ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.12.10 Справа № 7/224/10
Суддя
Позивач Товариство з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта”, м.Київ
Відповідач Товариство з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо”, м.Запоріжжя.
Суддя Кутіщева Н.С.
Представники:
Позивача Павленко М.Л., дов. № 563-30/1 від 30.10.2009р.
Відповідач Тайбекова В.О., дов. № 1067 від 04.12.2009р.
Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 4537 грн. 54коп. шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу.
Позивач обґрунтував свої вимоги обставинами викладеними в позовній заяві договором добровільного страхування транспортних засобів № 240/02-0500 від 19.12.2007р., ст.ст. 993, 979, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст.ст. 22, 37 Закону України «Про страхування».
Ухвалою суду від 07.09.2010р. було порушено провадження по справі, розгляд призначено в судовому засіданні на 25.10.2010р. В судовому засіданні оголошувалась перерва до 06.12.2010р.
Вищезазначена ухвала суду була направлена на адреси сторін в установлений законом строк, поштовим відділенням на адресу господарського суду не повертались, що свідчить про належне повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду спору.
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідач не визнав заявлені позовні вимоги, заперечення відповідача долучені до матеріалів справи.
Судовий процес здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.
Судовий процес закінчено 06.12.2010р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив:
23.10.08 р. у м. Нетішин, Хмельницької області на вул. Енергетиків сталася ДТП за участю автомобілів „Ніссан", реєстраційний номер НОМЕР_1 який належить ВАТ УБ ХАЕС під керуванням ОСОБА_1, автомобілем „Чері", реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2
Відповідно до Постанови Нетішинського міського суду Хмельницької області від 11.02.2009р. ДТП сталася з вини ОСОБА_2., в наслідок порушення ним п.2.4. ПДР України. Його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КпАП України.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль „Ніссан", реєстраційний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження. Відповідно до Звіту, за № 247/09 від 21.04.09 року, про визначення вартості матеріального збитку, вартість відновленого ремонту автомобіля „Ніссан", реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 5644,15 грн.
Оскільки автомобіль „Ніссан", реєстраційний номер 11 123 XI був застрахований в ТДВ "Страхова компанія "Провіта" за договором добровільного страхування наземного транспорту № 240/02-0500 від 19.12.2007р., то відповідно до Заяви про виплату страхового відшкодування від 12.01.09 року, Страхового акту № 02-4386-08 від 16.02.09року, ТДВ "Страхова компанія "Провіта" виплатила страхове відшкодування на користь страхувальника в розмірі 3665,91 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1121 від 25.02.09р.
Згідно зі ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування.
Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення даного спору.
Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.
Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, заподіяна неправомірними рішеннями, діями або бездіями особистих немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному об’ємі особою, що її заподіяла.
У відповідності до п.2 ст.1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Крім того, позивачем було оплачено проведення автотоварознавчого дослідження автомобіля „Ніссан", реєстраційний номер НОМЕР_1 в розмірі 420,00 грн., що також підтверджується платіжним дорученням № 4759 від 16.01.09 р.
Таким чином, розмір витрат, понесених позивачем становить 4085,91 грн.
Згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (№ ВВ/4508187), цивільна-правова відповідальність власника транспортного засобу „Чері", реєстраційний номер НОМЕР_2, на момент ДТП була застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю страхової компанії „Кредо" (надалі за текстом - відповідач).
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку, страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна, в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Так як оцінена шкода, була відшкодована потерпілому позивачем, а відповідач є тією особою, яка, на підставі договору цивільно-правової відповідальності, прийняла на себе як страховик, зобов'язання забезпечити відшкодування шкоди, заподіяної третій особі дорожньо-транспортної пригоди, то саме відповідач повинен відшкодувати шкоду (відповідно до лімітів відповідальності), яка була завдана в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно ст. 27 Закону України „Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України: „До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки", тобто право вимоги страхувальника до винної особи, в зв'язку з виплатою страхового відшкодування, перейшло до Позивача.
Згідно ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом, а тому позивач має всі законні підстави для відшкодування шкоди, яка була завдана СироваткоВ.В., як винною стороною в дорожньо-транспортній пригоді.
Позивачем 11.03.2009 року до відповідача була направлена претензія (вих. № 1-1/2518) на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу (повідомлення про вручення поштового відправлення від 17.03.09 року.).
Згідно п. 37.1. ст. 37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком (відповідачем) документів, які визначені ст. 35 вищевказаного закону, та які були надані позивачем відповідачу разом з заявою на виплату страхового відшкодування в порядку регресу від 11.03.2009р.
Таким чином, позовні вимоги по стягненню матеріальної шкоди в порядку регресу, завданої джерелом підвищеної небезпеки (автомобілем) складає 3665 грн. 91 коп. і 420 грн. 00 коп. витрат понесених по оплаті автотоварознавчої експертизи, пред’явлені до стягнення обґрунтовано та підлягають задоволенню.
Також позивач, за порушення відповідачем місячного строку оплати регресної вимоги, просив суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 451 грн. 63 коп. за період з 20.04.2009р. по 19.10.2010р., обґрунтовуючи цю вимогу п. 37.2. ст. 37 ЗУ “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.
Відповідно до п. 37.2. ст. 37 ЗУ “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” встановлено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України). Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 27 ЗУ “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України, передбачають, що страховик, який відшкодував шкоду, отримує право зворотної вимоги (регресу) до винної особи (або до страховика винної особи як в даному випадку) у розмірі виплаченого відшкодування. До страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних витрат, переходить право вимоги, яке страхувальник (інша особа) має до особи, що винна у завданні шкоди.
Тобто, страхова виплата та відшкодування шкоди мають різну правову природу: 1) зобов’язання страховика виникають із договору перед страхувальником в разі настання страхового випадку –страхова виплата або відшкодування; 2) деліктне зобов’язання винної особи перед постраждалим виникає в результаті завдання шкоди. Право зворотної вимоги, що переходить до страховика в результаті виплати ним страхового відшкодування страхувальнику, випливає із деліктного зобов’язання і обмежується розміром фактично понесеного відшкодування. Отже, виходячи із системного аналізу зазначених норм права, суд вважає безпідставними, як вимоги про стягнення неустойки (ст. 37 ЗУ “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” стосується порушення строків виплати страхового відшкодування, тобто договірного зобов’язання, а не деліктного), так і вимоги про стягнення 3% річних (відповідач, в силу закону, несе деліктну відповідальність, а не зобов’язальну).
Згідно із ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Заперечення відповідача судом у ваги не приймаються, як такі що суперечать фактичним обставинам справи.
Судові витрати, на підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 990, 993, 1166, 1172, 1187 ЦК України, ст. ст. 3, 22, 33, 35, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, ст.27 Закону України «Про страхування», п. 22.1 ст. 22, п. 37.1. ст. 37, п. 37.2. ст. 37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд:
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо”, юридична адреса: 69068, м. Запоріжжя, вул. 8 Березня, 34, адреса для листування: 69065, м. Запоріжжя, пл. Інженерна, 1 (п/р 32007100602, МФО 312378, ЄДРПОУ 13622789) на користь Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта", 02100, м. Київ, вул. Дубового, 18 (р/р № 26507300000777 в ПАТ "Банк Форум" в м. Києві МФО 322948, код ЄДРПОУ 31704186) 3665грн. 91 коп. шкоди в порядку регресу, 420 грн. 00коп. послуг експерта, 102 грн. 00 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. оплати інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.
Видати наказ.
В решті позову відмовити.
Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.
Дата підписання “07” грудня 2010р.
Суддя Н.С. Кутіщева