Судове рішення #12634110

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-4675/2010р.                      Головуючий в першій

Категорія: 39                                 інстанції Гаркуша О.М.

                                              Доповідач в апеляційній

                                              інстанції Сімоненко В.М.    

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

13 грудня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого:         Володіної Л.В.

суддів:             Сімоненко В.М., Алєєвої Н.Г.

при секретарі:     Блох Д.Д.    

за участю:     ОСОБА_3

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про захист честі, гідності, таємниці особистого життя,

за апеляційною скаргою ОСОБА_4  на рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 19 жовтня 2010 року, -

ВСТАНОВИЛА:

09.11.2009р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про захист честі, гідності, таємниці особистого життя.

Вимоги мотивовані тим, що він співпрацював з автошколою, директором якої був відповідач ОСОБА_4, як приватний підприємець на підставі договору оренди. У 2007р. у наслідок сварки, яка відбулась між ним та відповідачем, останній у однобічному порядку розірвав з ОСОБА_3 договір оренди. В подальшому, відповідач став поширювати негативну інформацію стосовно позивача, що він є поганим працівником, який зловживає спиртними напоями, в наслідок чого він протягом тривалого часу не мав можливості влаштуватися на роботу. Також ОСОБА_4 поширював плітки про його особисте життя та надсилав на його телефон повідомлення образливого та погрожуючого характеру. Крім того, позивач був змушений виїхати у м. Ялту для надання пояснень, стосовно заяви, яка надійшла  у податковий орган від відповідача. Вказаний дії відповідача негативно відбився на стан його здоров’я, він був змушений звернутися за лікуванням, що порушило його звичайний уклад життя та змусило його до витрачання грошів на покупку необхідних ликів. Просить зобов’язати відповідача ОСОБА_4 компенсувати йому моральну шкоду у розмірі  5000 грн., яка йому була спричинена у наслідок неправомірних дій відповідача.

Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 19 жовтня 2010 року позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 4000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з  ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати, пов’язані зі сплатою держмита у сумі 250 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 75 грн., а всього – 325 грн.

    Не погодившись з рішенням суду, відповідач надав апеляційну скаргу, в який просить скасувати рішення суду, з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Висновки суду щодо наявності порушення прав позивача не відповідають фактичним обставинам справи.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, щодо змісту рішення, доводів апеляційної скарги  та  меж, в яких повинна здійснюватися перевірка, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 19.02.2009 р. ОСОБА_4 було направлено звернення до державної податкової інспекції м. Ялта, з проханням прийняття відповідних заходів стосовно позивача, з підстав того, що останній здає в оренду квартиру. При цьому він зазначив що поповича при наявності зареєстрованого шлюбу має коханку.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з порушення відповідачем прав позивача щодо таємниці особистого життя останнього та з чисельності встановлених відповідачем порушень.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується частково, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 301 ЦК України, фізична особа має право на особисте життя. Фізична особа сама визначає своє особисте життя і можливість ознайомлення з ним інших осіб. Фізична особа має право на збереження у таємниці обставин свого особистого життя. Обставини особистого життя фізичної особи можуть бути розголошені іншими особами лише за умови, що вони містять ознаки правопорушення, що підтверджено рішенням суду, а також за її згодою.

Згідно зі ст. 23 ЦК України при порушені прав особи вона має право на відшкодування моральної шкоди виходячи з вимог розумності і справедливості.

П. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 р. N 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»  роз’яснено, що п ід поширенням інформації слід розуміти також інформацію викладену у характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Суд першої інстанції виходячи з встановлених у судовому засіданні фактів та наданих сторонами доказів прийшов до обгрунтованого висновку про те що оскільки повідомлення про наявність любовних стосунків між позивачем та іншої жінкою ніж його дружина не є повідомленням про податкове правопорушення, то відповідач має нести відповідальність як особа що порушила право позивача на  тайну особистого життя.

Однак, при визначенні та стягненні з відповідача маральної шкоди у сумі 4000 грн., суд першої інстанції виходив з чисельності порушень немайнових права позивача.  Проте, чисельність порушень прав позивача з боку ОСОБА_4 не знайшла свого підтвердження, оскільки позов мотивовано та судом розглядався лише один факт порушення права позивача – заява  яка була подана до органу податкової інстанції. Тому, колегія суддів вважає, що сума моральної шкоди, підлягає зменшенню до 2000 грн.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду – зміні у частині стягнення моральної шкоди.

Керуючись викладеним, ст.ст. 303, 304, п.3 ч.1 ст.307, ст. 309, ст. 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4   задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 19 жовтня 2010 року  у частині розміру моральної шкоди змінити.

Стягнути з ОСОБА_4   на користь ОСОБА_3 2000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

В іншої частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення  і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:         /підпис/                   Л.В. Володіна

Судді:             /підпис/                   В.М. Сімоненко

                /підпис/                   Н.Г. Алєєва

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

м. Севастополя                               В.М. Сімоненко            

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація