ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
П О С Т А Н О В А
Іменем України
08.09.06 Справа № 6/247н-ад.
Судова колегія у складі суддів: Василенко Т.А. (головуючий), Батюк Г.М., Ворожцова А.Г., при секретарі судового засідання Буймирськой О.В.
розглянувши матеріали справи за позовом
Колективного підприємства «Лисичанський завод залізобетонних виробів»,
м. Лисичанськ Луганської області
до Управління Пенсійного фонду України у м. Лисичанськ Луганської області
про скасування рішення та вимоги
в присутності представників сторін:
від позивача –Мова В.І., дов. № 668 від 14.06.2006.; Вітко Н.В., дов. № 793 від 14.07.06.;
від відповідача –Пурик С.О., дов. № 06-01 від 01.12.2005.;
в с т а н о в и л а :
Суть спору: позивачем заявлено вимоги про скасування рішення Пенсійного фонду у м. Лисичанську № 1881/07-10 від 16.05.2006. та вимоги № Ю1\8 від 01.05.2006. на суму 351 315 грн. 00 коп., а також стягнення з відповідача на свою користь судових витрат.
Провадження у справі порушено ухвалою Господарського суду Луганської області від 05.06.2006. згідно положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили з 1 вересня 2005 року, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Луганської області Рябцевой О.В. від 27.07.2006., для слухання справи було призначено колегію у складі суддів - Василенко Т.А. (головуючий) та суддів Калашник Т.Л., Закропивний О.В.
В той же час, розпорядженням заступника голови господарського суду Воронько В.Д. від 08.09.2006., у зв’язку з відпусткою суддів Калашник Т.Л. та Закропивного О.В. здійснена заміна у складі колегії, у зв’язку з чим судді Калашник Т.Л. та Закропивний О.В. були з неї виключені та до складу колегії введені інші судді –Батюк Г.М. та Ворожцов А.Г.
Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві № 07-10 від 13.07.2006. та доповненнях до відзиву № 2868/07-10 від 24.07.2006. та зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(далі за текстом –Закон) територіальні органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Вимога № Ю –1/8 від 07.05.2006. була отримана позивачем 22.02.2006. Сума боргу, яка в ній зазначена сформована на підставі картки особового рахунку платника внесків та відповідає фактичним обставинам по сплаті страхових внесків, штрафних санкцій та пені, в тому числі і з урахуванням суми недоїмки по вимогам № Ю - 1/3 і № Ю -1\4
Сторони не досягли примирення.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд прийшов до наступного.
Позивачем відповідачу було пред’явлено вимогу про сплату боргу № Ю-1/8 від 01.05.2006. на суму 351 315 грн. 00 коп.
Зазначена вимога була отримана позивачем.
13.07.2006. позивачем на адресу відповідача була направлена заява № 559 від 13.07.2006. про узгодження вказаної вище вимоги.
Статтею 105 Закону передбачено, що застраховані особи мають право на оскарження дій (бездіяльності) страхувальників, виконавчих органів Пенсійного фонду та їх посадових осіб відповідно до законодавства про звернення громадян, а також у судовому порядку.
В той же час відповідно до ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Узгодження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається територіальним органом пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначеної у вимозі.
Відповідно до Постанови Правління ПФУ від 19.12.2003. № 21-2 «Про затвердження Порядку розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(далі за текстом –Порядок) позивач, 13.07.2005. направив відповідачу заяву про узгодження вимоги від 16.09.2005. № 830, тобто у термін передбачений законодавством.
Згідно п.2.5. Порядку Пенсійний фонд зобов’язаний прийняти одне з таких рішень: про повне або часткове задоволення заяви страхувальника про узгодження вимоги про сплату недоїмки, скасування оскарженої вимоги про сплату недоїмки та надсилання страхувальнику нової вимоги; про залишення вимоги про сплату недоїмки без змін, а заяви страхувальника без задоволення.
За результатами розгляду заяви про узгодження вимоги, відповідачем було винесено рішення № 1881/07-10 від 16.05.2006.
Вказаним рішення, відповідач, заяву позивача залишив без задоволення, а вимогу про сплату недоїмки № Ю 1/8 –без змін.
В той же час у рішенні, відповідач зазначив, що вимога про сплату боргу № Ю 1/8 складена згідно з «Додатком № 9»до п.8.3. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до ПФУ»та сума боргу, яка зазначена у вимозі № Ю 1/8 сформована на підставі картки особового рахунку платника внесків з урахуванням суми недоїмки по вимозі № 1/3, яка була відкликана з ДВС в м. Лисичанську.
Також у рішення є посилання на вимоги №№ Ю –1\4 та Ю –1\6.
Прийняття такого рішення відповідач обгрунтовує посиланням на п.2.5. Порядку.
Слід визначити, що постановою господарського суду Луганської області від 19.05.2006. по справі № 6/138 ад за позовом КП «Лисичанський завод залізобетонних виробів»до УПФУ у м. Лисичанськ, позов було задоволено і рішення Пенсійного фонду у м. Лисичанську № 2767/06-10 від 15.07.2005. щодо розгляду заяви про узгодження вимоги № Ю 1/3 скасовано, а також зобов’язано УПФУ в м. Лисичанську відізвати вимогу №Ю 1/3 від 15.07.05 з відділу державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції. Вказана постанова набула законної сили.
Окрім цього, постановою господарського суду Луганської області від 07.02.2006. по справі № 6/502 за позовом КП «Лисичанський завод залізобетонних виробів»до УПФУ у м. Лисичанськ, позов було задоволено і рішення Пенсійного фонду у м. Лисичанську без номера від 22.09.05. (вихід. № 3495/06-10), та № 3495/06-10 від 22.09.05., щодо розгляду заяви про узгодження вимоги № Ю –1/4 скасовані, а також зобов’язано УПФУ в м. Лисичанську відізвати вимогу №Ю 1/4 від 01.09.05 з відділу державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції. Вказана постанова набула законної сили.
Тобто вказане свідчить, що відповідачем в порушення вказаних вище вимог закону не було прийнято мотивованих рішень за результатами розгляду заяв позивача по узгодження вказаних вище вимог.
Згідно п.6.8 Порядку визначено, що якщо вмотивоване рішення за скаргою та заявою страхувальника, банку, організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій, не надсилається скаржнику протягом строку, встановленого для розгляду його скарги та заяви або протягом строку, продовженого за рішенням органу Пенсійного фонду, така скарга та заява вважається повністю задоволеною на користь скаржника з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Як вбачається із аналізу наведених норм законодавства та матеріалів справи відповідач не мав правових підстав включати у суму недоїмки за вимогою № Ю 1/8 від 01.05.2006.суми недоїмки за раніше складеними вимогами №№ Ю 1/3 та Ю 1/4, оскільки рішення відповідача про розгляд заяв позивача про узгодження вказаних вимог були скасовані господарським судом Луганської області.
З огляду на викладене відповідачем були припущені порушення при розгляді заяви відповідача від 13.07.2006. № 559 про узгодження вимоги, у зв’язку з чим рішення Пенсійного фонду України в м. Лисичанську 1881/07-10 від 16.05.2006. слід скасувати.
Також слід скасувати вимогу Ю 1/8 від 01.05.2006.
Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в:
1. Позов задовольнити.
2. Скасувати рішення Управління ПФУ в м. Лисичанську № 1881/07-10 від 16.05.2006. про результати розгляду заяви про узгодження вимоги про сплату боргу від 01.05.2006. № 1/8.
3. Скасувати вимогу про сплату боргу Ю 1/8 від 01.05.06.
4. Стягнути з Державного бюджету України ВДК в Ленінському районі м. Луганська, код
24046582 рахунок №31111095600006 банк УДК в Луганській області МФО 804013 на користь Колективного підприємства «Лисичанський завод залізобетонних виробів», м. Лисичанськ, Луганської області, вул. Генерала Потапенка, 295, код 01235834, МФО 304416, п/р 2600630140047 в АК ПІБ м. Лисичанська держмито у сумі 3 грн.40 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 13.09.2006р.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя | Т.А.Василенко |
Суддя Г.М.Батюк
Суддя А.Г.Ворожцов
Спеціаліст Т.В.Шкуть