АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді : Сіротюка В.Г.
Суддів : Сокола В.С.,
Куриленка О.С.,
з участю секретаря : Антипова Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі апеляційні скарги ОСОБА_5, Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим на рішення Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 01 вересня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, Центрального районного відділу Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, дільничного інспектора Центрального районного відділу Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим Смоліна Антона Олександровича, Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, Державного казначейства України про відшкодування моральної шкоди та стягнення витрат на правову допомогу,
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 01 вересня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволені частково.
Стягнуто з Державного казначейства України за рахунок коштів Державного бюджету на користь ОСОБА_5 1 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 1 500 грн. судових витрат.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог ОСОБА_5 до Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, Центрального районного відділу Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, дільничного інспектора Центрального районного відділу Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим Смоліна А.О., Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, Державного казначейства України про стягнення судових витрат скасуванню із закриттям провадження у справі з наступних підстав.
Матеріали цивільної справи свідчать про те, що постановою судді Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 15 грудня 2009 року апеляція ОСОБА_5 задоволена. Постанова Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 11 листопада 2009 року відносно ОСОБА_5 за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасована. Провадження у справі закрито за відсутністю в діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення (арк. справи 5).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 2, пункту 4 частини першої статті 3, частини першої статті 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках закриття справи про адміністративне правопорушення; у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовується (повертається) суми, зокрема, сплачені громадянином у зв’язку з поданням йому юридичної допомоги; відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету.
Зміст позовної заяви вказує на те, що в січні 2010 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до названих відповідачів, зокрема, про стягнення за рахунок державного бюджету витрат пов’язаних з наданням їй юридичної допомоги в сумі 1 500 грн. (арк. справи 2 – зворот), посилаючись в цій частині на те, що між нею та ОСОБА_7 25 жовтня 2009 року був укладений договір доручення (арк. справи 11), згідно умов якою ОСОБА_5 доручила повіреному здійснити від її імені юридичні дії щодо підготовки та заяві необхідних документів для скасування по суті постанови про адміністративне правопорушення від 11 жовтня 2009 року у відношенні позивачки за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на виконання умов цього договору вона сплатила повіреній особі 1 500 грн. (арк. справи 12).
Позивачка обґрунтовує ці вимоги виключно з посиланням на статтю 1176 Цивільного кодексу України та Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», договір доручення з фізичною особою-підприємцем від 25 жовтня 2009 року (арк. справи 11) і копію квитанції від 25 жовтня 2009 року (арк. справи 12).
Докази щодо судових витрат позивачкою на правову допомогу адвокатом або іншим фахівцем в галузі права по цій цивільній справі, відповідно до частини першої статті 84 Цивільного процесуального кодексу України, в матеріалах справи відсутні.
З огляду на зазначене колегія суддів вважає за необхідне вказати на таке.
Згідно статті 15 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Правилами пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» встановлено, що відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу.
Приписами абзацу 4 пункту 7, абзацу 3 пункту 11 Положень про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», затверджених наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року № 6/5/3/41 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06 березня 1996 року № 106/1131 передбачено, що відповідно до статті 3 цього Закону відшкодуванню громадянинові підлягають суми, сплачені громадянином у зв’язку з наданням йому юридичної допомоги; для визначення розміру шкоди, зазначеної в пункті 4 статті 3 Закону громадянин протягом шести місяців після направлення йому повідомлення може звернутися при скасуванні постанови районного (міського) суду (судді) про накладення адміністративного стягнення – в районний (міський) суд (до судді), який розглядав справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи зазначене, ОСОБА_5 з вимогою про стягнення судових витрат, які були сплачені нею повіреній особі для здійснення юридичних дій від її імені щодо підготовки та заяві необхідних документів для скасування по суті постанови про адміністративне правопорушення від 11 жовтня 2009 року, повинна була звернутися до Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим, тобто до суду який розглядав справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, оскільки стягнення судових витрат належить до компетенції районного (міського) суду (судді), який розглядав справу про адміністративне правопорушення, а не суду в порядку цивільного судочинства, то в суду першої інстанції не було підстав для відкриття провадження у справі в цій частині, а помилково відкривши провадження в цій частині позовних вимог, йому слід було таке провадження закрити на підставах, передбачених пунктом 1 частини першої статті 205 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 310 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі з підстав, визначених, зокрема в пункті 1 частини першої статті 205 цього Кодексу, якою передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин рішення суду першої інстанції в названій частині підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі згідно пункту 1 частини першої статті 205 Цивільного процесуального кодексу України.
Виходячи з наведеного та керуючись пунктом 1 частини першої статті 205, статтею 307, частиною першою статті 310, статтями 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційні скарги ОСОБА_5, Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 01 вересня 2010 року в частині стягнення судових витрат у розмірі 1500 гривень скасувати, провадження по справі за позовом ОСОБА_5 до Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, Центрального районного відділу Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, дільничного інспектора Центрального районного відділу Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим Смоліна А.О., Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, Державного казначейства України про стягнення судових витрат – закрити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді:
О. Куриленко В. Сіротюк В. Сокол