Справа № 1-1045/ 2010
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Луцьк 09 грудня 2010 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області
під головуванням : судді Квятковського М.С.
за участю секретаря Бугайчук В.М.
прокурора Ващук І.В.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку кримінальну справу по обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, учня 9-Д класу ЗОШ №25, неодруженого, непрацюючого, раніше несудимого,
- за ст.185 ч.1 КК України,
в с т а н о в и в :
Неповнолітній підсудний ОСОБА_2, 31 серпня 2010 року близько 12 год. 15 хв., знаходячись у приміщенні комп’ютерного клубу «ЧІП», що розташований по АДРЕСА_2, діючи з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю в ігровому залі потерпілої ОСОБА_3, таємно викрав із стола її мобільний телефон марки «Самсунг Х500», вартістю 300 грн., в якому знаходились картка мобільного оператора «Київстар», вартістю 30 грн., на рахунку якої грошей не було, та з мобільного телефону марки «LG» картку пам’яті на 1 Гб, вартістю 70 грн., а всього майна потерпілої ОСОБА_3 на суму 400 грн.
Допитаний в судовому засіданні, з приводу інкримінованого йому злочину, підсудний ОСОБА_2 дав показання про те, що дійсно 31 серпня 2010 року близько 12 год., знаходячись в приміщенні комп’ютерного клубу «ЧІП», що по АДРЕСА_2, скориставшись тим, що потерпіла ОСОБА_3 вийшла з приміщення, із її стола викрав мобільний телефон марки «Самсунг Х500», який в послідуючому на «Варшавському» ринку обміняв на інший телефон марки «Нокіа». Разом з тим, винуватість визнав частково, оскільки стверджує, що не викрадав картку пам’яті із іншого телефону потерпілої.
Не зважаючи на те, що підсудний ОСОБА_2 свою винуватість визнав частково, його вина в інкримінованому йому злочині стверджується зібраними та дослідженими по справі доказами.
Так, з оголошених показань потерпілої ОСОБА_3 вбачається, що 31 серпня 2010 року близько 12 год. із приміщення комп’ютерного клубу «ЧІП», де працює, було викрадено належні їй: мобільний телефон «Самсунг Х500» вартістю 300 грн. та з іншого мобільного телефону «LG» картку пам’яті 1 Гб, вартістю 70 грн.
/а.с. 16/.
Під час досудового слідства підсудний ОСОБА_2 в ході відтворення з ним обстановки та обставин події, під час очної ставки із потерпілою ОСОБА_3 стверджував, що викрав мобільний телефон марки «Самсунг Х500» та картку пам’яті із телефону «LG».
/а.с. 40 – 41/
/а.с. 47/.
Під час очної ставки свідок ОСОБА_4 ствердив, що саме підсудний здав йому на обмін мобільний телефон «Самсунг Х500», який в подальшому він продав, підсудному передав мобільний телефон «Нокіа».
/а.с. 48/.
Саме мобільний телефон «Нокіа» і був вилучений у підсудного ОСОБА_2
/а.с. 14/.
Крім того, із дослідженого під час досудового слідства СД –R диска у ОСОБА_3 вбачається, що до стола потерпілої, де знаходилися її мобільний телефон підходив лише підсудний.
/а.с. 51 – 55/.
На підставі наведених доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що своїми умисними діями, спрямованими на таємне викрадення чужого майна, підсудний ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ст. 185 ч.1 КК України.
Суд враховує, що підсудний ОСОБА_2 являється неповнолітнім, якому лише 15 років, навчається, позитивно характеризується як особа, вперше притягується до кримінальної відповідальності, відшкодував завдані злочином збитки, свою вину у крадіжці телефону визнав, а тому вважає за можливе звільнити його від покарання за ст. 185 ч.1 КК України на підставі ст. 105 КК України із застосуванням до нього примусових заходів виховного характеру у виді передачі під нагляд батька.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
З А С У Д И В :
Визнати ОСОБА_2 винним вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч.1 КК України, та звільнити його від покарання за цією статтею на підставі ст. 105 ч.2 п.3 КК України, із застосуванням до нього примусових заходів виховного характеру у виді передачі під нагляд батькові ОСОБА_5 на строк – до виповнення повноліття.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2, до вступу вироку в законну силу, у виді підписки про невиїзд – скасувати.
На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Волинської області шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
ГОЛОВУЮЧИЙ