Судове рішення #12631800

                                                                                                                     Справа № 1- 1353

                                                                                                                                           2010 р.

   

                                                    В     И     Р    О    К

                                                ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

21  грудня   2010 року                    Солом»янський  районний  суд м. Києва

в складі  головуючого  судді-         А.М. ПЕДЕНКО

при секретарі-                                  К.М, Ігнатушиній  

з участю прокурора-                       О.В. Колесниченко

потерпілого -                                   ОСОБА_3

                                               

            розглянувши  у відкритому судовому засіданні  в залі  суду в м.Києві справу по обвинуваченню

                                        ОСОБА_4   , ІНФОРМАЦІЯ_1

                                        уродженки Вінницької області, Хмільникського р-ну,

                                        с. Сальниця , українки ,  громадянки України , освіта

                                        вища , не  одруженої , не працюючої , зареєстрованої

                                        у АДРЕСА_1   тимчасово  проживає в АДРЕСА_2 ,раніше не судиму,-

у  вчиненні  злочинів   ,передбачених  ст. ст.  190 ч. 2,  364 ч. 1    КК України,суд-

                                                      в с т а н о в и в :

         Підсудна ОСОБА_4  вчинила   злочин   при наступних  обставинах.

         ОСОБА_4 ,обіймаючи в період  з 01.09.2008 року по 30.07.2010 року  в товаристві з обмеженою  відповідальністю «Торгово-виробнича компанія «Оздобуд»  посаду  заступника директора  підприємства  з правом  підпису  договірних  документів, пов»язану  з виконанням   організаційно- розпорядчих  та  адміністративно-господарських обов»язків  і тому   відповідно   до  примітки  1 ст. 364 КК України  була службовою  особою.

        29.07.2010 року  в період  часу з 09 г. 00 хв. до 14 г.00 хв.  гр.ОСОБА_3 звернувся  до ТОВ « ТВК Оздобу»   з метою придбання   товару ,а саме  паркетної дошки  «Грабо Дуб антик бург»  у кількості 232,2 кв.м.

       Враховуючи    довірливі стосунки  із ОСОБА_4 ,   які    склались  у ОСОБА_3   в зв»язку із  неодноразовим  придбанням  продукції  ,  між ними була укладена усна домовленість   про термінове  придбання  продукції  на загальну суму  65 296 ,50 гривень  та про здійснення оплати за товар  через свого представника.

        В той же  день , тобто 29 липня 2010 року , біля  16 г.00 хв.  представник    ОСОБА_3 – ОСОБА_5 прибув  до  офісу ТОВ «ТВК Оздобу»  з метою здійснення   оплати  та подальшого отримання товару  -паркетної дошки   та  в приміщенні    офісу,розташованого по вулиці Гетьмана ,13\18 в м. Києві  останній передав  в руки ОСОБА_4   грошові кошти в сумі 8 000  доларів  США .

ОСОБА_4 ,діючи умисно   та всупереч  інтересам служби ,з корисливих мотивів   отримавши кошти  , при  цьому   не маючи на меті   виконувати  свої договірні   забов»язання  по відвантаженню  паркетної дошки.

         Продовжуючи  свої злочинні дії ,підсудна  ОСОБА_4  підготувала  рахунок- фактуру № 081 від 29.07.2010 року  на оплату  вказаної паркетної дошки  на суму 65 296,50 гривень  ,на якій власноручно  вчинила напис  про отримання  коштів  в сумі  8000 доларів  США в якості  застави.

         Після цього  ОСОБА_4 паркетну дошку   для потреб ОСОБА_3 не поставила ,а  використовуючи  своє службове  становище  всупереч інтересам служби ,  грошові кошти   отримані від ОСОБА_5 в сумі 8 000  доларів США  ,що у відповідності до курсу валют НБУ   станом на 29.07.2010 року  складало  63 145,60 гривень , привласнила   та  розпорядилась   ними на власний розсуд,спричинивши тим самим  значну   шкоду  потерпілому .

        Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_4  повністю визнала себе  винною  і  підтвердила  ,що  дійсно  в період  її  роботи в якості заступника директора  в ТОВ «Торгово-виробнича  компанія Оздобуд» вона   була   службовою особою  .

29 липня 2010 року   до товариства  звернувся  ОСОБА_3  ,який мав намір придбати   паркетну  дошку , а  оскільки  бажав   отримати товар терміново , то  між ними відбулась домовленість про   те,що  оплата  здійсниться   готівкою . В той же день  приїхав  водій ОСОБА_3 та особисто  їй в офісі товаривства  передав  8000 доларів США.

Однак в той же день , перед  нею виникла  особиста    проблема –їй  терміново потрібно було віддати  грошовий борг. Вона вирішила розпорядитись  отриманими грошима  на вирішення своїх проблем.

Оскільки   знайти   таку ж суму  грошей ,щоб  внести їх до каси підприємства   вона не змогла ,  то  з наступного дня   на роботу не вийшла  і про ці обставини керівництво  не повідомила.

Підсудна  визнала ,що  своїми діями  вчинила  як  службовий злочин  , так і  заволодіння шахрайським шляхом   чужими коштами , у вчиненому  розкаялась.

      Крім повного визнання своєї вини підсудної , суд прийшов до висновку  ,що її винність  також знайшла  своє підтвердження  зібраними по справі   доказами.

      Потерпілий ОСОБА_3 в суді  пояснив ,що 29 липня 2010 року  він звернувся  на ТОВ « ТВК Оздобуд»   з метою придбання паркетної дошки.  Він  звертався не перший раз  до даного товариства  і знав   ОСОБА_4 ,яка готувала договори   та документи на  видачу товару.

Після вибору товару  , він домовився  із ОСОБА_4  про те.що  його водій  привезе  готівкою грошові кошти   і того ж дня  буде  відвантажений  товар .

Біля 16 години його водій ОСОБА_5 відвіз  до офісу  ТОВ «ТВК Оздобуд»   8000  доларів США  і передав їх власноруч ОСОБА_4 ,яка виписала рахунок –фактуру  і  зробила відмітку  , що  гроші  отримані.

Однак   товар  їм так і   не відпустили , оскільки  як було встановлено  на рахунок підприємства  не надійшли кошти  за нього .

На  його  телефонні  дзвінки  ОСОБА_4 не відповідала , наступного дня   в офісі вона не з»явилась. Він звернувся із  претензією до директора підприємства  ,який повідомив,що  ОСОБА_4   звільнилась  з роботи   і що у нього не має можливості  з ним розрахуватись. Тоді він звернувся   до  міліції  із заявою .

Просить суд задовольнити його цивільний позов .  Враховуючи  ,що на день    розгляду справи  підсудна відшкодувала йому  11 839 грн. 80 копійок , залишок  матеріальної шкоди складає 51 305 грн. 80 коп. А також він просить стягнути із підсудної   в рахунок відшкодування  йому моральної шкоди 8000  гривень.

      Свідок ОСОБА_5  в суді підтвердив ,що 29 липня 2010 року за дорученням  свого керівника ОСОБА_3  передав  заступнику директора  ОСОБА_4   в приміщенні   офісу  ТОВ «ТВК Оздобу»  ,що знаходиться по вулиці Гетьмана, 13\18 в м. Києві  готівкою 8000 доларів США   як оплату  за  придбання паркетної дошки .  Підсудна видала  йому рахунок-фактуру   на товар  ,де  була  відмітка про  отримання   грошей .

     Відповідно до наказу  № 3-к від 01.09.2008 року  по ТОВ «Торгово-виробнича компанія «Оздобу»  ОСОБА_4  була  прийнята   на роботу  на посаду заступника директора   з 01.09.2008 року  з правом підпису договірних документів .(а.с. 59)  

     Згідно  рахунку –фактури  №   081  від 29.07.2010 року   ,остання була виписана ОСОБА_4   на загальну суму  65296 грн.50 коп.  і  в якості застави прийняті 8000  доларів США. (а.с. 68).

      Аналіз наведених вище доказів  приводить суд до висновку про винність підсудної ОСОБА_4 у вчиненні  умисних дій,  що виразились  в  заволодінні чужим  майном шляхом зловживання    довір»ям   потерпілого  (шахрайство) , що завдало  значної шкоди .

     Дії   підсудної суд   кваліфікує  за ч. 2 ст. 190 КК України.

     Крім того , суд приходить до висновку про винність ОСОБА_4  у вчиненні  умисних дій,що виразились  в   зловживанні  службовим становищем ,тобто умисному  з корисливих мотивів  використанні  службовою особою  службового становища  всупереч  інтересам служби ,що заподіяло істотну шкоду  охоронюваним  законом правам ,свободам і інтересам  окремих громадян.

      Дії  підсудної суд  кваліфікує за  ст. 364 ч. 1 КК України .  

      Призначаючи підсудній покарання ,суд враховує  ступінь тяжкості нею вчиненого- відповідно до ст. 12 КК України вона вчинила  середньої  та невеликої тяжкості злочини  ,її особу   і вважає ,що вона  заслуговує на покарання у виді  позбавлення волі  з позбавлення  права  займати посади  , пов» язані  з  організаційно- розпорядчими функціями    на певний термін.      

        Однак , враховуючи  пом»якшуючі  покарання  обставини для підсудної  -розкаяння  у вчиненому , раніше  не судимої ,часткове відшкодування  шкоди ,суд вважає   можливим  застосувати до покарання ст. 75 КК України , звільнивши її  від відбування  основного  покарання з випробуванням –іспитовим строком  на певний час.

        Обтяжуючих її покарання  обставин судом не встановлено.        

        Заявлений  по справі цивільний позов ОСОБА_3  суд вважає необхідним задовольнити частково . Враховуючи  часткове відшкодування  підсудною  матеріальної шкоди   в сумі 11 839 грн.80 коп. , то до стягненню  з неї  на користь потерпілого підлягає  51 305 грн. 80 копійок . Також суд вважає  ,що   в якості  відшкодування   моральної шкоди   потерпілому  підлягає  стягнення із підсудної  1000  гривень , оскільки   її діями  останньому були спричинені    незручності    внаслідок  її дій   та моральні страждання.      

 

                                  Керуючись  ст.ст. 323, 324  КПК  України,суд-

                                                              з    а    с    у    д    и    в    :

 

  ОСОБА_4    визнати винною за ст.  ст. 190 ч. 2 ,  364 ч. 1  КК України і призначити  їй покарання:

-за ст. 190 ч. 2 КК України   -  у  виді    позбавлення волі  строком на 2 роки ,

-за ст. 364 ч. 1 КК України –у виді   обмеження волі   строком на 2 роки  із позбавленням права  займати посади ,пов»язані  із організаційно- розпорядчими функціями строком на 2 роки .

На підставі ст. 70 КК України  шляхом поглинення  менш суворого покарання   більш суворим    остаточно призначити до відбуття  2 роки позбавлення волі  ,з позбавленням  права займати  посади ,пов»язані із   організаційно-розпорядчими функціями строком на 2 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити її від відбуття   основного  покарання з випробуванням –іспитовим  строком на 2 роки.

На  підставі ст. 76 КК України забов»язати засуджену  не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи  ,періодично з»являтись на реєстрацію в ці органи.  

         

     Міру запобіжного заходу засудженій  до набрання вироком  чинності залишити без змін -    у виді  підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

     

     Стягнути  із ОСОБА_4 на користь  ОСОБА_3 -  51 305 грн. 80 коп.  в рахунок відшкодування матеріальної шкоди , 1000  гривень   в рахунок  відшкодування моральної  , а всього  52 305 грн.80 коп.

    Речовий доказ   -  рахунок-фактуру  залишити в  матеріалах справи  на збереження.(а.с. 69).

         

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва  через районний  суд  протягом 15  діб  з моменту його  проголошення.

                               

                                                    С  У  Д  Д  Я :

       

                                               

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація