Справа № 2-а-1168/2010

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

16 грудня 2010 року Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Чумак Н.О.,

при секретарі Хачатурян М.Ю.,

розглянувши попередньо у відкритому судовому засіданні в залі № 8 в приміщенні суду в м. Кривому Розі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби батальйону дорожньо-патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу та автомобільно-технічної інспекції підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України у Дніпропетровської області прапорщика міліції Сулейманова Віталія Олександровича про визнання протиправним правового акта індивідуальної дії та його скасування, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до інспектора дорожньо-патрульної служби батальйону дорожньо-патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу та автомобільно-технічної інспекції підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України у Дніпропетровської області прапорщика міліції Сулейманова Віталія Олександровича про визнання протиправним правового акта індивідуальної дії та його скасування.

Позов обґрунтований тим, що 02 жовтня 2010 року відповідачем винесено постанову про накладення на нього штрафу в розмірі 425 грн. за ненадання переваги в русі транспортним засобам, що рухалися в зустрічному напрямку. Вважає постанову незаконною, тому що докази вчинення ним правопорушення відсутні, відсутні події і склад адміністративного правопорушення. Відповідач безпідставно склав протокол про порушення позивачем ПДР України, оскільки позивач вимог ПДР України не порушував, небезпеки для інших учасників дорожнього руху не створював, а рухався на дорозі з урахуванням перешкод на шляху та умов дорожнього покриття. Позивач зупинився на червоний сигнал світлофора на вул. Нікопольське шосе. Такі ж дії виконав і водій автомобіля, що рухався у зустрічному напрямку. Після того, як ввімкнувся зелений сигнал світлофора, позивач почав рух до середини перехрестя, щоб виконати поворот ліворуч. Виконуючи даний маневр, керуючись п. 16.6 ПДР України, позивач знизив швидкість та зупинився, чекаючи проїзду автомобіля по зустрічній смузі. Але у автомобіля, що рухався по зустрічній смузі виникли технічні несправності, які не давали змоги рухатися транспортному засобу. Це позивач зрозумів з ввімкненої аварійної сигналізації даного автомобіля. Щоб не затримувати рух на перехресті, позивач закінчив маневр, тобто жодному транспортному засобу не створював перешкод. Позивач приділяв достатньої уваги дорожній обстановці. Здійснюючи маневр на автомобільній дорозі, позивач врахував стан дорожнього покриття та відстань до автомобіля, який зупинився на смузі зустрічного руху. Перешкод в русі транспортному засобу не спричиняв. При винесені постанови інспектор ДАІ не ознайомив позивача з правами, передбаченими КУпАП. Без належної оцінки пояснень водія та дорожньої обстановки була складена постанова по справі про адміністративне правопорушення. В постанові відсутні посилання на об’єктивні  докази, які б підтверджували вину позивача. Тому позивач просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, складену відносно нього, як незаконну.

Позивач в судове засідання не з’явився, про  день та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному об’ємі, наполягав на їх задоволені.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, причини своєї неявки суд не повідомив, не надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов доведений та підлягає повному задоволенню.

Як вбачається із письмових доказів (постанови по справі про адміністративне правопорушення) 02 жовтня 2010 року відповідачем була винесена постанова АЕ 1 № 054002 про порушення позивачем ПДР України, а саме – 02 жовтня 2010 року о 11-40 годині водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1 в м. Кривому Розі по вул. Нікопольське шосе, повертаючи ліворуч на перехресті з вул. Рєзанова не надав перевагу в русі транспортним засобам, що рухалися у зустрічному напрямку прямо, чим порушив вимоги п. 16.3 ПДР України, за що на позивача накладено адміністративне стягнення по ст.. 122 ч.2 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

               Реалізуючі свої повноваження в даній сфері, суб’єкти владних повноважень повинні діяти добросовісно та на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суд при вирішенні справи, відповідно до ст.9 КАС України, перевіряє законність дій чи прийнятого рішення суб’єкта владних повноважень.

                Згідно із ч. 2  ст.71 КАС України в адміністративних справах  про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

                Між тим, будь-які докази в обґрунтування правомірності своїх дій відповідачем не були надані після отримання ухвали суду про відкриття провадження, у зв’язку з чим суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

При винесені постанови було грубо порушені права позивача, передбачені ст.. 268 КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право зокрема:

- знайомитися з матеріалами справи;

- давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання;

- при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням.

Всіх наданих цим законом прав позивач був позбавлений, що є порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення.  

Пункт 1.6 Розпорядження МВС України № 466 від 21.05.2009 року «Про організацію роботи підрозділів ДАІ» зазначає «Виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР України (фото, -відеоматеріалів, показів свідків тощо). Жодного з цих доказів при розгляді адміністративної справи відносно позивача не має. В протоколі не вказані свідки, які б могли підтвердити вину позивача в скоєні адміністративного правопорушення, також не зазначений водій автомобілю, якому позивач не надав переваги в русі.

Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 185 від 22.02.2001 року зазначає: «У випадках, передбачених КУпАП, до протоколу вносяться прізвища, ім’я та по батькові двох свідків правопорушення, адреси їх місця проживання, а також ставляться підписи свідків».

               Всі ці факти у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації.

                Рішення суб’єкта владних повноважень, повинно бути законним та обґрунтованим і не може базуватися на припущеннях та неперевірених фактах.

                Відповідно до ч.3 ст.70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

      Пленум Верховного Суду  України у своїй постанові від 24.06.1988 року (з наступними змінами та доповненнями) „ Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення ”зазначає, що суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом’якшуючі обставини, майновий стан винного.

Відповідачу було запропоновано надати суду всі докази правомірності своїх дій, однак останнім з цього приводу не було надано жодних доказів того, що його дії про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є правомірними.

Тому на думку суду, законних підстав для притягнення у даному випадку ОСОБА_1  до відповідальності немає.

З огляду на обставини, викладені вище, суд визнає, що постанова АЕ 1 № 054002 від 02.10.2010 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена незаконно та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 86, 158-163, 171-2 КАС України, ст.. ст.. 247, 288, 293 КУпАП, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби батальйону дорожньо-патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу та автомобільно-технічної інспекції підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України у Дніпропетровської області прапорщика міліції Сулейманова Віталія Олександровича про визнання протиправним правового акта індивідуальної дії та його скасування задовольнити.

С касувати постанову серії АЕ 1 № 054002, винесену 02.10.2010 року інспектором дорожньо-патрульної служби батальйону дорожньо-патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу та автомобільно-технічної інспекції підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України у Дніпропетровської області прапорщиком міліції Сулеймановим Віталієм Олександровичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено на нього  адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

  Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП - закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

              Суддя                                                                                                   Чумак Н.О.