У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого Вавшка В.С.,
суддів: Іващука В.А., Колоса С.С.,
При секретарі: Андреєвій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Барського районного суду Вінницької області від 16 листопада 2010 року;
по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: секретар виконкому Ялтушківської сільської ради Барського району Вінницької області - ОСОБА_11, ОСОБА_8, про визнання заповіту недійсним,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 16 листопада 2010 року відмовлено у задоволенні зазначеного позову.
На таке рішення ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги. Вважає, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено, що 11 жовтня 2005 року ОСОБА_9 склав заповіт на ім’я ОСОБА_6 щодо усієї спадщини, в тому числі, на житловий будинок, який знаходиться по АДРЕСА_1.
Оспорюваний заповіт посвідчено секретарем виконкому Ялтушківської сільської ради, Барського району, Вінницької області ОСОБА_11 та зареєстрований в реєстрі за №108. Заповіт не скасований та не відмінений, що підтверджується відміткою секретаря від 22 жовтня 2010 року, яка посвідчена печаткою Ялтушківської сільської ради Барського району Вінницької області.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_9, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданого Ладижинським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницької області (а.с. 19).
Відповідно до журналу реєстрації нотаріальних дій по Ялтушківській сільській раді Барського району, Вінницької області № 04-3 розпочатий 1 січня 2001 року та закінчений 30 грудня 2005 року. 11 жовтня 2005 року під порядковим номером 108 внесено запис: ОСОБА_9, с. Слобода Ялтушківська, пенсіонер; документ, що посвідчує особу: паспорт НОМЕР_1, Бар РВ УМВС, 20 березня 1978 року, зміст нотаріальної дії складено та посвідчено заповіт, стягнуто державне мито, проставлено підпис.
Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 19 січня 2009 року, виданого Вінницькою філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, 5 листопада 2008 року до Спадкового реєстру під 108 внесено заповіт від 11 жовтня 2005 року ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя с. Слобода Ялтушківська, Барського району, Вінницької області та який посвідчений в Ялтушківській сільській раді Барського району, Вінницької області.
Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 1064 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 5 серпня 2010 року, підписи від імені ОСОБА_9 в заповіті, складеного 11 жовтня 2005 року на користь ОСОБА_6, посвідченого секретарем Ялтушківської сільської ради Барського району, Вінницької області – ОСОБА_11 і електрофотографічне зображення підписів від імені ОСОБА_9, які містяться на електрофотокопії другого примірнику цього ж заповіту, виконані самим ОСОБА_9 у хворобливому стані.
Відповідно до повідомлення Барської державної нотаріальної контори Вінницької області від 9 листопада 2010 року спадкова справа на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 в нотаріальній конторі не заводилась, ніхто із спадкоємців за оформлення спадщини на даний час не звертався.
З урахуванням встановлених обставин, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, оскільки позивач не довів того, що оспорюваний заповіт не відображав дійсної волі ОСОБА_9, був складений під тиском відповідачки, його форма не відповідає вимогам чинного законодавства та при його посвідченні було порушено встановлений для цього порядок.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи та відповідні їм правовідносини та правильно застосовані норми матеріального права.
Згідно із ч. 1 ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.
Відповідно до норм ст. 1247 ЦК України загальними вимогами до форми заповіту є складання заповіту в письмовій формі із зазначенням місця та часу його складання, заповіт повинен бути особисто підписаний заповідачем та посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними в ст. ст. 1251-1252 цього Кодексу.
Вимоги до форми заповіту, передбачені нормами ст. 1247 ЦК України, названі загальними, тому що вони стосуються як випадків посвідчення заповіту нотаріусом, так і іншими особами, яким законом надані такі повноваження, специфіка ж посвідчення заповітів установлюється в нотаріальній процедурі, тобто Законом України “Про нотаріат” та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Названі в указаній статті вимоги мінімально необхідні, а їх недотримання є підставою для визнання заповіту нікчемним.
Як зазначалось вище, судом першої інстанції установлено, що 11 жовтня 2005 року ОСОБА_9 склав заповіт, яким усе належне йому майно заповідав відповідачці. Заповіт підписано ОСОБА_9 особисто, що підтверджено належними доказами (висновок експертизи, поясненнями сторін), та посвідчено вдома в заповідача секретарем виконкому Ялтушківської сільської ради, Барського району, Вінницької області ОСОБА_11 та зареєстровано в реєстрі за №108.
Викладене вище свідчить про те, що посилання ОСОБА_5 на недотримання вимог щодо форми заповіту під час складання заповіту від 11 жовтня 2005 року є безпідставними.
Доводи позивача про порушення секретарем виконкому Ялтушківської сільської ради при посвідченні заповіту «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів» колегія суддів оцінює критично, оскільки на підтвердження цього позивачем не наведено доводів та не надано належних доказів, а всі доводи позивача базуються лише на його припущеннях.
Згідно із ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.
Згідно із ч. 2 ст. 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Наведені позивачем доводи, зокрема перебування покійного батька в стресовому стані, що призвело до неусвідомлення ОСОБА_9 своїх дій і неможливості ними керувати, на підтвердження своїх висновків про відсутність у заповідача у момент складання оспорюваного заповіту вільного волевиявлення та відповідності волевиявлення її внутрішній волі, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки до вчинення останнього заповіту ОСОБА_9 на випадок смерті мав намір розпорядитися всім своїм майном на користь свого сина ОСОБА_10, який був чоловіком відповідачки (а.с. 109, 110).
Колегія суддів вважає, що посилання ОСОБА_5 на те, що секретар Ялтушківської сільської ради - ОСОБА_11 не посвідчував заповіт за місцем проживання його батька ОСОБА_9 є безпідставним, оскільки у справі відсутні докази цього.
За вказаних обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з додержанням вимог матеріального та процесуального права, є законним, справедливим та обгрунтованним, тому підстав для його скасування не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Барського районного суду Вінницької області від 16 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних цивільних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя :
Судді :