Справа  № 2-а-1519/2010

                                                                   ПОСТАНОВА

                                                              ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2010 року   Центрально-міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

    головуючого – судді                                                                     Чумак Н.О.

    при секретарі                                                                                 Хачатурян М.Ю.                                                                        

розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Софіївського взводу ДАІ старшини міліції Булах Вадима Анатолійовича про визнання протиправним правового акту індивідуальної дії та його скасування, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до інспектора ДПС Софіївського взводу ДАІ старшини міліції Булах Вадима Анатолійовича про визнання протиправним правового акту індивідуальної дії та його скасування.

Позов, обґрунтований тим, що 23 жовтня 2010 року відповідач по справі  - інспектор ДПС Софіївського взводу ДАІ старшина міліції Булах Вадима Анатолійовича виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення, якою, на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень за  скоєння адміністративного правопорушення, передбачено п.12.4 ПДР України та ч. 1 ст. 122 КУпАП..

Позивач вважає вищеназвану постанову протиправною і такою, що порушує його права.  У протоколі про адміністративне правопорушення та постанові відсутні докази належності виміряної швидкості саме автомобіля позивача. Фактично співробітник ДАІ, який склав постанову вказав, що позивач перевищив швидкість, яка була вимірювана приладом «Радіс» серійний № 2090. Вважає постанову незаконною та просить її скасувати, тому що порушення не допускав. Доказів, що саме його автомобілем допущено перевищення швидкості, немає, документів про належну перевірку приладу, яким було здійснено фіксацію перевищення ним швидкості не надано до постанови.  Просить скасувати постанову як незаконну.

               У судове засідання позивач не з’явився, надав письмову заяву, про те, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі і просить розглянути справу за його відсутності.

              Відповідач не з’явився у судове засідання, про день та час розгляду справи сповіщений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

                Дослідивши письмові докази, суд вважає, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню за наступними підставами.

                Судом встановлено, що 23 жовтня 2010 року інспектором ДПС Софіївського взводу ДАІ старшиною міліції Булах Вадима Анатолійовича  був складений протокол про адміністративне правопорушення на підставі якого була винесена постанова АЕ 1 № 065412 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП і на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн . ( а.с. 3).

               Відповідно до ч. 6 ст. 258 КУпАП, органам ДАІ дійсно надано право фіксувати  порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за допомогою працюючих в автономному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки тощо і у таких випадках протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова по справі виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

               Між тим, реалізуючи свої повноваження в даній сфері, суб’єкти владних повноважень повинні діяти добросовісно та на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суд при вирішенні справи, відповідно до ст.9 КАС України, перевіряє законність дій чи прийнятого рішення суб’єкта владних повноважень.

                Згідно із ч. 2  ст.71 КАС України в адміністративних справах  про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

                Між тим, будь-які докази в обґрунтування правомірності своїх дій відповідачем не були надані після отримання ухвали суду про відкриття провадження, у зв’язку з чим суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

                Із наданих суду позивачем доказів (постанови) вбачається, що 23 жовтня 2010 року о  15-00 годині водій ОСОБА_1 керував автомобілем Опель Вектора державний номер НОМЕР_1 в смт. Софіївка 100 км а/м М-11 в зоні дії знаків 5.45 ПДР України рухався зі швидкістю 86 км/год., чим перевищив встановлену швидкість на 26 км/год., фіксація проводилася пристроєм «Радіс» серійний номер 2090, чим порушив п. 12.4 ПДР України.

    Відповідачем не надані суду відомості про пристрій, яким проводилась фотофіксація порушення від 23 жовтня 2010 року, а також данні щодо  проходження службової підготовки до роботи з вищезгаданим пристроєм особою, яка проводила зйомку. У вищезгаданій постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фотофіксацію. Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності  підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 N 1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників.

У відповідності до ст.ст. 10-15 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”, на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Також відповідно до вимог розділу 20 наказу МВС України від 27.03.2009 року № 111, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2009 року за № 576/16592 працівникам Державтоінспекції МВС забороняється застосовування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної перевірки або мають свідоцтво про таку перевірку, термін дії якого минув. Таких документів  співробітником ДАІ до суду  надано не було.

Пункт 1.6 Розпорядження МВС України № 466 від 21.05.2009 року «Про організацію роботи підрозділів ДАІ» зазначає «Виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР України (фото, -відеоматеріалів, показів свідків тощо). Жодного з цих доказів при розгляді адміністративної справи відносно позивача не має.

Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 185 від 22.02.2001 року зазначає: «У випадках, передбачених КУпАП, до протоколу вносяться прізвища, ім’я та по батькові двох свідків правопорушення, адреси їх місця проживання, а також ставляться підписи свідків».

               Всі ці факти у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації.

                Рішення суб’єкта владних повноважень, повинно бути законним та обґрунтованим і не може базуватися на припущеннях та неперевірених фактах.

                Відповідно до ч.3 ст.70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

      Пленум Верховного Суду  України у своїй постанові від 24.06.1988 року (з наступними змінами та доповненнями ) „Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення” зазначає, що суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом’якшуючі обставини, майновий стан винного.

Тому на думку суду, законних підстав для притягнення у даному випадку ОСОБА_1. до відповідальності немає.

З огляду на обставини, викладені вище, суд визнає, що постанова АЕ 1 № 065412 від 23.10.2010 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена незаконно та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 86, 158-163, 171-2 КАС України, ст.. ст.. 247, 288, 293 КУпАП, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Софіївського взводу ДАІ старшини міліції Булах Вадима Анатолійовича про визнання протиправним правового акту індивідуальної дії та його скасування задовольнити.

            Скасувати постанову серії АЕ 1 № 065412, винесену 23.10.2010 року інспектором ДПС Софіївського взводу ДАІ старшиною міліції Булах Вадима Анатолійовича  до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.

  Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП - закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

              Суддя                                                                                                   Чумак Н.О.