2-а-2701\10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.11.2010 р. Ленінський районний суд м. Вінниці
в складі: головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
при секретарі: Коробці К.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці про зобов’язання до вчинення дій, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці про зобов’язання до вчинення дій.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що він відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни і, згідно ст.6 цього Закону, йому мала виплачуватись з 01.01.2006 року соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але виплачена не була у повному обсязі. На звернення позивача відповідач відмовив у виплаті підвищення пенсії, а тому позивач звернувся з позовом до суду в якому просить зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплати підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни починаючи з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р.; з 22.05.2008 р. по 31.12.2009 р. з вирахуванням за цей період; з 01.01.2010 р. виплати проводити відповідно до діючого законодавства згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та затвердженого прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність на час нарахування цих виплат.
Відповідно до ухвали суду від 16.11.2010 року позовні вимоги заявлені поза межами шестимісячного строку звернення до суду залишені без розгляду.
В судове засідання позивач не з’явився. 19.10.2010 р. судом отримано заяву від позивача, в якій він просив справу розглядати у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання заперечила проти позовних вимог, і пояснила, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, відповідно до ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, а не із бюджету Пенсійного фонду України, який затверджується Кабінетом Міністрів України. При цьому відповідач діяв у відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Вислухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши повно і всебічно обставини адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Позивач ОСОБА_1 має статус дитини війни відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 28.12.2007 р. внесені зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року п.41 р.2 зазначеного Закону визнаний таким, що є неконституційним (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни внесені Законом України від 28.12.2007 року «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Оскільки у 2010 році положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», щодо розміру підвищення до пенсії дітям війни, не обмежувались, а відповідач виплачував підвищення в заниженому розмірі, позовні вимоги в частині зобов’язання нарахувати та виплатити підвищення є обґрунтованим.
При перерахунку пенсії позивача, відповідач має застосовувати розмір мінімальної пенсії визначений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, оскільки інший розмір мінімальної пенсії законами України не встановлений на що також звертав увагу Верховний Суду України при розгляді аналогічних справ.
Позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача з 01.01.2010 р. виплати проводити відповідно до діючого законодавства згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та затвердженого прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність на час нарахування цих виплат, суд не знаходить ґрунтовними, оскільки дана вимога до відповідача на подальше вчинення дій не відповідає змісту законодавства, оскільки судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання, воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин, на що також звертав увагу Верховний Суд України при розгляді аналогічних справ.
На підставі викладеного, ст.ст. 8, 22 Конституції України, ст.ст. 1,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та керуючись ст.ст. 4, 6-12, 71, 159-163, 167 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці нарахувати та виплатити у повному обсязі ОСОБА_1, як дитині війни, недоплачене 30% підвищення пенсії, що передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 20.04.2010 року по 16.11.2010 року.
В задоволенні решти вимог позову відмовити.
Постанова суду набуває законної сили, якщо протягом десяти днів з дня її отримання не було подано апеляційної скарги.
Суддя: