КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/3787/24

Провадження № 2-о/488/118/24

У Х В А Л А

Іменем України

02.09.2024 року                                                                м. Миколаїв

       Суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Щеглова Я.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 подала до Корабельного районного суду м. Миколаєва заяву про встановлення юридичного факту знаходження на утриманні та постійного проживання заявниці та її чоловіка ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , на час смерті останнього 17.09.2023

Дослідивши заяву та додані до неї документи, доходжу висновку про необхідність залишити її без руху з таких підстав.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про вста2-о/488/118/24новлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом ІV «Окреме провадження» ЦПК України.

Відповідно до положень ст. 318 Цивільного процесуального кодексу у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка по неможливість відновлення втрачених документів.

У постанові Пленуму Верхового Суду України «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 зазначено, що заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення, повинні відповідати загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви.

У листі Верховного Суду України «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 також наголошується, що вирішуючи питання щодо прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна відповідати вимогам ст. 175, ст. 177 цього Кодексу, зокрема, повинна містити, у тому числі, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач, може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Статтею 95 ЦПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1). Письмові докази подають в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч.3).

Однак, обґрунтовуючи заяву ОСОБА_1 зазначала, що на час смерті її чоловіка вони з ним проживали за однією адресою, тоді як зареєстрована була за іншою, і вона перебувала на утриманні чоловіка.

На підтвердження факту проживання заявник надала акт, складений за участю сусідів, що не є належним доказом, оскільки акт не затверджений відповідальною особою органів місцевого самоврядування.

До того ж, заявниця не надала доказів на підтвердження факту перебування її на утриманні чоловіка за його життя.

Враховуючи зазначене, доходжу висновку про необхідність залишення заяви без руху, про що невідкладно повідомити заявника з наданням строку для усунення вказаного недоліку, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення заяви без руху відповідно до положень ст. 185 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, про встановлення факту, що має юридичне значення – залишити без руху.

Повідомити заявника про необхідність виправити зазначені недоліки заяви в строк не більше десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали та роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали у зазначений строк, заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала в частині визначення розміру судового збору може бути оскаржена протягом 15 днів з дня проголошення ухвали безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Суддя: Я.В. Щеглова