Справа №303/7265/24

№3/303/2989/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       04 вересня 2024 року                                                 м. Мукачево

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Гейруш В.Б., розглянувши матеріали, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

       Начальником відділу активних заходів головного оперативно-розшукового відділу НОМЕР_1 прикордонного загону ОСОБА_2 складено адміністративний протокол серії ЗхРУ №024534 відносно ОСОБА_1 про те, що останній о 09 год. 05 хв. 14 серпня 2024 року був виявлений в районі залізничного вокзалу АДРЕСА_2 при здійсненні спроби незаконного перетинання державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України, чим порушив вимоги ст.ст. 9, 12 ЗУ "Про державний кордон України" та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

       Правопорушник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, повідомлявся про дату і місце розгляду справи, подав заяву про розгляд справи без його участі, вину визнав.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення суд приходить до слідуючого висновку.

       Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч.2 ст. ст.251 КУпАП).

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозиція ч.1 ст. 204-1 КУпАП передбачає відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу чи без дозволу відповідних органів влади.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний кордон України», державний кордон України - є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №024534 від 14.08.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 був виявлений начальником відділу активних заходів головного оперативно-розшукового відділу НОМЕР_1 прикордонного загону ОСОБА_2 о 09 год. 05 хв. 14 серпня 2024 року в районі залізничного вокзалу м.Мукачево Закарпатської області, що не є територією прикордонної зони, а відтак знаходження (переміщення) людей в ній не заборонено.

Окрім цього, матеріали додані до протоколу серії ЗхРУ №024534 не містять підтвердження перебування ОСОБА_1 в прикордонній зоні чи прикордонній смузі державного кордону, факт перетинання кордону останнім чи спроба перетинання не зафіксована належним чином, суду не надано доказів що свідчать про спробу особи перетнути державний кордон України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон. Перебування особи на певній відстані біля держаного кордону саме по собі, без інших доказів, не може свідчити про намір особи незаконно перетнути Державний кордон України.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено відсутність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.204-1 КУпАП, так як суду не надано жодного доказу (фото-, відеофіксації) того, що останній вчинив спробу незаконного перетину державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 від 14.08.2024, останній прибув до м. Мукачево з туристичною метою. Сам по собі факт визнання особою вини у вчиненні адміністративного правопорушення не може бути достатнім доказом та не звільняє від обов`язку надання особами, уповноваженими на складання протоколів про адміністративні правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи.

Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а згідно ч.1 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, у діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, яке полягає у спробі перетину Державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через Державний кордон України, тому справу необхідно закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

       Керуючись ст. ст. 204-1, 221, 247 п.1 ч.1, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

п о с т а н о в и в :

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Мукачівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

       Суддя Мукачівського

міськрайонного суду                                                        В.Б.Гейруш