ТВ-Корпорація»на території України.
Крім того, представник відповідача-1 подав клопотання про витребування у ЗАТ «Первый канал. Всемирная сеть»документів, що підтверджують наявність у ЗАТ «Первый канал. Всемирная сеть»виключних майнових прав на аудіовізуальний твір та прав на використання музичних творів «Нежность моя», «Часики», «О том как трудно», шляхом публічного сповіщення (в тому числі на території України) у складі аудіовізуального твору «Новые песни о главном».
Представник позивача заперечив проти поданого клопотання, посилаючись на те, що ЗАТ «Первый канал. Всемирная сеть»наділений правами на використання перелічених музичних творів на території Росії, проте, у ЗАТ «Первый канал. Всемирная сеть»відсутні права на використання музичних творів на території України.
Клопотання судом не задоволено, оскільки наявність або відсутність у ЗАТ «Первый канал. Всемирная сеть»майнових прав на аудіовізуальний твір, у тому числі на музичні твори, які є його частиною не є предметом даного спору, відповідно, суд не здійснює дослідження наявності та правомірності передачі прав на аудіовізуальний твір «Новые песни о главном». Крім того, суду не був наданий для дослідження оригінал ліцензійної угоди №91/06/л від 25.08.2006р.
16.10.2007р. розгляд справи відкладено на 25.10.2007р. та витребувано у позивача витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців щодо СПД - фізичної особи ОСОБА_1.
24.10.2007р. судом одержано узагальнюючі заперечення по справі від відповідача-1, у яких відповідач -1 заперечує проти позовних вимог з підстав, наведених у запереченні.
У судовому засіданні 25.10.2007р. представник позивача надав суду витяг Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців щодо СПД - фізичної особи ОСОБА_1., відповідно до якого офіційним місцезнаходженням відповідача-2 є: АДРЕСА_1
Представник позивача надав суду клопотання про уточнення судових витрат, а саме, просить суд стягнути з відповідача-1 понесені позивачем судові витрати у розмірі 5590,27грн.-витрати на нотаріально завірені переклади на англійську мову документів, з метою направлення на адресу третьої особи-2.
У судовому засіданні 25.10.2007р. судом оголошено перерву до 13.11.2007р., з метою виготовлення повного тексту рішення по справі.
Розглянувши подані учасниками процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1 та третьої особи-1, суд, -
ВСТАНОВИВ:
22.12.05 р. між ТОВ „Первое музыкальное издательство” (Росія) та Позивачем укладено Договір № 4001/06 відповідно до якого останній набув виключне майнове авторське право на музичні твори (пісні) «Нежность моя»(автор музики ОСОБА_4, автор тексту ОСОБА_5), «Часики»(автор музики ОСОБА_4, автор тексту ОСОБА_6) у виконанні ОСОБА_2, «О том как трудно»(автор музики ОСОБА_7, ОСОБА_8, автор тексту ОСОБА_8) у виконанні групи «Гости из будущего».
Відповідно до повноважень, переданих йому за договором, позивач має виключне право використовувати Твори шляхом його відтворення, розповсюдження, публічного показу, публічного виконання, публічного сповіщення та ін., а також право здійснювати будь-які юридичні дії, пов'язані з неправомірним використанням Творів. Окрім того, відповідно до п. 2.6 цього договору, позивач має право надати право на проведення зборів за публічне виконання Творів організації, що управляє майновими правами авторів на колективній основі, і він передав це право третій особі - Асоціації „Дім авторів музики в Україні”
01.10.2006р. позивачем було зафіксовано факт публічного сповіщення Творів «Нежность моя»у виконанні ОСОБА_2, «О том как трудно»у виконанні групи «Гости из будущего», що пролунали в ефірі в музичній передачі „Новые песни о главном” на телеканалі „Інтер”. 01.10.2006р. позивачем було зафіксовано факт публічного сповіщення Твору «Часики»у виконанні ОСОБА_2, що пролунав в ефірі в музичній передачі «Караоке на Майдані»на телеканалі „Інтер”.
Відповідно до ст. 15 Закону України „Про авторське право і суміжні права”, право дозволяти відтворення творів, їх публічне виконання та сповіщення, публічну демонстрацію та публічний показ належить автору або особі, що володіє авторським правом.
Відповідно до п. 5 ст. 15 Закону, автор (чи інша особа, що володіє авторським правом) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору. Відповідно до ст. ст. 31, 32, 33 Закону використання творів допускається виключно на основі авторського договору з автором або іншою особою, що має авторське право, або з організацією колективного управління, яким суб`єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.
Публічне сповіщення творів відбулося без дозволу (укладання ліцензійного договору) позивача, якому власник прав передав майнові права на використання вищенаведених Творів за відповідним договором.
Відповідачі не укладали договорів про виплату авторської винагороди за використання музичних творів шляхом публічного сповіщення з третьою особою-1, якій позивач передав повноваження на управління своїми майновими авторськими правами на Твори, а саме на надання дозволів на збір авторської винагороди за використання музичних творів.
Відповідно до ст. 50 Закону „Про авторське право і суміжні права”, використання творів без письмового дозволу з позивачем та без сплати авторської винагороди є порушенням авторського права, що є підставою для звернення до суду за захистом порушених прав.
На підставі цього, позивач просить зобов'язати відповідачів сплатити компенсацію за порушення авторських прав позивача у розмірі 1 125 000,00грн. (з відповідача-1), 375 000,00грн. (з відповідача-2); заборонити відповідачеві-1 використання музичних творів «Нежность моя»(автор музики ОСОБА_4, автор тексту ОСОБА_5), «Часики»(автор музики ОСОБА_4, автор тексту ОСОБА_6) у виконанні ОСОБА_2, «О том как трудно»(автор музики ОСОБА_7, ОСОБА_8, автор тексту ОСОБА_8) у виконанні групи «Гости из будущего»без виплати авторської винагороди третій особі; заборонити відповідачу-2 використання музичного твору «Часики» (автор музики ОСОБА_4, автор тексту ОСОБА_6) у виконанні ОСОБА_2 без виплати авторської винагороди третій особі.
Відповідач-1 проти заявлених вимог заперечує та просить відмовити у позові, посилаючись на наступне.
Відповідач-1 не заперечує, що 01.10.2006р. під час демонстрації в ефірі музичних передач «Новые песни о главком»та «Караоке на Майдані»відбулось сповіщення музичних творів -пісень «Нежность моя»(автор музики ОСОБА_4, автор тексту ОСОБА_5), «Часики»(автор музики ОСОБА_4, автор тексту ОСОБА_6) у виконанні ОСОБА_2, «О том как трудно»(автор музики ОСОБА_7, ОСОБА_8, автор тексту ОСОБА_8) у виконанні групи «Гости из будущего». Проте, відповідач вважає, що ним на законних підставах здійснювалось публічне сповіщення музичних творів у складі аудіовізуальних творів «Новые песни о главном»та «Караоке на Майдані»на підставі: ліцензійної угоди, яка укладена між відповідачем (ліцензіат) та Компанією «TREVANO PICTURES LIMITED»(ліцензіар); договору №5-ТВ/2006 про надання прав на проведення телевізійної зйомки від 28.12.2005р., який укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2.
Відповідно до умов Ліцензійної угоди між Компанією «TREVANO PICTURES LIMITED»та АТЗТ „Українська незалежна ТВ-Корпорація” від 27.03.2006р. остання отримала виключне право на сповіщення музичної передачі «Новые песни о главном»на території України.
Відповідно до п. 4.1 Ліцензійної угоди, Компанія «TREVANO PICTURES LIMITED»гарантувала відповідачу, що права, що передаються відповідно до угоди, вільні від обов`язків перед третіми особами.
У свою чергу, Компанія «TREVANO PICTURES LIMITED»одержала право на використання аудіовізуальних творів, зокрема, «Новые песни о главном», шляхом передачі в ефір у складі «Інтер»АТЗТ ««Українська незалежна ТВ- Корпорація»на території України на підставі ліцензійної угоди №91/06/л від 25.08.2006р., яка була укладена між АТЗТ ««Українська незалежна ТВ- Корпорація»(ліцензіар) та ЗАТ «Первый канал. Всемирная сеть».
Отже, виходячи з наведеного, відповідач вважає, що сповіщення ним Творів у складі музичної передачі «Новые песни о главном»є цілком правомірним і не може бути визнано позадоговірним використанням авторського твору.
Щодо сповіщення музичного твору «Часики»у складі музичної передачі «Караоке на Майдані»01.10.2006р., то відповідач-1 зазначає, що таке сповіщення було здійснено правомірно, на підставі договору №5-ТВ/2005 про надання прав на проведення телевізійної зйомки від 28.12.2005р., укладеного з організатором заходу Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1
Відповідно до умов зазначеного договору правовласник (відповідач-2) представляє відповідачу-1 виключні права на телевізійну зйомку 26-ти випусків заходу (музикального ігрового заходу «Караоке на Майдані»), а телекомпанія оплачує одержані права у порядку та на умовах, встановлених даним договором. При цьому правовласник гарантував телекомпанії, що має всі необхідні права та повноваження для надання компанії виключних прав на здійснення телевізійної зйомки заходу; розуміє та надає згоду на те, що телевізійний запис заходу може використовуватись телекомпанією на власний розсуд у будь-якій формі та будь-яким способом без обмеження строків та території (за виключенням перемонтажу готової телевізійної версії заходу та/або іншої зміни телевізійної версії заходу та створення на її основі іншого твору), з правом передачі третім особам без одержання будь-яких додаткових дозволів і без здійснення будь-яких додаткових платежів як правовласнику, так і будь-яким третім особам, у тому числі тим, які приймають участь у заході, за виключенням платежів, передбачених даним договором.
Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 відзиву на позов не надав, у судові засідання не з'являвся, про час та день розгляду справи повідомлявся належним чином.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, третьої особи-1, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, заявлених позивачем до відповідача-1 та частково задовольняє позовні вимоги, заявлені до відповідача-2, з наступних підстав.
Щодо позовних вимог, заявлених до відповідача-1, суд зазначає наступне.
01.10.2006р. під час демонстрації в ефірі музичної передачі «Новые песни о главном»на телеканалі „Інтер” відбулось сповіщення музичних творів -пісень «Нежность моя»(автор музики ОСОБА_4, автор тексту ОСОБА_5) у виконанні ОСОБА_2, «О том как трудно»(автор музики ОСОБА_7, ОСОБА_8, автор тексту ОСОБА_8) у виконанні групи «Гости из будущего». 01.10.2006р. під час демонстрації в ефірі музичної ігрової передачі «Караоке на Майдані»відбулось музичне сповіщення музичного твору-пісні «Часики»(автор музики ОСОБА_4, автор тексту ОСОБА_6).
Даний факт сторонами не заперечується, доведений належними засобами доказування, зокрема даними моніторингу ефіру та підтверджується поясненнями відповідача-1.
Використання твору можливо виключно з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта авторського права (ст. 440 ЦК України, ст. ст. 31-33 Закону України „Про авторське право і суміжні права”). Згідно із ч.1 ст. 32 Закону України „Про авторське право і суміжні права” використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору.
Відповідно до ч.1,2,3 ст. 440 ЦК України та ч.1 ст. 15 Закону України „Про авторське право і суміжні права”, автору (чи іншій особі, яка має авторське прав) належить виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.
Згідно із ч.3 ст. 15 Закону України „Про авторське право і суміжні права”, виключне право особи, яка має авторське право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами, дає їй право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів (п.2.ч.3 ст.15).
Відповідно до ст. 441 ЦК України, використанням твору є зокрема його публічне сповіщення, відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі.
Відповідно до ч.2 ст.17 Закону України „Про авторське право і суміжні права”, за кожне публічне виконання, показ, демонстрацію чи сповіщення аудіовізуального твору за всіма авторами аудіовізуального твору зберігається право на справедливу винагороду, що розподіляється і виплачується організаціями колективного управління або іншим способом.
Як вбачається з документів, доданих до позовної заяви, автори творів ОСОБА_7,ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10. на підставі авторських договорів відповідно №№ 60/03 від 03.03.2003р., 61/03 від 03.03.2003р. та 74/04 від 19.07.2004р., 78/05 від 27.07.2005р. передали виключне майнове право на використання своїх творів на території всього світу ТОВ „Первое музыкальное издательство” строком на 2, 3 та 5 років відповідно.
ТОВ „Первое музыкальное издательство” відповідно до Договору № 4001/06 від 22.12.2005р. передало позивачеві виключне майнове авторське право на Твори на строк з 01.01.2006р. по 31.12.2006р. на території України, що згідно п.2.1 цього Договору означає право дозволяти або забороняти відтворення, розповсюдження, імпорт примірників Творів для розповсюдження, публічний показ, публічне виконання, публічне сповіщення, переклад, переробку та аранжування Творів.
Відповідно до Ліцензійної угоди від 27.03.2006р., яка укладена між Компанією «TREVANO PICTURES LIMITED»(ліцензіар) та відповідачем-1 (ліцензіат) та додатку №24 до нього останній отримав виключне право на телевізійну трансляцію музичної передачі „Новые песни о главном” на території України. Ліцензійний період складає з 01.10.2006р. по 01.03.2008р.
Відповідно до договору №5-ТВ/2006 про надання прав на проведення телевізійної зйомки від 28.12.2005р. який укладений між відповідачем-1 (Компанія) та правовласником (Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1) правовласник (відповідач-2) представляє відповідачу-1 виключні права на телевізійну зйомку 26-ти випусків заходу (музикального ігрового заходу «Караоке на Майдані»), а телекомпанія оплачує одержані права у порядку та на умовах, встановлених даним договором. При цьому правовласник гарантував телекомпанії, що має всі необхідні права та повноваження для надання компанії виключних прав на здійснення телевізійної зйомки заходу; розуміє та надає згоду на те, що телевізійний запис заходу може використовуватись телекомпанією на власний розсуд у будь-якій формі та будь-яким способом без обмеження строків та території (за виключенням перемонтажу готової телевізійної версії заходу та/або іншої зміни телевізійної версії заходу та створення на її основі іншого твору), з правом передачі третім особам без одержання будь-яких додаткових дозволів і без здійснення будь-яких додаткових платежів як правовласнику, так і будь-яким третім особам, у тому числі тим, які приймають участь у заході, за виключенням платежів, передбачених даним договором.
Таким чином, відповідач набув право публічного сповіщення аудіовізуальних творів „Новые песни о главном” та «Караоке на Майдані»на території України.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про авторське право і суміжні права»авторами аудіовізуального твору є:
режисер-постановник;
автор сценарію а (або) текстів, діалогів;
автор спеціально створеного для аудіовізуального твору музичного твору з текстом або без нього;
художник-постановник;
оператор-постановник.
Одна і та сама фізична особа може суміщати дві або більше із наведених у цій частині авторських функцій.
Якщо інше не передбачено у договорі про створення аудіовізуального твору, автори, які зробили внесок або зобов'язалися зробити внесок у створення аудіовізуального твору і передали майнові права організації, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи продюсеру аудіовізуального твору, не мають права заперечувати проти виконання цього твору, його відтворення, розповсюдження, публічного показу, публічної демонстрації, публічного сповіщення, а також субтитрування і дублювання його тексту, крім права на окреме публічне виконання музичних творів, включених до аудіовізуального твору. За оприлюднення і кожне публічне виконання, показ, демонстрацію чи сповіщення аудіовізуального твору, його здавання у майновий найм і (або) комерційний прокат його примірників за всіма авторами аудіовізуального твору зберігається право на справедливу винагороду, що розподіляється і виплачується організаціями колективного управління або іншим способом.
Автори, твори яких увійшли як складова частина до аудіовізуального твору (як тих, що існували раніше, так і створених у процесі роботи над аудіовізуальним твором), зберігають авторське право кожний на свій твір і можуть самостійно використовувати його незалежно від аудіовізуального твору в цілому, якщо договором з організацією, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи з продюсером аудіовізуального твору не передбачено інше.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач набув виключні майнові авторські права на музичні твори, натомість відповідачу-1 надано право на використання аудіовізуальних творів, складовими частинами яких, є, зокрема, музичні твори.
Оскільки відповідачем-1 01.10.2006р. було публічно сповіщено саме аудіовізуальні твори в цілому, а не окремі музичні твори, відсутні підстави вважати, що відповідачем-1 було порушено виключні майнові авторські права позивача.
Отже, суд вважає доведеним той факт, що сповіщення відповідачем-1 01.10.2006 року одного з випусків музичної передачі „Новые песни о главном” на телеканалі „Інтер” та випуску музичної ігрової передачі «Караоке на Майдані»відбулось цілком правомірно, на підставі ліцензійного договору та договору про надання прав на проведення телевізійної зйомки, який включає в себе право на використання телевізійного запису заходу будь-яким способом без обмеження строків та території.
Музична передача „Новые песни о главном” та музична ігрова передача «Караоке на Майдані»є цілісними аудіовізуальними творами, переробка яких згідно із ст. 15 Закону України „Про авторське право і суміжні права” може відбуватися виключно за наявності дозволу автора та/або особи, що володіє авторським правом. Аналіз Ліцензійної угоди від 27.03.2006р. між Компанією «Trevano Pictures Limited»та відповідачем дає підстави стверджувати, що відповідачеві-1 не було передане право на переробку телепередачі, отже він не міг виключити Твори зі складу цілісного аудіовізуального твору „Новые песни о главном”. Аналіз договору №5-ТВ-2006 від 28.12.2006р. також дає підстави стверджувати, що відповідачеві -1 не було надано право на зміну телевізійної версії заходу та створення на її основі іншого твору
Таким чином, сповіщаючи музичні твори у складі музичної передачі „Новые песни о главном” та у складі музичної ігрової передачі «Караоке на Майдані», відповідач-1 діяв на підставі вимог Закону України „Про авторське право і суміжні права” та умов ліцензійної угоди і договору про надання прав на проведення телевізійної зйомки, який включає в себе право на використання телевізійного запису заходу будь-яким способом без обмеження строків та території.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що сповіщення музичних творів, що увійшли як складова частина до цілісних аудіовізуальних творів (телевізійних передач), право на сповіщення яких одержано на законних підставах, за своєю суттю не є позадоговірним використанням авторського твору і не порушує прав позивача як особи, що має виключне майнове авторське право.
Між тим, суд визнає, що відповідно до ч. 2 ст.17 Закону України „Про авторське право і суміжні права”, за оприлюднення і кожне публічне виконання, показ, демонстрацію чи сповіщення аудіовізуального твору за всіма авторами аудіовізуального твору зберігається право на справедливу винагороду.
Таким чином, автори Творів мають право на справедливу винагороду за сповіщення їх Творів, яку можуть отримати особисто, через повіреного, або через організацію колективного управління правами відповідно до ст. 45, 47 Закону України „Про авторське право і суміжні права”. Оскільки автор доручає збір винагороди організації колективного управління, то остання, діючи в інтересах автора, має самостійно ініціювати укладення договору з телерадіоорганізаціями відповідно до процедури, передбаченої Господарським та Цивільним кодексами України.
На підставі наведеного суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів позивача щодо позадоговірного використання Творів та про відсутність в діях відповідача-1 ознак порушення виключного майнового авторського права позивача, що дає підстави для стягнення компенсації.
У той же час, суд вважає за доцільне звернути увагу відповідача на наступне.
Відповідач-1 посилається на те, що Компанія «TREVANO PICTURES LIMITED»одержала право на використання аудіовізуальних творів, зокрема, «Новые песни о главном», шляхом передачі в ефір у складі «Інтер»АТЗТ ««Українська незалежна ТВ- Корпорація»на території України на підставі ліцензійної угоди №91/06/л від 25.08.2006р., яка була укладена між АТЗТ ««Українська незалежна ТВ- Корпорація»(ліцензіар) та ЗАТ «Первый канал. Всемирная сеть», проте, необхідно зазначити, що така ліцензійна угода укладена на 5 місяців пізніше, ніж було укладено ліцензійну угоду між Компанією «TREVANO PICTURES LIMITED»та відповідачем. Таким чином, ліцензійна угода від 25.08.2006р., яка укладена між Компанією «TREVANO PICTURES LIMITED»та АТЗТ «Українська незалежна ТВ- Корпорація»не могла бути підставою для передачі Компанією «TREVANO PICTURES LIMITED»відповідачу прав на телевізійну трансляцію аудіовізуального твору на підставі ліцензійної угоди від 27.03.2006р.
Проте, наявність або відсутність у Компанії «TREVANO PICTURES LIMITED»права на передачу відповідачу прав на телевізійну трансляцію аудіовізуального твору не є предметом даного спору, відповідно, суд не здійснює дослідження передачі прав на аудіовізуальний твір. Крім того, суду не був наданий для дослідження оригінал ліцензійної угоди №91/06/л від 25.08.2006р.
Щодо другої позовної вимоги, а саме заборони відповідачеві-1 використовувати Твори без виплати авторської винагороди третій особі, то суд вважає її безпідставною, оскільки підставою для використання будь-яких музичних та/або аудіовізуальних творів, відповідно ст. 32 до Закону України „Про авторське право і суміжні права”, є авторський договір, а не виплата винагороди організації колективного управління.
Крім того, згідно ст. 45 зазначеного Закону, відповідач-1 має право виплачувати винагороду за використання творів безпосередньо авторам Творів або власнику прав на них, тому така заборона обмежуватиме як права відповідача, так і права авторів творів.
Таким чином, позовні вимоги, які заявлені до відповідача-1, визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно, судові витрати, які позивач просить суд стягнути з відповідача-1, у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
Щодо позовних вимог, які заявлені до відповідача-2, суд зазначає наступне.
Позивач посилається на те, що відповідач-2, як організатор заходу під назвою «Караоке на Майдані», здійснив телевізійну зйомку (відтворення) та публічне виконання музичного твору «Часики»(автор музики ОСОБА_4, автор тексту ОСОБА_6).
Як вбачається із договору №5-ТВ/2006 про надання прав на проведення телевізійної зйомки від 28.12.2005р., відповідач-2 є організатором музичного ігрового заходу, саме організатор видовищного заходу несе відповідальність за дотримання положень законодавства України про авторські і суміжні права.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права»відтворення - виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер.
Матеріалами справи не підтверджується факт здійснення відповідачем-2 відтворення музичного твору «Часики», оскільки безпосередньо відповідач-2 не здійснював виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер. Телевізійну зйомку музичної програми «Караоке на Майдані»здійснював відповідач-1 за договором із відповідачем-2, але не безпосередньо відповідач-2.
Відповідно до ст. 1 Закону публічне виконання - подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час
Суд приходить до висновку, що відповідач-2 здійснив публічне виконання, тобто подання Твору «Часики»шляхом співу тексту такого Твору та подання фонограми музики Твору під час музичного ігрового заходу «Караоке на Майдані», оскільки вибір музичних творів у музичному заході «Караоке на Майдані»учасник заходу здійснює із переліку музичних творів, які запропоновані організатором такого заходу. У той же час, відповідач-2, як організатор видовищного заходу, не надав суду доказів того, що ним було укладено авторський або ліцензійний договір із суб'єктами авторських прав, з метою здійснення публічного виконання за згодою суб'єктів авторського права Твору «Часики»(автор музики ОСОБА_4, автор тексту ОСОБА_6).
Відповідно до п. 4 ст. 47 Закону особи, які використовують твори, виконання, програми мовлення, примірники фонограм (відеограм), зобов'язані надавати організаціям колективного управління точний перелік використаних творів, виконань, примірників фонограм (відеограм), програм мовлення разом з документально підтвердженими даними про одержані прибутки від їх використання та повинні виплачувати організаціям колективного управління винагороду в передбачений термін і в обумовленому розмірі.
Відповідно до ст. 50 Закону України “Про авторське право та суміжні права” використання творів без письмового дозволу з організацією колективного управління та без сплати авторської винагороди є порушенням авторського права.
Оскільки відповідачем в порушення ст.ст. 15, 32, 33 та п. 4 ст. 47 Закону ліцензійного договору на публічне виконання вищевказаного музичного твору не укладено, сума авторської винагороди не погоджена та не виплачена, позивач згідно пп. “г” ст. 52 Закону має право вимагати компенсації за порушення авторських прав.
Відповідно до ст. 52 Закону позивач має право заявляти вимоги про компенсацію за порушення авторського права; розмір такої компенсації визначений позивачем в сумі 375 000,00грн. за порушення вілповілачем-2 належних позивачу майнових авторських прав на музичний твір.
Згідно з п. г ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права»суд має право постановити рішення про виплату компенсації, що визначається судом у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.
Згідно наданого позивачем розрахунку загальний розмір компенсації становить 375 000,00 грн.
Проте, суд вважає, що зазначений розмір компенсації є завищеним, враховуючи наступне.
У випадку стягнення компенсації замість збитків або отриманого доходу, суд має визначити їх масштаб (орієнтовні збитки), а не точну цифру, а саме, встановити належними засобами доказування наявність упущеної вигоди: можливої винагороди за аналогічне використання на умовах ліцензійного договору, яке або встановлювалось цим правовласником за попередніми угодами, або є усталеною практикою у даній сфері; прибуток від реалізації примірників твору, який прогнозувався, але не був отриманий через поширення контрафактної продукції.
На вимогу суду позивач не надав суду доказів можливої винагороди за аналогічне використання на умовах ліцензійного договору музичних творів, зокрема Твору «Часики»(автор музики ОСОБА_4, автор тексту ОСОБА_6), яке встановлювалось позивачем за іншими угодами.
З урахуванням того, що розмір компенсації не може становити менше ніж 10 мінімальних заробітних плат та за відсутності доказів одержання позивачем суми винагороди у більшому розміру за аналогічне використання на умовах ліцензійного договору музичного твору «Часики», суд застосовує мінімальних розмір компенсації, передбачений Законом, а саме, 10 мінімальних заробітних плат (розмір мінімальної заробітної плати на час здійснення порушення встановлений на рівні 375,00 грн.), що складає 3750,00грн. (окремо за публічне виконання тексту музичного твору та музики музичного твору), разом 7500грн. При цьому суд враховує, що проведення музичного ігрового заходу «Караоке на Майдані»не має на меті одержання прибутку.
Щодо другої позовної вимоги, а саме заборони відповідачеві-2 використовувати Твір без виплати авторської винагороди третій особі, то суд вважає її безпідставною, оскільки підставою для використання будь-яких музичних та/або аудіовізуальних творів, відповідно ст. 32 до Закону України „Про авторське право і суміжні права”, є авторський договір, а не виплата винагороди організації колективного управління.
Судові втрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача-2 пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позовних вимог, заявлених до Акціонерного товариства закритого типу «Українська незалежна ТВ-Корпорація»- відмовити повністю.
2. Позовні вимоги, заявлені до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 - задовольнити частково.
3. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Музична Видавнича Група»(м. Київ, вул. Урицького, 43, код ЄДРПОУ 30673676), 7500,00грн. компенсації за порушення авторського права.
4. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України 102,00грн. державного мита, 59,00грн.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
6. В іншій частині позовних вимог, заявлених до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 -відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя В.В. Палій