Справа № 2-а-1600/2010
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2010 року Центрально-міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого – судді Чумак Н.О.
при секретарі Хачатурян М.Ю.
розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС ВДАІ м. Кривого Рогу молодшого сержанта міліції Мокрицького Станіслава Сергійовича про визнання протиправним правового акту індивідуальної дії та його скасування, суд, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до інспектора ДПС БДПС ВДАІ м. Кривого Рогу молодшого сержанта міліції Мокрицького Станіслава Сергійовича про визнання протиправним правового акту індивідуальної дії та його скасування.
Позов, обґрунтований тим, що 31 жовтня 2010 року відповідач по справі - інспектор ДПС БДПС ВДАІ м. Кривого Рогу молодший сержант міліції Мокрицький Станіслав Сергійович виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення АЕ 1 № 037240 за скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбачено п. 8.7.3 «е» ПДР України та ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Позивач вважає вищеназвану постанову протиправною і такою, що порушує його права.
Відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення 31 жовтня 2010 року о 05-15 годині водій ОСОБА_1 в м. Кривий Ріг по вул. Українська керував автомобілем НОМЕР_1 проїхав перехрестя вул. Української з вул. Харитонова на забороняючий червоний сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 «е» ПДР України. Позивач не заперечує, що 31 жовтня 2010 року о 05-15 годині він дійсно рухався на автомобілі НОМЕР_1 по вул. Українській в м. Кривому Розі, однак ПДР України він не порушував, оскільки вказане в постанові перехрестя він проїхав на мигаючий зелений сигнал світлофора та враховуючи загальний рух автотранспорту, він не міг проїхати дане перехрестя на заборонений сигнал світлофора і не спричинити аварійної ситуації. Не зважаючи на його заперечення, інспектор ДАІ склав протокол та виніс постанову. Тому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення складену відносно нього та поновити йому строк на оскарження постанови, оскільки постанови винесена 31 жовтня 2010 року, а він знаходився у відрядженні за межами міста Кривого Рогу до 17 листопада 2010 року.
У судове засідання позивач не з’явився, надав письмову заяву, про те, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі і просить розглянути справу за його відсутністю.
Відповідач не з’явився у судове засідання, про день та час розгляду справи сповіщені належним чином, у зв’язку з чим, суд на підставі ч.4 ст.128 КАС України проводить розгляд справи за його відсутності на підставі наявних в ній доказів.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню за наступними підставами.
Судом встановлено, що 31.10.2010 року інспектором ДПС БДПС ВДАІ м. Кривого Рогу молодшим сержантом міліції Мокрицьким Станіславом Сергійовичем була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення серія АЕ 1 № 037240, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП та накладений штраф в розмірі 425 грн.
Між тим, реалізуючи свої повноваження в даній сфері, суб’єкти владних повноважень повинні діяти добросовісно та на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суд при вирішенні справи, відповідно до ст. 9 КАС України, перевіряє законність дій чи прийнятого рішення суб’єкта владних повноважень.
Згідно із ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Між тим, будь-які докази в обґрунтування правомірності своїх дій відповідачем не були надані після отримання ухвали суду про відкриття провадження, у зв’язку з чим суд розглядає справу на підставі наявних в справі доказів.
Суд приймає до уваги також, що притягнення до відповідальності позивача здійснено, в порушення вимог статті 33 КУпАП, без врахування даних про особу правопорушника, обставин вчинення правопорушення.
Всі ці факти у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації.
Рішення суб’єкта владних повноважень, повинно бути законним та обґрунтованим і не може базуватися на припущеннях та неперевірених фактах.
Відповідно до ч.3 ст.70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 24.06.1988 року (з наступними змінами та доповненнями) „Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення” зазначає, що суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом’якшуючі обставини, майновий стан винного.
Пункт 1.6 Розпорядження МВС України № 466 від 21.05.2009 року «Про організацію роботи підрозділів ДАІ» зазначає «Виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР України (фото, -відеоматеріалів, показів свідків тощо). Жодного з цих доказів при розгляді адміністративної справи відносно позивача не має.
Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 185 від 22.02.2001 року зазначає: «У випадках, передбачених КУпАП, до протоколу вносяться прізвища, ім’я та по батькові двох свідків правопорушення, адреси їх місця проживання, а також ставляться підписи свідків».
Відповідачу було запропоновано надати суду всі докази правомірності своїх дій, однак останнім з цього приводу не було надано жодних доказів того, що його дії про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є правомірними.
Тому на думку суду, законних підстав для притягнення у даному випадку ОСОБА_1 до відповідальності немає.
З огляду на обставини, викладені вище, суд визнає, що постанова АЕ 1 № 037240 від 31.10.2010 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є незаконною та підлягає скасуванню.
Суд, вважає за доцільним поновити позивачу строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, оскільки встановлений законодавством десятиденний строк на оскарження постанови позивач пропустив з поважних причин, знаходячись у відрядження за межами м. Кривого Рогу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 86, 158-163, 171-2 КАС України, ст.. ст.. 247, 288, 293 КУпАП, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС ВДАІ м. Кривого Рогу молодшого сержанта міліції Мокрицького Станіслава Сергійовича про визнання протиправним правового акту індивідуальної дії та його скасування задовольнити.
Скасувати постанову АЕ 1 № 037240 від 31.10.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП і скоєне ОСОБА_1, винесену інспектором ДПС БДПС ВДАІ м. Кривого Рогу молодшим сержантом міліції Мокрицьким Станіславом Сергійовичем закривши провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Чумак Н.О.