АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
Іменем України
13 грудня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: Кучевського П. В.,
суддів: Матківської М. В., Медяного В.М.,
при секретарі: Сніжко О. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Староміського районного суду м. Вінниці від 15 листопада 2010 року про відмову у відкритті провадження у справі,–
встановила:
В листопаді 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просила здійснити поділ майна подружжя - будинковолодіння по АДРЕСА_1 відповідно до варіанту 2 судової будівельно-технічної експертизи, виділивши їй в натурі приміщення 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5 загальною вартістю 26714 грн., а відповідачу – приміщення 1-6, 1-7, 1-8, 1-10, 1-11 загальною вартістю 28961 грн., а також визнати за нею право власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані при будівництві самочинно збудованих споруд літньої кухні Ж-1, гаража Д, оглядової ями п/Д-1, а в загальному користуванні залишити господарські споруди – погріб з шиєю «п/б», огорожу №1-4, криницю №5 , будівельні матеріали, використані при будівництві туалету Е.
Ухвалою Староміського суду м. Вінниці від 15 листопада 2010 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя на підставі п.2 ч.2 ст. 122 ЦПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що є таке, що набрало законної сили, рішення у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Проте, такі висновки суду є помилковими.
Згідно з ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За змістом ст. 11 ЦПК України межі розгляду спору визначає особа, яка звертається до суду.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 21 січня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 13 квітня 2010 року, частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. Будинок АДРЕСА_1 визнано об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Здійснено поділ рухомого майна колишнього подружжя та визнано за ОСОБА_1 право приватної власності на Ѕ частину вантажного автомобіля марки МАЗ 54323, д/н НОМЕР_1, вартістю 35000 грн., право приватної власності на Ѕ частину причіпу – НОМЕР_2, вартістю 1500 грн.; на 50000 грн. внесених на рахунки в Державному ощадному банку. В решті позову відмовлено.
В мотивувальній частині даного рішення суд зазначив, що вимога про реальний поділ спірного будинку між подружжям не підлягає до задоволення через наявність в ньому самовільно збудованих приміщень та господарських будівель, а також не підлягає до задоволення вимога про визнання права приватної власності на Ѕ частину будівельних матеріалів, використаних при будівництві сін-а-1, погреба – П/а, гаража –Д, оглядової ями – п/Д-1, гаража – Ж, незакінченого будівництва літньої кухні – Ж-1, туалету –Е, оскільки дані об’єкти є закінченим будівництвом, зведеним самовільно (а.м. 38-40).
При цьому, судом не було вирішено питання, в якій частині спірні об’єкти нерухомого майна (із зазначенням конкретних приміщень), зведені в установленому законом порядку та не надано висновку суду щодо позовних вимог про можливість їх реального поділу. Такі висновки суду відсутні і в резолютивній частині вищезазначеного рішення.
Вимоги, з якими ОСОБА_1 звернулася до суду 11 листопада 2010 року про реальний розподіл майна подружжя та виділ його частки із зазначенням конкретних приміщень будинку (визначення реальних часток майна у спільній сумісній власності), не є тотожними із позовними вимогами, по яких було ухвалено рішення Староміським районним судом м. Вінниці від 21 січня 2010 року.
Суд першої інстанції, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, не з’ясував належним чином, які вимоги позивачки вже були предметом судового розгляду та не підлягають розгляду повторно, а які з них є новими, пред’явленими щодо іншого предмету з інших підстав, а тому дійшов передчасного висновку про відмову у відкритті провадження у справі.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
За таких обставин, ухвала Староміського районного суду м. Вінниці від 15 листопада 2010 року підлягає скасуванню, а вирішення питання про відкриття провадження у справі необхідно передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 119, 293, 307, п.3 ч.1 ст. 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, –
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Староміського районного суду м. Вінниці від 15 листопада 2010 року скасувати, а матеріали позовної заяви направити до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом вірно: