2-а-2480\10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.11.2010 р. Ленінський районний суд м. Вінниці
в складі: головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
при секретарі: Коробці К.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці про визнання дій неправомірними, зобов’язання до вчинення дій та стягнення коштів, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці про визнання дій неправомірними та зобов’язання до вчинення дій.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що вона відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни і, згідно ст.6 цього Закону, їй мала виплачуватись з 01.01.2006 року соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але виплачена не була у повному обсязі. На звернення позивача відповідач відмовив у виплаті підвищення пенсії, а тому позивач звернулась з позовом до суду в якому просить визнати такі дії відповідача незаконними, стягнути з відповідача недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії за період з 01.01.2006 року по жовтень 2010 року загальною сумою 6590,30 гривень, а також нараховувати і виплачувати 30% надбавку до пенсії у повному розмірі в подальшому.
Відповідно до ухвали суду від 08.11.2010 року позовні вимоги заявлені поза межами шестимісячного строку звернення до суду залишені без розгляду.
В судовому засіданні позивач позов підтримала та просила суд його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання заперечила проти позовних вимог, і пояснила, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, відповідно до ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, а не із бюджету Пенсійного фонду України, який затверджується Кабінетом Міністрів України. При цьому відповідач діяв у відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Вислухавши пояснення учасників процесу, з'ясувавши повно і всебічно обставини адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Позивач ОСОБА_1 має статус дитини війни відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 28.12.2007 р. внесені зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року п.41 р.2 зазначеного Закону визнаний таким, що є неконституційним (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни внесені Законом України від 28.12.2007 року «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Оскільки у 2010 році положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», щодо розміру підвищення до пенсії дітям війни, не обмежувались, а відповідач виплачував підвищення в заниженому розмірі, позовні вимоги в частині визнання дій відповідача неправомірними та зобов’язання нарахувати та виплатити підвищення є обґрунтованим.
Однак, оскільки позивачем не чітко викладені вимоги позову, які не у повній мірі захищають порушене право позивача, суд, на підставі ч.2 ст. 162 КАС України, приймає іншу постанову, якою визнає дії відповідача щодо нарахування і виплати позивачу 30% підвищення до пенсії не у повному розмірі за період з 05.04.2010 року по день прийняття постанови суду неправомірними та зобов’язує відповідача нарахувати та виплатити у повному обсязі, позивачу, як дитині війни, недоплачене 30% підвищення пенсії, що передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 05.04.2010 року по 08.11.2010 року.
При перерахунку пенсії позивача, відповідач має застосовувати розмір мінімальної пенсії визначений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, оскільки інший розмір мінімальної пенсії законами України не встановлений на що також звертав увагу Верховний Суду України при розгляді аналогічних справ.
Позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача нараховувати та виплачувати соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в подальшому не відповідають змісту законодавства, оскільки судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин, на що також звертав увагу Верховний Суд України при розгляді аналогічних справ.
На підставі викладеного, ст.ст. 8, 22 Конституції України, ст.ст. 1,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та керуючись ст.ст. 4, 6-12, 71, 159-163, 167 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не у повному розмірі за період з 05.04.2010 року по день прийняття постанови суду.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 05 квітня 2010 року по 08 листопада 2010 року різниці між нарахованою надбавкою до пенсії як дитині війни на підставі положень статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 гривень.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України – з дня отримання копії постанови.
Суддя: